13 лютого, в один із найважчих для України днів у Вашингтоні, я звернув увагу на наступні моменти:

Мене найбільше цікавить позиція трьох відомих членів Республіканської партії: Майкла МакКола, Майка Роджерса та Майка Тернера. Кожен із цих політиків очолює один із важливих комітетів палати: закордонних справ, оборони та розвідки відповідно.

Автори видатного документа «Пропонований план перемоги України» точно не будуть голосувати проти військової допомоги Україні, це означало б для них відмову від власних переконань, яку зафіксують на камеру й покажуть усьому світові. Саме тому я був упевнений, що пакет допомоги Україні зрештою буде затверджений Конгресом США.

Advertisement

Саме так і сталося. МакКол, Роджерс і Тернер активно працювали й публічно, й за лаштунками, аби рейганівське крило Республіканської партії здобуло ідеологічну перемогу над пропутінським і протрампівським натовпом у Палаті представників. Вони доречно скористалися опублікованим Кетрін Белтон секретним документом Кремля, у якому описуються методи, що застосовує Росія з метою підривати підтримку України Заходом, і звинуватили своїх колег по Палаті представників у тому, що ті піддалися російській пропаганді.

Advertisement
Україну відвідав директор ЦРУ Білл Бернс
Більше по темі

Україну відвідав директор ЦРУ Білл Бернс

Це останній візит Бернса в Україну на посаді очільника Центрального розвідувального управління США.

«Це абсолютна правда, що деякі члени Конгресу від Республіканської партії неодноразово повторювали тези російської пропаганди про вторгнення в Україну, ініційоване президентом Росії Володимиром Путіним».

«Російська пропаганда вразила значну частину електоральної бази нашої партії».

«Ми бачимо, як Росія зараз намагається замаскувати зв'язки, через які вона розповсюджує антиукраїнські та проросійські месседжі, деякі з яких ми чуємо навіть у Палаті представників».

Голова Комітету з розвідки Палати представників не вказав конкретних імен, але деякі присутні в залі зловмисники чітко зрозуміли його повідомлення й переважній більшості з них вистачило розуму не відкривати рота перед голосуванням. Навіть «хрещений батько» проросійської групи представників, якому ніколи не бракувало слів, не мав що сказати перед голосуванням, адже в цей час він сидів у залі суду поряд зі своїми адвокатами. Лише нерозважлива трампістка Марджорі Тейлор Грін продовжувала марити й виголошувати недолугі промови.

Advertisement

У США залишилися дві партії: Партія капітуляції (прогресисти й трампісти) і Партія перемоги (рейганівське крило Республіканської партії та труменівське крило Демократичної партії).

Голосування в Конгресі США за допомогу Україні

День голосування – 20 квітня – став днем тріумфу американо-української солідарності. Один за одним законодавці (і республіканці, і демократи) виступали з доречними коментарями, які перегукувалися із тезами, з якими українці зверталися до конгресменів протягом останніх 10 років:

Advertisement

Серед цих тез, зокрема, такі:

1) російсько-українська війна – це лише передове поле бою в рамках глобальної війни, розв’язаної силами Абсолютного Зла проти Вільного Світу з метою його знищити;

2) 30 мільйонів українських спартанців уже понад два роки несуть тягар цієї жахливої війни, своїми тілами захищаючи процвітаючий «золотий мільярд» від варварів, що вже стоять біля воріт;

3) надання Україні великого пакету військової допомоги не тільки відповідає безпековим інтересам Сполучених Штатів, але й є обов’язком честі для нації, яка досі вважає себе Лідером вільного світу.

Наразі ми спостерігаємо значну перебудову американського політичного простору, в якому вже немає традиційних Республіканської й Демократичної партій.

Зараз, коли ми наближаємося до найкритичнішоого, вирішального моменту цієї глобальної війни, у США залишилися лише дві партії: Партія капітуляції (прогресисти та трампісти) і Партія перемоги (рейганівське крило Республіканської партії та труменівське крило Демократичної партії).

Advertisement

І як виявилося, кваліфікована більшість (дві третини голосів) конгресменів обох палат на боці Партії перемоги. Визнайте, такий поворот подій виглядає дещо дивним. Адже капітулянти (всіх мастей) ганебно довгих півроку панували в Конгресі, блокуючи військову допомогу Україні та забороняючи їй наносити удари по території країни-агресорки навіть зброєю українського виробництва.

Втім я хочу зазначити, що обсяг узгодженого пакету допомоги Україні все ще недостатній для забезпечення її перемоги. Не зрозумійте мене неправильно, але зараз абсолютно необхідно щонайшвидше дати Україні все, що для цього потрібно. Але проголосований позавчора пакет – це також, у певному сенсі, класичний пакет допомоги від Байдена – його достатньо лише для того, аби уберегти Україну від поразки, забезпечивши її стратегічну оборону.

Advertisement

Тим не менш, я все одно буду називати коаліцію, яка утворилася в Конгресі напередодні й під час голосування, Партією перемоги. Її лідери, сповнені енергії та віддані спільній справі, вже запропонували «План перемоги України», в якому різко критикують Байдена за його недостатню підтримку Києва.

Суперництво між США та Європою 

Окрім фактора трьох голів у переможній грі, є ще одна обставина, яка сприяє позитивній трансформації американської політичної сцени. Я маю на увазі реакцію Європи на місяці ганебної бездіяльності Сполучених Штатів. Європейські лідери почали підозрювати, що США або неспроможні виконувати свою звичну роль Лідера вільного світу, або не бажають цього робити.

Франція та Велика Британія (оновлена Антанта) заявили про свій намір спільно домогтися перемоги України над Росією й закликали Захід припинити встановлювати будь-які обмежуючі українців «червоні лінії», коли він надає Україні військову допомогу. Лондон і Париж також не виключили розміщення своїх військ на території України та зазначили, що французькі та британські військові спеціалісти вже перебувають в Україні, допомагаючи українцям обслуговувати надані цими країнами системи із запуску крилатих ракет «Storm Shadow» та «SCALP».

Те, що ми наразі спостерігаємо у цей вирішальний момент історії – це здорове, продуктивне суперництво між США та Європою за право називати себе справжнім Лідером вільного світу. І я щиро бажаю обом суперникам подальших успіхів у цій надзвичайно шляхетній справі.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.