Чи звільнить українська армія Херсон найближчим часом?
Чи буде Україна зі світлом та теплом?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Чи будуть США та західні демократії і надалі допомагати Україні?
Відповіді на ці та інші питання – у традиційному щотижневому огляді від експертів Інформаційної оборони.
Херсон наш
Минулого тижня основні бойові дії відбувались на правобережжі Херсонщини. На інших ділянках фронту намітилася оперативна пауза: на Бахмутському напрямку ворог дещо зменшив темп своїх наступальних дій, хоча оперативна ситуація там залишається складною. Біля Сватового та Кремінної ЗСУ перегруповуються й накопичують резерви.
Херсонське угруповання противника на правобережжі Херсонщини опинилось у вкрай тяжкому становищі. Рашисти перебувають під постійним тиском ЗСУ, мають значні труднощі з паливом, резервами та зброєю. Всі мости через Дніпро непридатні для автомобільного сполучення, а понтонні переправи та річковий транспорт не можуть забезпечити постачання достатньої кількості озброєння та продовольства для підрозділів російських окупаційних військ.
У своєму недавньому інтерв’ю новий командувач силами агресора в Україні генерал-м’ясник Суровікін заявив про можливість «ухвалення непростих рішень». Оголошено про евакуацію так званих «органів влади» окупантів із правого на лівий берег Дніпра, під прикриттям українських цивільних громадян, яких переселяють у «добровільно-примусовому порядку», відбувається передислокація військ агресора.
За інформацією, яку оприлюднив Президент України Володимир Зеленський, готується брудна провокація рашистів «під чужим прапором».
Для прикриття свого відступу окупанти заклали вибухівку і готові підірвати дамбу Каховської ГЕС. Руйнування дамби призведе до масштабної катастрофи і затоплення як самого Херсону, так і ще 80 населених пунктів, загибелі мирних українських громадян. Традиційно російський агресор планує звинуватити в цій катастрофі наших військових.
Серед окупантів та їхніх поплічників наростають панічні настрої. Всі ознаки свідчать – найближчим часом Херсон перейде під контроль ЗСУ.
Для путіна це означатиме глибокий політичний нокаут. Адже нещодавно анексовані території повернуться до своєї Батьківщини, а агресивна путінська політика зазнає повного краху, в чому зможуть пересвідчитися як російський політичний клас, так і прості піддані кремлівського диктатора.
Спроби вбомбити Україну у середньовіччя
Минулого тижня російські окупанти продовжували ракетні атаки та удари дронами по критичній інфраструктурі по всій території України.
У плані нового командувача так званої «спеціальної військової операції» генерала Суровікіна визначилися чіткі цілі та завдання.
Рашисти б’ють по відкритих розподільчих пристроях, високовольтних трансформаторних підстанціях. Мета таких ударів – унеможливити приєднання ТЕС (ТЕЦ), які виробляють електроенергію, до об’єднаної енергосистеми, а отже «заморозити» всю країну. Примітно, що військових росії консультували енергетики країни-агресора, які визначали для них найбільш уразливі та критично важливі компоненти української енергосистеми.
19-21 жовтня по всій Україні почалися віялові відключення електроенергії не лише на підприємствах, а й в оселях мирних громадян, які були вимушені перейти до режиму тотальної економії.
Чи загрожує Україні блекаут, тобто повне відключення українських споживачів від постачання електроенергії?
Як запевняють експерти, такий розвиток подій є малоймовірним.
По-перше, українська енергосистема має багатократне резервування і запас потужності приблизно в 40 000 мегават. Проблема наразі не у виробленні електроенергії, а в її видачі до об’єднаної енергосистеми, споживачам.
Україна звернулася з терміновим запитом до наших партнерів про постачання трансформаторів, розподільчих станцій, навіть уживаних, адже виготовлення нових займе від 3 до 9 місяців. Сподіваємося, що необхідне обладнання буде поставлене до України в найкоротші терміни.
По-друге, у найближчому майбутньому українська система ППО значно підсилиться. Зараз вона збиває до 60% крилатих ракет та 90% іранських дронів-мопедів. Однак для громадян і для інфраструктури важлива не кількість збитих повітряних цілей, а кількість «прильотів».
