Цей тиждень виявився для українців яскравим, тривожним та значущим. Святкування 31-річниці Незалежності, відключення Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) від мережі, здійснення терористичного акту у росії, який російські пропагандисти намагалися використати для нагнітання атмосфери страху і ненависті до України.
Про ці та інші події читайте у традиційному огляді експертів проекту Інформаційна оборона.
Ядерний шантаж від путіна
Чорнобильська катастрофа залишила болючий слід у суспільній свідомості українців. В перші роки після неї навіть обговорювалося питання повного закриття усіх атомних електростанцій. Однак, час загоює будь-які, навіть самі болючі рани.
Атомна енергетика за часів Незалежності стала потужною частиною енергосистеми країни, генеруючи в критичні періоди до 40% електроенергії. На атомних станціях після Чорнобильської трагедії вживають усі необхідні та часто навіть завищені заходи безпеки.
Біда прийшла звідти, звідки ми не прогнозували. Спочатку рашисти спробували використати в якості «ядерного опудала» вже виведену з експлуатації Чорнобильську АЕС. Не вдалося – наші війська змусили відступити окупантів за межі станції та України.
Зараз для ядерного шантажу кремль використовує ЗАЕС, яка була захоплена російським окупаційними військами 4 березня. Окупанти розмістили на території станції війська, військову техніку, замінували її та почали періодично обстрілювати з її території Нікополь та частини ЗСУ, провокуючи наші війська на удари у відповідь.
В чому сенс таких провокацій?
По-перше, путін шантажує Україну та Західну Європу ядерною катастрофою. Проте, він забуває, а може його це взагалі не хвилює, що розповсюдження радіоактивних частин після викиду залежіть від напряму вітра.
За останніми комп’ютерними моделями, повітряні потоки значною мірою спрямовані у бік росії, яка може у випадку ядерної катастрофи найбільше постраждати від вибуху на ЗАЕС.
По-друге, такими діями росія намагається представити, що саме українці будуть винні у будь-яких проблемах на ЗАЕС, включаючи, не дай Бог, аварії на кшталт японської Фукусіми.
Для читачів не з України поясню – ніяких проблем на ЗАЕС не було, поки рашисти не вторглися до нашої країни і не захопили станцію.
По-третє, москва переслідує і суто утилітарні цілі, намагаючись від’єднати ЗАЕС від української енергосистеми та і перепідключити її до системи російської.
Це максимально ускладнить життя українців у зимовий період. До прогнозованого дефіциту газу додасться і дефіцит електроенергії, яку доведеться десь додатково закупати.
Як це не банально зараз звучить, але ситуація на ЗАЕС дійсно викликала велике занепокоєння у світі. 24 серпня відбулося засідання Ради безпеки ООН, на якому Президент Володимир Зеленський закликав МАГАТЕ взяти станцію під повний контроль, росію вивести війська, а її територію оголосити демілітаризованою зоною. Більшість членів Ради були «за», а росія зрозуміло проти.
Ситуація ще більше загострилася 25 серпня, коли ЗАЕС вперше за всю історію експлуатації була повністю відключена від енергомережі. Насоси для охолодження активної зони реактору працювали від резервного генератора, запас палива у якого був не більше, ніж на три дні. У разі припинення його роботи це загрожувало вибухом на кшталт Фукусіми. 26 серпня все ж вдалося підключити ЗАЕС до енергомережі, два блоки станції поступово виходять на проектну потужність.
Після складних переговорів вдалося досягти домовленості про візит делегації МАГАТЕ, яка до 5 вересня повинна проінспектувати ЗАЕС. До речі, у західних ЗМІ з’явилися повідомлення, що окупанти залякують та катують працівників підприємства, аби ті не повідомили місії МАГАТЕ про безчинства рашистів.
Ситуація на станції дійсно критична: годинник, якій відраховує час до ядерної катастрофи, показує 5 хвилин до опівночі. Ситуація потребує негайного вжиття радикальних заходів – виведення російських окупаційних військ з території станції, її перетворення на демілітаризовану зону або введення до неї миротворчих військ ООН.
Якщо говорити про більш віддалені цілі, то це повна денуклеарізація росії, її ядерне роззброєння під контролем ООН, як фашистської, агресивної та безвідповідальної держави.
Терор як інструмент державної політики росії
24 серпня українці не лише святкували 31-річницю Незалежності України, а й готувалися до потужних російських ракетних ударів. Про це попереджало Головне управління розвідки та істерично закликали російські пропагандисти.
День Незалежності пройшов відносно спокійно, порівняно з тим армагедоном, який очікувався. Хоча оголошення про повітряну тривогу, наприклад у Києві лунали практично без перериву, а карта України була червоною від інформації про постійні спроби ракетних ударів.
«Прилетіло» по Дніпропетровщині, по залізничний станції Чаплине. Рашисти відразу відмітилися, розказавши про знищення 200 українських військовослужбовців та ешелону з військовою технікою. Насправді, постраждали цивільні. Ракетний удар прийшовся по пасажирському потягу, загинуло 25 людей, з них двоє дітей. Кореспондент відомого західного інформаційного агентства АП, який побував на місці трагедії підтвердив, що ніяких ознак загибелі військових він не бачив.
Загибель такої кількості цивільних та дітей це дійсно справжня трагедія. Але все ж таки ми готувалися до дещо більших масштабів.
Чому або що змінило плани путіна, окрім того, що гарно спрацювала українська ППО? Існує дві версії подій.
Перша полягає у тому, що російські окупанти змогли зробити те, що могли зробити. Що на сьогоднішній це максимум на що спроможні рашистські війська. Що вони вже не можуть атакувати так масовано, як це було в ніч на 24 лютого. ГУР частково підтвердив цю думку, оголосивши, що росія вже використала в агресивній війні проти України 55% запасів своїх ракет.
Автори другої версії запевняли нас, що путін остерігається подальшої ескалації військових дій. І тому, начебто віддав наказ «притримати коней». Версія, прямо скажемо взагалі мало реальна, і яка абсолютно не кореспондується із попередніми діями російського диктатора.
Яку ж подію намагалися використати рашисти задля нагнітання атмосфери ненависті щодо України?
20 серпня в росії був підірваний автомобіль Дар’ї Дугіної. Багато з експертів вважали, що вбивство доньки відомого ідеолога євразійства і російського фашизму Олександра Дугіна буде приводом для виправдання масових ракетних ударів та судилища над полоненими «азовцями». І що цей теракт був здійснений власне російськими спеціалістами.
Перші кроки, коли ФСБ намагалося притягнути за вуха до вбивства полк «Азов», начебто підтверджувало такий сценарій. Однак, цей план явно провалився.
Українські можновладці категорично заперечили причетність нашої країни до цієї події. Абсолютна більшість українців лише зараз дізналося про існування та праці біснуватого ідеолога.
Аналогічна ситуація була і в росії. За даними російського Фонда общественноє мненіє, загибель Дугіної взагалі не попала до пріоритетів подій минулого тижня, які хвилюють громадян рф, тобто не «тягнула» на вагомий привід для загострення. Кремлю довелося дати задній хід і про цю подію на рашистських пропагандистських каналах вже ніхто не згадує.
Минулий тиждень ще раз підтвердив терористичну сутність кремлівського режиму. Росія за визначенням не держава спонсор тероризму, а країна – терорист, яка використовує терор як інструмент державної політики.
