Росія воює проти України з небаченою для цивілізованого світу жорстокістю. З початку повномасштабного вторгнення задокументовано понад 127 тисяч воєнних злочинів агресора: це тортури та вбивства, сексуальне насильство, примусова депортація українських дітей, атаки на цивільні об’єкти — фактично всі описані міжнародним правом види порушень законів і звичаїв війни.
Серед них — екоцид та воєнні злочини проти довкілля. Сьогодні, напередодні роковин найбільшої екологічної катастрофи Європи — Чорнобиля — саме час поговорити, чому протидія екологічним злочинам є важливою, і під час війни, і у мирний час, та що робить для цього українська прокуратура.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Захист довкілля завжди на часі
Очевидно, що в пріоритеті українських органів правопорядку та прокуратури — злочини, які спричинили тяжкі людські страждання. Поруч із нелюдськими діями агресора, які ми, на жаль, бачимо щодня, шкода природі може здаватися не на часі. Та якщо поглянути на наслідки збройних конфліктів у світі, ми побачимо, що понівечене війною довкілля — це десятиріччя страждань майбутніх поколінь. Землі стають непридатними для життя, гине флора та фауна, забруднення води та ґрунтів шкодить здоров’ю та підриває продовольчу безпеку. І мірою розвитку технологій, екологічні наслідки воєн стають все тяжчими.
До прикладу, через 100 років після Першої світової війни землі так званої Червоної зони на північному сході Франції й досі непридатні для життя через забруднення снарядами та шкідливими хімічними речовинами. Через 30 років після війни у Перській затоці сотні квадратних кілометрів землі все ще залишаються забрудненими внаслідок масштабного підпалу військами Саддама Хусейна нафтових родовищ.
Вже сьогодні можна говорити про колосальну довгострокову шкоду довкіллю України від російської агресії. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оцінює збитки природі від війни у понад 60 млрд доларів США. Близько 25% території країни забруднено мінами та боєприпасами, що не розірвалися. Найбільша атомна електростанція в Європі, Запорізька АЕС, вже понад 2 роки перебуває під російською окупацією, що означає постійний ризик ядерної катастрофи.
З огляду на ці катастрофічні наслідки, півтора року тому ми з командою започаткували напрям роботи, присвячений забезпеченню відповідальності за спричинену війною шкоду довкіллю, та почали привертати увагу міжнародних партнерів до цих питань.
Україна – перша в світі країна, що розслідує воєнні злочини проти природи
Сьогодні Україна – перша країна в світі, яка розслідує воєнні злочини проти довкілля та забезпечує відповідальність за них в рамках національної юрисдикції. Зокрема, ми є однією з 15 країн світу, законодавство яких передбачає відповідальність за екоцид. Стаття 441 ККУ визначає екоцид як «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу».
Та паралельно із забезпеченням відповідальності за злочини агресора, українські прокурори докладають всіх зусиль для посилення захисту довкілля на всій території країни. Адже в той час, коли ворог намагається знищити наш народ та нашу державу, не маємо права допускати, щоб природні багатства руйнували та розкрадали ще й злочинці в тилу.
Наведу основні кроки, які Офіс Генерального прокурора реалізовує заради комплексного захисту довкілля та забезпечення відбудови України на основі «зелених» принципів.
Перший крок — спеціалізація
Злочини проти довкілля мають свою специфіку. Їх розслідування вимагає цілої низки спеціалізованих професійних знань та навичок. Тому у 2021 році в Офісі Генерального прокурора було створено окремий підрозділ — Спеціалізовану екологічну прокуратуру (СЕП) та утворено спеціалізовані екологічні прокуратури в регіонах. На початку 2023 року — спеціалізований відділ щодо воєнних злочинів проти довкілля в структурі Спеціалізованої екологічної прокуратури.
Усі співробітники цих підрозділів регулярно проходять навчання із залучення провідних українських та міжнародних експертів. Часто ці навчальні програми є спільними зі слідчими та експертами, що сприяє не лише отриманню необхідних знань, а й міжінституційній взаємодії.
Після створення СЕП кількість обвинувальних вироків щодо злочинів проти довкілля зросла на 37%. За три роки існування підрозділу до суду було направлено майже 6 200 кримінальних проваджень, заявлено позовів на майже 14 млрд грн.
У 2023 році прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора вперше в історії України скерували до суду обвинувальний акт за фактом вчинення екоциду щодо двох відповідальних осіб великого приватного підприємства, яке займається виготовленням картонно-паперової продукції.
