Коли читаєш деякі статті, може скластися враження, що витрати на оборону у США сягнули астрономічних висот. Візьмемо, наприклад, останню статтю Берронса на цю тему під назвою «Конгрес США схвалив величезний оборонний бюджет у розмірі 886 мільярдів доларів на 2024 рік». Можна подумати, що США справді готуються до епохальної битви.
Але це зовсім не так.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За адміністрації Байдена витрати на оборону у співвідношенні до ВВП впали до найнижчого рівня з часів, що передували Другій світовій війні. Оборонний бюджет на 2024 фінансовий рік незначно збільшений відносно ВВП порівняно з минулим роком, але все одно це найнижчий показник за останні 84 роки навіть у порівнянні з «дивідендом миру» часів адміністрації Клінтона. До того ж, витрати Сполучених Штатів на оборону у 2024 році становитимуть меншу частку ВВП, ніж це було до початку війни в Україні.
Україну відвідав директор ЦРУ Білл Бернс
Порівняння з попередніми збройними конфліктами, до яких були долучені США, ще більш разюче.
Під час Корейської війни (1950-1953) США на піку витрачали 16% ВВП на оборону, що більш ніж учетверо перевищує поточні показники.
На останніх етапах війни у В’єтнамі на оборону витрачалося 10% ВВП, що втричі перевищує теперішній рівень.
А за часів адміністрації Рейгана, коли США вправно вели Радянський Союз до банкрутства, витрати на оборону становили 7,6% ВВП, що більш ніж удвічі перевищує поточні показники.
Дійсно, якби ми сприйняли війну в Україні так само серйозно, як війну в Кореї, то ми були б готові витратити на оборону понад 4,4 трильйона доларів, що в два рази перевищує весь ВВП Росії.
Натомість витрати США на оборону впали до 3,6% ВВП у 2023 році з і без того низьких 4,0% до початку війни в Україні. Новий оборонний бюджет незначно збільшує витрати до 3,8% ВВП, але все ж таки це є найнижчим показником за останні 84 роки, за винятком лише попередніх двох років правління адміністрації Байдена.
Таким чином, враховуючи загрозливий стан глобальної безпеки, поточні витрати Америки на оборону є неприйнятно низькими і є радше глумом над національною безпекою, ніж ознакою відповідального ставлення до неї уряду. Твердження, що США не можуть дозволити собі фінансувати війну проти Росії, що ми начебто виснажені через те, що змушені зазнавати збитків в Україні, є абсолютно неправдивими. Адміністрація Байдена безвідповідально нехтувала й продовжує нехтувати національною обороною.
Якщо розглядати показники наших оборонних витрат з точки зору аналітика, то за теперішніх обставин виправданим було би збільшення витрат на оборону до 4,6% ВВП. Це означало б додаткові 225 мільярдів доларів на оборону в 2024 році, значна частина яких має піти на підтримку оборонних зусиль України. Путін не зміг би протиставити цьому ніяких відповідних заходів. Довоєнний військовий бюджет Росії становив лише 66 мільярдів доларів, а у 2024 році зріс до 140 мільярдів, що становить 35% усіх державних витрат Росії цього року. Агресивна війна Путіна проти України, яку він може припинити хоч завтра без шкоди для Росії, фінансується за рахунок невійськових програм, зокрема соціальних виплат. І російське суспільство від цього далеко не в захваті.
Ясно одне: США є потужною країною. Наш військовий потенціал не те що не вичерпаний, він поки що невикористаний. Вичерпаний скоріше наш політичний потенціал. У Вашингтоні бракує серйозності підходу. Схоже, що адміністрація Байдена наразі грає у війну замість того, щоб вигравати її.
Тим часом республіканці в Конгресі, здається, готові знехтувати національною безпекою. За всім цим стоїть хибне уявлення, що проєкція їхньої слабкості та нерішучості перетвориться на бачення сили та призведе до зростання їхньої популярності як політиків. Їм чомусь здається, що якщо наші політики демонструватимуть невпевненість, брак переконань і схильність капітулювати під натиском Москви, американські виборці їх більше любитимуть. Це модель лідерства через капітуляцію.
Президент Рейган витрачав на оборону вдвічі більше по відношенню до ВВП, ніж зараз ми витрачаємо, і Рейган робив це за часів, коли ми не були втягнуті у великий конфлікт з Радянським Союзом. Ця політика призвела до розпаду СРСР, що є одним із найбільших досягнень адміністрації Рейгана.
Ми можемо легко зробити це знову. За оцінкою аналітиків ЦРУ, 1984 року економіка США вдвічі перевищувала економіку Радянського Союзу. Наразі економіка США в 5-14 разів перевищує економіку Росії, залежно від оцінюваного показника. Якщо США будуть налаштовані серйозно, Росія не витримає змагання з ними, і Путін це знає.
Усе зводиться до рішучості наміру. Президент Байден, можливо, не бажає керувати цим. Але спікер Палати представників Майк Джонсон здатен це зробити. Якщо він скаже: «У США немає іншого вибору» й підкріпить це серйозним фінансуванням, тоді ми знатимемо, де у Вашингтоні шукати справжнього лідерства.
Стівен Копітс очолює Princeton Policy Advisors. Він є консультантом зі стратегічного управління та інвестиційним банкіром і часто пише на політичні теми для різних видань, зокрема для Foreign Policy та The National Interest, а також є постійним автором CNBC та The Hill.
Статтю передруковано з Princeton Policy Blog. Дивіться оригінал тут.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
