Україна вразила світ своєю стійкістю перед лицем триваючої вже десять років російської агресії, яка стала особливо руйнівною із початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Якщо Захід твердо стоятиме пліч-о-пліч з Україною, дуже малоймовірно, що Володимиру Путіну вдасться завоювати Україну військовою силою. Це означає, що незалежна українська держава існуватиме й далі, незважаючи на жорстоку війну, тому її уряд має вже зараз розробити довгостроковий план відновлення країни, яка так сильно постраждала від ворожого вторгнення.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
І серед ключових пріоритетів такого плану має бути демографічне питання. За переписом 1992 року населення Україні становило 52 мільйони осіб. Точної кількості українців на зараз не знає ніхто, але вважається, що наразі в Україні живе приблизно 30 мільйонів людей, і це населення стрімко старішає.
У 1983 році в Україні народилося 807 000 немовлят, але у 2023 році, після початку повномасштабної війни, кількість новонароджених склала 187 000 – приголомшливо несприятлива різниця аж у 77 %. Проблема в тому, що навіть до початку російського вторгнення населення України скорочувалося найшвидше у світі через низьку народжуваність та кілька десятиліть масової трудової міграції за кордон.
Протягом 2021 року, до початку вторгнення, в країні було зареєстровано 272 000 новонароджених і 714 000 померлих, серед яких і померлі від Covid. Того року щоденні природні втрати населення України становили приголомшливі 1200 осіб.
Тепер додайте до цього втрати від війни, особливо після 24 лютого 2022 року, мільйони біженців і низький рівень народжуваності, і ви отримаєте «ідеальний шторм» втрати населення та рекордно низької народжуваності.
Демографія, тобто рівень народжуваності і демографічні тенденції впливають на все – від економіки, податків, наявності робочої сили та пенсійної системи до закриття шкіл, вимирання сіл, скорочення населення малих міст і втрати довгострокової конкурентоспроможності країни.
Уряд України дуже добре вчинив, опублікувавши на початку цього року проект документу під назвою «Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року». Отже, що може зробити уряд у напрямку вирішення гострої демографічної проблеми?
По-перше, демографія має бути стратегічним питанням майбутнього країни, над яким мають наполегливо працювати і уряд, і депутати усіх без винятку партій. Це питання має бути постійно присутнім у робочому порядку денному президента та уряду впродовж багатьох років. На даний момент ситуація на фронті та загалом оборона країни є головним пріоритетом для всіх українців, але демографія також має бути серед головних стратегічних питань.
Владі слід розглянути можливість створення окремого міністерства демографії та людського капіталу. Південна Корея, Японія, Греція, Хорватія, Італія та Єврокомісія (уряд ЄС) створили такі міністерства чи агентства останніми роками.
По-друге, Україні потрібна серйозна економічна стратегія, як на зараз, так і на післявоєнний період. Коли настане мир, мільйони українців, які зараз мешкають на Заході, розглядатимуть можливість повернення на батьківщину. Якщо уряд не посприяє потужному імпульсу у відбудові та економічному відновленні України, ці українці, можливо, й забажають відвідати батьківщину, але, скоріш за все, повернуться до країн, у яких знайшли прихисток на час війни, і цього разу вже без наміру повернутися в Україну. Крім того, вони можуть потягнути за собою на Захід решту членів своїх сімей, зокрема демобілізованих чоловіків, які залишалися в Україні під час війни.
Стартапи, безподаткові зони, інвестиційні парки, ІТ-зони, угоди про вільну торгівлю, фонди ЄС, підтримка з боку США, МВФ і Світового банку – усе це дуже потрібно Україні. Їй потрібна потужна економіка, щоб зупинити відтік мізків за кордон. Їй потрібні програми, подібні до плану Маршалла, який допоміг відбудувати Європу після Другої світової війни
По-третє, країні потрібна велика житлова програма, особливо для молодих сімей. Державні житлові проекти зараз неможливі через обмежені фінансові ресурси. З часом український уряд має запровадити програму надання молодим сім'ям земельних ділянок (400-500 квадратних метрів) у передмісті, щоб вони могли побудувати там власне житло.
Добре відомо, що наявність власного житла дуже сприяє створенню нових сімей та народженню дітей. Доступність комфортного житла в країні, безперечно, буде одним із найважливіших чинників, які сприятимуть повененню української молоді на батьківщину після завершення війни.
