«Війна почалась в Криму в 2014 році, і в Криму вона повинна закінчитись», – все частіше почали лунати такі слова від іноземних політиків рівня керівників парламентів, експертів та пересічних оглядачів. Та ще 2-3 роки (коли про Кримську платформу як формат міжнародної співпраці і стратегію деокупації Кримського півострову ніхто і мріяти не міг) лунали зовсім інші меседжі. Крим – це майже назавжди…так, він за міжнародним правом український, але ж фактично там Росія.
Та це вже в минулому. В теперішньому і в майбутньому ми маємо справу відтепер з таким потужним механізмом як Кримська платформа, яка з малого (рівня голів держав і голів урядів) вже зміцніла, «подорослішала» і отримала нові рівні: парламентський, експертний та академічний (з залученням молоді, студентства та вже професійних і досвідчених вчених).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Під час Установчого саміту Кримської платформи, який відбувся в Києві 23 серпня 2021 року, був ухвалено стратегічне бачення подальшої діяльності Платформи, серед іншого, також і на рівні парламентів, і перші кроки були зроблені вже під час цього заходу високого рівня. Саме за моєї ініціативи в роботі Установчого саміту брали участь найбільш помітні та активні представники іноземних парламентів – наших партнерів, які входять також до міжпарламентських асамблей та груп в рамках міжнародних організацій, таких як Рада Європи, НАТО, ОБСЄ, Міжпарламентський Союз, ГУАМ, ОЧЄС та ін. Основною силою в системі парламентського треку Кримської платформи виступає міжфракційне об’єднання депутатів, засноване на мультипартійній основі – «Кримська платформа». При активній участі Постійних делегацій у міжпарламентських асамблеях, а також міжпарламентських групах з двосторонніх зв’язків з іноземними парламентами це об’єднання забезпечує міжнародний рівень співпраці в рамках Платформи.
Перший парламентський саміт Кримської платформи відбувся в місті Загреб (Республіка Хорватія) 25 жовтня 2022 року. Поряд з основною роботою Саміту – його політичною частиною – було проведено експертні дискусії за участі як української, так і хорватської сторони, яка має напрацьований стійкий досвід реінтеграції тимчасово окупованих територій. Об’єднання голів парламентів, міжпарламентських асамблей, керівників профільних комітетів іноземних парламентів дозволить українській стороні донести більше інформації про стан справ на окупованому Кримському півострові та ефективніше проводити адвокацію теми Криму та його реінтеграції до України.
Представники парламентів іноземних держав – як основа Саміту – це, в першу чергу, представники народів, націй цих держав, а тому такий захід – це ніщо інше, як прямий діалог з цими народами, які зможуть підвищити свою обізнаність щодо Криму і ще потужніше підтримувати боротьбу українського народу за відновлення своєї територіальної цілісності та його внесок в систему захисту прав людини.
Під час Саміту свою думку висловили 57 спікерів — 45 наживо і 12 онлайн. Україна безмежно вдячна членам 55 делегацій, які погодилися прибути на саміт і заявити на весь світ, що Крим — невід’ємна частина України!
Спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі заявила, що прибула на Cаміт, щоб висловити підтримку Україні та українському народу. А Президентка Бундестагу Бербель Бас наголосила, що спроби шантажу, до якого вдається Російська Федерація, не роз’єднають Європейські країни, навпаки — сьогодні Європа об’єднана як ніколи. Особливо вразив виступ Президента Парламентської Асамблеї Ради Європи, депутата з Нідерландів, пана Тіні Кокса, який заявив, що ПАРЄ підтримує створення спеціального трибуналу для того, щоб відреагувати на злочин агресії, а також є першою і єдиною організацією, яка не лише вигнала Росію, але й оголосила на рівні 46 держав-членів політично російський режим терористичним.
Президент України Володимир Зеленський, який започаткував цю ініціативу, говорив про важливість Кримської платформи для реінтеграції Криму після його деокупації як стартового майданчика для інших гуманітарних та дипломатичних платформ та відновлення справжнього миру. Вони повинні сприяти деокупації інших територій, що були колись поневолені – від Придністров’я й Абхазії до Північних територій Японії.
Учасники Саміту затвердили важливу Спільну декларацію. Кожна країна-учасниця, підписавши цей документ, зобов’язується враховувати її зміст при прийнятті рішень на державному рівні. Основними тезами Декларації є всебічна підтримка України в питаннях деокупації Криму, а також заснування та реалізація ефективного парламентського виміру співробітництва між країнами-учасниками
Також не менш важливою під час Саміту стала тема стану прав людини на тимчасово окупованому півострові, який з кожним днем лише погіршується. З метою якнайефективнішого висвітлення цього питання, була проведена зустріч омбудсменів іноземних держав – учасників Саміту, а також низка заходів від правозахисних організацій.
Як підсумок Саміту, очікується посилення та активізація ухвалення рішень на якісно новому рівні в іноземних парламентах та міжпарламентських асамблеях та організаціях, що неодмінно буде сприяти швидшій та ефективній деокупації Кримського півострову і відновлення нормального життя там в межах цілісної та суверенної Української держави.
Учасники погодились з пропозицією українських парламентарів розглянути питання створення постійного міжпарламентського комітету Міжнародної Кримської платформи, який міг би надавати експертизу національним та міжнародним партнерам, інформувати як на національному рівні, так і на міжнародних майданчиках про реальну ситуацію в тимчасово окупованому Криму. Ми повинні розуміти, що агресія, яка увінчала усі попередні злочинних дій Росії, почалась саме в Криму, з його окупації, з терору місцевого населення: українців, кримських татар. І ми повинні на базі Міжнародної Кримської платформи ставити питання щонайскорішого притягнення Росії до відповідальності за злочини, а це повинно передбачати створення і запуск спеціального трибуналу по злочину агресії, запуск компенсаційного механізму та міжнародного реєстру збитків.
Це ж питання розгляне Генеральна Асамблея ООН 14 листопада. Цією резолюцією передбачатиметься визнання необхідності створення в співпраці з урядом України міжнародного компенсаційного механізму за збитки, втрати чи пошкодження. Україна повинна мати всі необхідні засоби для подолання негативного впливу та наслідків окупації Криму.
Після Саміту залишається солодкий присмак успіху…адже дипломатична подія такого масштабу відбувається не часто, водночас вона заклала нові основи для майбутньої великої роботи. Ми на базі Міжфракційного об’єднання зберемось знову, щоб визначити пріоритети майбутньої роботи. Але вже зрозуміло, що перш за все є необхідними актуалізація законодавчих ініціатив щодо Криму, імплементація результатів Саміту. Це повинно сприяти вирішенню найбільш гострих проблем мешканців півострова. Парламент та уряд також мають напрацювати систему заходів, спрямованих на вирішення існуючих проблеми у світлі рішень Саміту. Корисним буде в цьому сенсі також створення в МФО робочих підкомітетів з різних напрямів для більш тісної співпраці з експертним та правозахисним середовищем.
І, як було сказано в Загребі, одного дня ми зберемось на наступному Саміті у Бахчисараї, у вільному українському Криму.