Західні партнери обіцяли поставити нові системи ППО, які якісно покращать можливості захисту українського неба. Розглядаються можливості розміщення зенітних установок, зокрема ЗУ-24, безпосередньо в містах та поблизу об’єктів захисту.
Всі ці заходи можуть значно зменшити шкоду, якої повітряні удари завдають енергетичній мережі і нашим оселям. Хоча створити ППО, яка збиває 100% повітряних цілей, неможливо.
Зима буде нелегкою, мирним жителям потрібно готуватися до постійних віялових відключень енергії та тепла. Однак повного енергетичного колапсу не буде.
Попереду нас, і не лише військових, очікують нелегкі випробування, з яких, я переконаний, ми вийдемо з гідністю.
Тривожні зовнішні сигнали
Минулого тижня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про непохитність коаліції на підтримку України. Однак українська влада отримала декілька тривожних сигналів країн-партнерів про можливі зміни темпів та обсягів військово-технічної допомоги Україні.
8 листопада у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. За прогнозами американських аналітиків, демократи, скоріше за все, втратять більшість у Палаті представників, яка має вирішальний вплив на надання фінансової допомоги іншим країнам.
До останнього часу в США існувала двопартійна підтримка України. Однак минулого тижня голова республіканської меншості Кевін Маккарті – ймовірний спікер Палати представників від Республіканської партії в наступному році – попередив, що нехай Україна не розраховує на чистий чек. Тобто конгресмен пропонує обмежити фінансування боротьби українців проти росії, а кошти направити на підтримку американської економіки.
За оцінками окремих експертів, в Республіканській партії може статися розкол – прихильники екс-президента Трампа виступають за обмеження фінансової допомоги Україні. «Класичні» республіканці, зокрема Брайан Фітцпатрік і Мітч Макконнелл, навпаки, продовжують дотримуватися політики всебічної підтримки нашої країни.
Враховуючи можливі труднощі з фінансуванням у наступному році, ряд демократів та республіканців ініціювали ухвалення найближчим часом закону із забезпечення набагато вищого рівня військової та іншої допомоги, ніж попередні пакети для України. Зокрема, мова йде про 50 млрд доларів на 2023 рік, що зможе компенсувати можливі обмеження.
По іншій бік океану Прем’єр-міністр Великої Британії Ліз Трас встановила анти-рекорд строку перебування на прем’єрській посаді. На 45-й день свого прем’єрства вона оголосила про відставку.
На перший погляд, особливих змін у політиці Великої Британії стосовно України не передбачається. Серед британської еліти склався консенсус щодо тотальної підтримки України в її боротьбі з росією. Однак сама атмосфера хаосу, невизначеності, постійної чехарди урядовців негативно впливає не лише на ситуацію всередині країни, а й на її здатність проводити системну, послідовну та передбачувану зовнішню політику.
До речі, до перегонів за прем’єрське крісло може долучитись і Борис Джонсон, повернення якого на посаду прем’єр-міністра було б чудовим бонусом для українців. Адже Борис Джонсон точно проводив би жорстку політику проти росії та всебічної підтримки України.
І на останок – до європейського континенту. Найбільш уразливою з точки зору допомоги Україні є Італія, де до влади на недавніх виборах прийшла праворадикальна коаліція. Частина політичних сил цієї коаліції, зокрема «Ліга» та «Вперед, Італіє!» Сільвіо Берлусконі виступали проти допомоги Україні. Поки що це скоріше вербальні заяви. Нова прем’єрка Джорджа Мелоні заявила, що її уряд продовжить зовнішню політику попереднього, однак нам необхідно бути готовими до її нових акцентів.
Геополітичний візерунок світу змінюється. Внаслідок внутрішніх причин та негласної роботи російської дипломатії та розвідки окремі країни виявляють готовність до непередбачуваних поворотів у своїй політиці стосовно підтримки нашої країни.
Українській владі необхідно уважно моніторити внутрішньополітичні процеси в країнах-партнерах, прогнозувати ймовірні небажані зміни та формувати власний арсенал легальних засобів протидії.