Україна поки що не може запропонувати своїм громадянам такі високі зарплати, як у ЄС, Великій Британії, США чи інших західні країни, але вона може запропонувати молодим людям можливості, яких вони не матимуть ніде за кордоном. Українцям, які наразі сплачують оренду житла за кордоном, де чотири-п’ять молодих людей часто орендують одну квартиру на всіх, не маючи коштів на окрему квартиру, Україна має запропонувати «парцели» – земельні ділянки з великими субсидіями, завдяки яким молоді сім'ї зможуть побудувати перспективне майбутнє на батьківщині.
По-четверте, Україні потрібно запровадити як матеріальні стимули, так і податкові пільги для багатодітних сімей з дітьми, особливо з трьома й більше дітьми. Матері й діти, особливо з багатодітних родини, потребують всебічної підтримки, зокрема безкоштовних підручників.
Через російську агресію бюджет України зараз обтяжений величезними воєнними видатками, але підтримка сімей із дітьми – це потужна інвестиція у майбутнє країни. Без людей немає країни, а без дітей і молоді у неї немає майбутнього.
Усе, що пов’язане із народженням та вихованням дітей, має обкладатися мінімальним податком: від підгузків і колясок до дитячого харчування та сімейних автомобілів, наприклад, семимісних. Найбільшої підтримки заслуговують великі родини, а також вдови, сироти, поранені ветерани, внутрішньо переміщені особи.
По-п'яте, Україна має збільшити кількість місць у дитячих садках, даючи можливість батькам поєднуваи роботу та виховання дітей. Будівництво нових дитсадків триває роками і коштує дуже дорого. Виходом для України може стати перепрофілювання деяких шкільних приміщень під дитсадки, як у містах, так і у сільській місцевості. Таке перепрофілювання є відносно легким і займає від двох до чотирьох місяців. Це набагато простіший варіант, ніж будівництво нових дошкільних закладів, адже це дешевше й швидше.
Крім того, Україна повинна запровадити низку програм, що сприятимуть поверненню до цивільного життя демобілізованих військовослужбовців, зокрема программи з пошуку роботи для ветеранів, їхнє професійне навчання (чи перенавчання), консультування, психологічної підтримки людей із посттравматичним розладом тощо. Колишні солдати мають отримувати всебічну підтримку після повернуться з фронту, яка допоможе їм найкраще адаптуватися до цивільного життя.
Військовослужбовці старшого віку повернуться до своїх родин, а молодші створять нові родини. І «домашній фронт» може стати не менш важким випробуванням для цих сміливих чоловіків і жінок, коли вони повернуться зі своїх окопів на лінії фронту.
Після війни на Україну може очікувати бебі-бум, як було у США, Великій Британії та Європі після Другої світової війни, але це не повинно стати лише короткочасним сплеском народжуваності лише на два-три роки. Потрібні ретельно розроблений план і ефективна політика, які зроблять Україну життєздатною та конкурентоспроможною у довгостроковій перспективі. Треба реалізувати продуману демографічну стратегію, незалежно від того, коли закінчиться війна, тому що життя у будь-якому випадку має продовжуватися
Війна в Україні триває, але її економіка не зупинилася, тому що людям потрібні гроші. Школи не закрились, тому що діти мають отримувати освіту. Сільське господарство не зупинилося, тому що людям потрібна їжа. Те саме і з демографією, тобто із народжуваністю: нові українці продовжують з'являтися на світ навіть під час війни.
Благополучна демографія, тобто велика кількість молоді в країні й позитивна динаміка щодо кількості населення – потужна запорука світлого майбутнього країни. Руками одних пенсіонерів не відбудуєш країну й не розвинеш її економіку. Україна гостро потребує молоді, яка будуватиме своє майбутнє у власній країні.
Найнаочніша перемога життя над смертю і розрухою війни – це коли новонароджене дитя вперше дивиться на світ і робить перший свій подих. Життя завжди перемагає смерть. Україна має не просто вижити, вона має перемогти й далі жити, процвітаючи.
Після довгих років страждань український народ заслуговує на це.
Передруковано з ConservativeHome.com. Дивіться оригінал тут.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.