У серпні 2021 року я написав для Al-Jazeera есе під назвою «Загроза з боку ISKP в Афганістані була недооцінена». Трагічна кульмінація цього мого прогнозу сталася в ніч проти 22 березня, після нападу на концертний зал у підмосковному розважальному центрі, в якому загинуло більше сотні людей, нападу, здійсненого "Ісламською державою в провінції Хорасан" (ISKP), також відомою як ІДІЛ-К – Афганський філіал ІДІЛ.
Кремль в особі деяких російських високопосадовців поспішив звинуватити в теракті Україну, але ІДІЛ-К відразу взяла на себе відповідальність за атаку на «Крокус Сіті Хол». Про її авторство свідчить і спосіб здійснення теракту – напад на концертну залу, яка дуже нагадує атаку, здійснену головною гілкою ІДІЛ у Парижі в листопаді 2015 року.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Хоча іноземні та російські ЗМІ звернули увагу на цю гілку сумнозвісної організації лише після теракту у Підмосков'ї, ІДІЛ-К тероризує афганців з 2015 року. Однак її витоки сягають куди глибше у минуле, адже ІДІЛ-К є невід'ємним елементом спадщини СРСР в Афганістані. Коли Радянський Союз у 1979 році ввів свій «обмежений контингент» у Афганістан, мало хто міг передбачити, що це в решті-решт призведе до низки подій, які завершаться спалахом насильства у Підмосков'ї у 2024 році.
У 1980-х роках, коли збройний контингент радянського армії підтримував режим у Афганістані, сусіднім Пакистаном керував генерал Зія аль-Хакк, який заплющував очі на формування войовничих ісламістських груп, які, зокрема, воювали й проти радянських військ у сусідній країні. У те десятиліття в Пакистані утворилася мусульманська сунітська організація Сіпах-е-Сахаба, вона відокремилась від основного руху Деобанді, суворого південноазійського ісламістського руху «за відродження», члени якого зосереджувалися головним чином на сектантській, антишиїтській терористичній кампанії всередині країни. Інша група, відома як Лашкар-е-Джангві, відокремилася від материнської групи в 1990-х роках. Її члени стверджували, що причиною розколу начебто стало те, що лідери початкової групи відхилилася від суворо антишиїтської платформи.
Повернувшись до сусіднього Афганістану, у 1990-х роках Талібан вийшов із хаосу, що панував у країні після виходу звідти радянських військ. Саме у цей період нестабільності Аль-Каїда також створила власну базу в Афганістані, уклавши мовчазний союз із Талібаном.
Нарешті, у сусідньому Таджикистані відбулася громадянська війна між пострадянською владою та ісламістськими повстанцями, яка завершилася в 1996 році після втручання Росії. Ці події остаточно знищили і без того не надто потужну економіку Таджикістану.
Рівно десять років тому, у 2014 році, перебіжчиками з Аль-Каїди була створена ІДІЛ, бойовики якої згодом здійснили напад на свою материнську організацію, зокрема на її сирійську філію «Джабхат ан-Нусра». А вже у 2015 році утворилась ІДІЛ-К, до якої увійшли переважно перебіжчики з афганського Талібану, які неодноразово здійснювали напади на свою материнську організацію. Згодом перебіжчики з пакистанськї Лашкар-е-Джангві також приєдналися до ІДІЛ-К в Афганістані, залучені до все більш жорстокої антишиїтської кампанії.
В обох випадках перебіжчики вважали свої колишні організації недостатньо екстремістськими або недостатньо рішучими, аби зі зброєю в руках атакувати мусульман-шиїтів, яких вони вважали такими, що відійшли від істинного ісламу. А от сама ІДІЛ-К спромоглась це зробити, здійснивши у травні 2020 року свій найбезжальніший напад – різанину у пологовому будинку в районі Кабула, населеному переважно мусульманами-шиїтами. Під час цього теракту загинули більш ніж два десятки людей, зокрема породіллі та тільки що народжені діти. Через рік, у травні 2021 року, бойовики ІДІЛ-К здійснили напад на школу в тому ж районі, убивши щонайменше 90 людей, більшість із яких були дівчатками-школярками. З огляду на такий «послужний список», чи варто дивуватися, що ця терористична група влаштувала криваву бійню у передмісті Москви в 2024 році.
У серпні 2021 року ІДІЛ-К почала готуватися до боротьби з Талібаном, оскільки на той час, після виходу США із Афганістану, вона мала контроль над Кабулом. Хоча чисельність ІДІЛ-К становила лише 2000 бійців, вона все ж таки була спроможна кинути виклик талібам, чисельність яких становила приблизно 60 000 осіб, через те, що їхні підрозділи були розкидані по території Афганістану. Це сталося у вересні 2022 року, коли ІДІЛ-К взяла на себе відповідальність за теракт, здійснений смертником у російському посольстві в Кабулі. А вже у березні цього року це терористичне угруповання перенесло свою діяльність на територію самої Росії. Як відомо, російські спецслужби останнім часом намагалися протидіяти активності ІДІЛ-К в Інгушетії і попередили спробу її бойовиків напасти на синагогу в Москві.
В іншому трагічному передбаченні, зробленому вже у березні, я і мій таджицький колега-науковець під час організованої у США лекції під назвою «Транснаціональна історія України» завершили виступ розповіддю про незахищених у правовому сенсі таджицьких чоловіків у Росії, які потерпають від постійних образ. Ми з колегою зазначили, що ІДІЛ-К цілком може скористатись таким станом речей для досягнення власних цілей. Через високий рівень безробіття та відсутність перспектив у Таджикистані після громадянської війни 1996 року самотні чоловіки з цієї країни почали масово їздити на заробітки до Росії, надсилаючи звідти грошові перекази своїм нужденним родичам або накопичуючи достатньо грошей на проведення весілля.
Проте коли таджицькі чоловіки прибувають до аеропорту в Росії, нерідко їх там же на місці змушують укладати контракт із армією РФ і одразу відправляють на передову в Україну. Деякі таджики мають російське громадянство або дозвіл на роботу, але навіть на них влада РФ тисне, погрожуючи, що якщо вони не погодяться на військову службу, їх позбавлять громадянства РФ і депортують на батьківщину.
Зрозуміло, що ісламські громади, які перебувають у настільки несприятливих умовах, є ідеальним середовищем для вербувальників ІДІЛ-К, і вже відомо, що з таджиків був сформований окремий підрозділ цього терористичного угруповання.
Терористична атака у Підмосквов'ї проливає додаткове світло на безправне становище таджиків у Росії і на те, як вони стали особливо вразливим демографічним прошарком, який і Російська держава, і Ісламська держава наразі намагаються використати для розгортання насильства проти сусідніх народів.
У своїй вже довгій і складній історії ІДІЛ-К виникла через несприятливе поєднання нестабільності в трьох сусідніх державах: Таджикистані, Афганістані та Пакистані. Ці південноазійські держави були дестабілізовані появою та подальшою діяльністю Талібану, Аль-Каїди та ІДІЛ-К в Афганістані. І всі три ці терористичні організації зародилися у переломний момент історії, на який мало хто з аналітиків звертає достатньо уваги – момент, коли Афганістан став зоною постійної небезпеки після завершення радянського вторгнення 1979-89 років.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