Притягнення Росії до відповідальності
Тривалий час довкілля вважалося «мовчазною жертвою війни», супутніми втратами під час збройних конфліктів. Шкода довкіллю не розслідувалася як окремий воєнний злочин. Причин для цього багато. Лише відносно нещодавно у світі з’явилися технології для того, щоб виміряти довгостроковий вплив війни на природне середовище та здоров’я людей. А попередні воєнні трибунали були обмежені в ресурсах, тому концентрувалися лише на найтяжчих злочинах, які спричиняли безпосередню загибель людей.
У світі практично відсутня юридична практика у цій царині.Тому багато речей Україна робить вперше. І значення результатів розслідування воєнних злочинів проти довкілля є історичним для розвитку системи міжнародного права.
Наразі в Україні розслідується 205 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів проти довкілля. 15 з них — за фактами екоциду.
Зокрема, підрив Каховської ГЕС кваліфіковано за двома статтями Кримінального кодексу України: і як воєнний злочин, і як екоцид. У лютому цього року прокурори Офісу Генпрокурора вперше в історії повідомили про підозру у вчиненні екоциду під час війни російському генерал-полковнику та чотирьом його підлеглим офіцерам. Слідство встановило, що вони віддавали накази на здійснення обстрілів ядерної установки «Джерело нейтронів» на території Харківського фізико-технічного інституту. Російські війська завдали по ядерному об’єкту 74 удари різними видами зброї, при цьому цілили саме туди, де розташовано реактор та сховище ядерних матеріалів.
Притягнення до відповідальності військово-політичного керівництва російського режиму та безпосередніх виконавців цих злочинів — це, в першу чергу, відновлення справедливості для всіх українців, які постраждали від їх злочинних дій. І, по-друге, це прецедент у світовій практиці. Такі судові процеси сприятимуть поширенню практики криміналізації шкоди довкіллю в усьому світі та запобіганню подібним злочинам у майбутньому.
Міжнародний діалог та обмін досвідом
Ще ніхто у світі не був притягнений до відповідальності за злочини проти довкілля за міжнародним кримінальним правом. Та завдяки зусиллям України світова спільнота все більше об’єднується навколо позиції, що Росія має понести відповідальність за всю шкоду, завдану Україні. Включно з величезною екологічною шкодою.
Наша команда тісно, на щоденній основі співпрацює з Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана. Так після підриву Каховської ГЕС, того самого дня я підписав документ щодо передачі МКС всієї необхідної інформації щодо цього злочину і вже за три дні ми разом з представниками МКС були на затоплених територіях Херсонщини.
Ми та МКС розробляємо національні та міжнародні стандарти притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти довкілля. Офіс Прокурора МКС нещодавно розпочав публічні консультації щодо розробки нового програмного документа стосовно посилення відповідальності за екологічні злочини за Римським статутом. Офіс Генерального прокурора надіслав свої коментарі до цього важливого документа. Разом з цим, ми на національному рівні розробляємо стратегічний план кримінального переслідування за воєнні злочини проти довкілля та екоцид.
Ми також налагодили системне співробітництво з Міністерством юстиції США. Зокрема, щодо зміцнення інституційної спроможності української прокуратури та органів правопорядку в розслідувані екологічних злочинів. І я щиро вдячний Генеральному прокурору Мерріку Гарланду за його особисту залученість та підтримку наших ініціатив.
Один із важливих етапів забезпечення відповідальності — ухвалення Резолюції ПАРЄ від 25 січня 2023 року «Вплив збройних конфліктів на довкілля», яка містить заклик створити та консолідувати правову базу для посилення захисту довкілля під час збройних конфліктів на національному, європейському та міжнародному рівнях. Зокрема, йдеться про криміналізацію злочину екоциду в національному законодавстві, забезпечення ефективного кримінального переслідування за цей злочин та внесення змін до Римського статуту з метою додавання екоциду як нового злочину.
Екологічна безпека в українській формулі миру
Президент України Володимир Зеленський включив екологічну безпеку до Української формули миру. Офіс Президента України ініціював створення Робочої групи високого рівня з питань екологічних наслідків війни, співголовами якої є Андрій Єрмак та Маргот Вальстрем. Ми з командою системно працюємо в рамках цієї групи над розробкою рішень для подолання наслідків шкоди, завданої довкіллю війною. У лютому 2024 року Робоча група презентувала Главі держави Екологічний договір для України — набір рекомендацій Україні та світовій спільноті у трьох пріоритетних сферах: моніторинг збитків та зменшення ризиків, забезпечення відповідальності, «зелена» реконструкція та відновлення довкілля.
Офіс Генерального прокурора ініціював професійну дискусію щодо відповідальності за воєнні злочини проти довкілля під час міжнародної конференції високого рівня «United for Justice», яку ми спільно з партнерами організували у березні 2023 року. Тоді у Львові зібралися світові лідери у сфері юстиції, урядовці та провідні експерти. Згодом ми продовжили та розширили цю дискусію на спеціалізованій конференції «United for Justice. United for Nature», яку організували спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та міжнародними партнерами у жовтні 2023 року в Києві.
І сьогодні вже можна сміливо сказати, що завдяки проактивній позиції України та залученості міжнародних партнерів довкілля вже не є мовчазною жертвою війни. Наш голос на його захист чують в усьому світі.
Забезпечення компенсацій
Три тижні тому розпочав прийом заяв Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Це перший елемент міжнародного компенсаційного механізму. І хоч наразі заявки приймаються лише в одній категорії — пошкоджене або зруйноване житло, — в майбутньому планується розширення до понад 40 категорій, які включатимуть шкоду навколишньому середовищу та природним ресурсам.
Наша позиція: відбудова України має відбуватися саме коштом агресора. На додачу до цього, виплата компенсацій та репарацій є важливою складовою відповідальності. Чим більше Росія заплатить за завдану шкоду, тим сильнішим буде стримувальний ефект: і для Росії в майбутньому, і для інших потенційних агресорів.
Європейські стандарти
У лютому 2024 року Європейський Парламент разом із Радою Європейського Союзу ухвалив нову директиву про захист довкілля через застосування кримінального права.
Директива встановлює мінімальні правила визначення злочинів проти довкілля та покарань за них, які мають бути відображені в законодавстві країн-членів ЄС. Вона замінює попередню, яка була ухвалена у 2008 році.
І хоча вимоги, які містяться у цій Директиві, не є обов’язковими для вступу України до Євросоюзу, це орієнтир щодо майбутнього розвитку права країн ЄС. І важливо вже зараз адаптувати наше законодавство згідно із цими передовими практиками. Адже це не просто вимога окремих бюрократів. Ці вимоги продиктовані викликами та загрозами, які постають сьогодні перед Європою та світом. Війна Росії проти України та інші збройні конфлікти погіршують і без того катастрофічну ситуацію щодо змін клімату. Тому жодна країна у світі не може дозволити собі втрачати час, коли йдеться про захист довкілля.
Директива більше ніж удвічі розширює перелік екологічних правопорушень, покарання за які мають бути передбачені законодавством країн-членів. До нього додалися, зокрема, незаконна торгівля деревиною, незаконна утилізація забруднювальних компонентів суден та серйозні порушення законодавства про хімічні речовини.
Директива запроваджує положення про «кваліфіковані злочини», — коли правопорушення із зазначеного переліку вчиняються умисно і спричиняють знищення або незворотну чи довготривалу шкоду довкіллю. Вони можуть охоплювати поведінку, яку можна порівняти з екоцидом. Покарання за ці кваліфіковані кримінальні злочини може бути більш суворим, ніж ті, які застосовуються у випадку інших правопорушень, визначених у цій Директиві.
Окрім цього Директива регулює строки ув’язнення за екологічні злочини для фізичних осіб, а також встановлює покарання для юридичних осіб у вигляді штрафу (щонайменше 5 від загального світового обороту або 40 млн євро за найсерйозніші злочини). Країни-члени повинні будуть забезпечити також можливість застосування до фізичних та юридичних осіб додаткових санкцій. Серед них — зобов'язання відновити навколишнє середовище або компенсувати шкоду, позбавлення доступу до державного фінансування, відкликання дозволів та ліцензій.
Директива також передбачає, що держави-члени мають організувати спеціалізоване регулярне навчання для суддів, прокурорів, поліцейських і судових працівників, а також персоналу компетентних органів, залучених до кримінального провадження.
Ці напрями реформування кримінального законодавства є надзвичайно актуальними для України як в контексті повноцінної інтеграції до європейського правового простору, так і для відбудови країни на основі принципів сталого розвитку.
Такі комплексні зміни потребують взаємодії широкого кола залучених сторін. І ми вдячні всім партнерам, які долучаються до наших ініціатив як щодо забезпечення відповідальності Росії, так і щодо вдосконалення національного законодавства, робочих підходів і практик: Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів, Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, органам правопорядку та організаціям громадянського суспільства, які працюють з нами за цими напрямами.
Наша спільна мета — це мирна, європейська, демократична Україна, яка дбає про захист та відновлення довкілля заради майбутніх поколінь.
