Мені часто закидають, що я критикую новообраного президента США Дональда Трампа, натомість не пропоную нічого конкретного. Цей текст - це спроба відповіді на такі закиди.
Щоб відповісти на питання, якою має бути політика Трампа щодо російсько-української війни, потрібно вирішити про що будемо говорити. Чи про найкращу опцію цієї політики, яку неможливо реалізувати через внутрішньополітичні пріоритети, чи про варіанти політики, які не є ідеальними, але сприятимуть просуванню головних пріоритетів політичного керівництва (США).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Я вирішив спробувати спершу визначитись з варіантом, який взагалі реальний, а про ідеальний поговоримо іншим разом.
Відправною точкою для цього аналізу, звичайно, є усвідомлення того простого факту, що з точки зору команди Трампа
Україна, Росія і найбільша війна з часів Другої світової війни - це той фактор, який відволікає увагу від головного, і яким потрібно знехтувати, щоб адміністрація [Трампа] могла зосередитися на тому, Що Насправді Важливе
Їхні догми говорять про те, що [Насправді Важливе] це демонтаж Deep State (тобто, усунення від реальних важелів впливу всіх "ляльководів" - ред.), зокрема, припинення практики переходу людей з Пентагону на роботу до ВПК, що генерує конфлікт інтересів; пріоритет принципу «Америка понад усе», підтримка виробництва з високою доданою вартістю та демонтаж тих урядових інституцій, які заважають процвітанню американської торгівлі.
США вирішують, чи накладати санкції на російську нафту за "іранським сценарієм"
Наслідки такої політики, помітні кожному виборцю в США, згідно з партійною лінією - це зниження цін на житло, продукти харчування та бензин.
На рівні офіційного наративу/створення іміджу, що не менш важливо як для стратегів, так і для прихильників, це означає, що Дональд Трамп буде виглядати чудово і показуватиме його та Америку переможницею і наймогутнішою країною.
І ось! Під час зустрічі з Макроном і Зеленським в Парижі. Можливо, Трамп, схоже, обрав українські кольори, але чомусь я сумніваюся в щирості цього начебто показного жесту. Це хрестоматійна поведінка: тепер мільярди людей, таких як я, але набагато важливіше - Кремль, будуть задаватися питанням: «Що це означає?». Якщо це було навмисно, то мета була проста: змусити Владіміра Путіна нервувати (але це ще не означає, що йдеться про хороші умови для українців). Давайте так - це позерство Трампа, який готується до переговорів.
З практичної точки зору, і я не є соціалістом і не говорю про експлуатацію пролетаріату, я просто намагаюся описати політику так, як її описують її ж прихильники. Все це зводиться до політики, якій допомагає і яку підштовхують, перш за все, Волл-стріт, американський капітал і американський великий бізнес.
За цією логікою, на думку наступної команди у Білому домі, російсько-українську війну потрібно зупинити, оскільки велика війна в Європі підриває потоки капіталу, шкодить американському бізнесу і змушує США витрачати ресурси на європейську оборону і безпеку, тоді як «справжнім» ворогом США є Китай. Всім немає діла до українців.
За іронією долі, багато хто в команді Трампа робив свою кар'єру як борець проти «справжнього» ворога США - світового ісламського тероризму, і лише нещодавно перейшов на віру в те, що Китай - це диявол, але я відволікаюся.
Крім того, новий Білий дім сприймає здатність Америки нав’язувати свою волю, де їй заманеться, як догмат віри. На їхню думку, якщо Америка зазнає невдачі, то це тому, що американські ресурси і сила були неправильно застосовані. Їхній догмат полягає в тому, що Америка всемогутня і приголомшлива (це іноді називають синдромом Володаря Всесвіту).
Росія і Путін є ідеальною боксерською грушею для підтвердження цього підходу.
Я думаю, це головне, у чому переконані в новій адміністрації [Трампа]
Росія - це маленький гравець, який отримує занадто багато поваги, її потрібно поставити на місце
Так, дехто з них вважає, круто, що Путін - деспот, але вони бачать його слабким і нездатним захищати економічні інтереси Росії, а також неамериканським, тож це чесна гра.
Якщо Трамп припинить експорт нафти з РФ, він поламає їй хребет
Чи є такі майбутні політичні кроки США щодо російсько-української війни, які сприятимуть зміцненню іміджу американської могутності, принесуть американському великому бізнесу багато грошей і виглядатимуть як «велика перемога» для адміністрації? Безумовно. Найочевидніший, про який вони говорили протягом певного часу.
Змусити світову ціну на нафту опуститися нижче 60 доларів за барель. Зараз ціна становить 67 доларів. 50 доларів було б ще краще. Ліберали будуть кричати про навколишнє середовище, викопне паливо, глобальне потепління і жадібні енергетичні корпорації. До біса їх! Вони програли вибори.
Низькі ціни на енергоносії майже завжди дають поштовх економіці США. Я далеко не перший, хто помітив, що американські виборці думають про ціни на бензин так само, як селяни в дореволюційній Франції або імператорській Росії думали про ціни на хліб.
Втрачена частка російського енергетичного ринку - це здобута частка енергетичного ринку США. Окрім прибутків і навіть покращення торговельного балансу США, це матиме приємний побічний ефект - продемонструє світові, що Росія не може протистояти американському великому бізнесу і могутності американського капіталу.
Чи вразлива Росія до падіння цін на нафту? Відповідь на це питання - так, однозначно, Росія неймовірно вразлива. Великий капітал не любить нічого кращого, ніж витісняти конкурентів і захоплювати їхню частку ринку.
Цифри різняться, але за загальною оцінкою, 1/3 всього російського державного бюджету залежить від доходів від експорту енергоносіїв, які напряму прив'язані до ціни на нафту. Не буде перебільшенням сказати, що найбільшою загрозою для російської держави зараз є значне падіння світових цін на нафту. Ось деякі маркетингові дослідження світових цін на нафту, датовані 2023 роком, і я додаю графік.
Для тих, хто вважає графіки занадто нудними, коротка текстова версія цього звіту - станом на 2023 рік Росія змушена була продавати нафту за ціною 42 долари за барель, щоб якось покрити витрати на видобуток і збалансувати зовнішньоторговельний баланс. Але для того, щоб зробити все вищезазначене і покрити державні витрати без дефіциту, ця ціна має становити 118 доларів за барель.
Проблема може виникнути лише у тому, що й американські виробники продають свою продукцію на тому ж світовому ринку, і ціна, за якої видобуток сланцевого газу в США стає невигідною приблизно $50-60. Так, Трамп може спробувати торпедувати світові ціни на нафту, але йому також доведеться знайти спосіб зберегти платоспроможність американських виробників, які працюють на сланцевих родовищах з вищою собівартістю видобутку. Якби більша частина російської нафти фізично не могла потрапити на ринок, це був би один із способів. Податкові пільги або щось подібне для американських виробників могло б бути іншим способом.
Але правда також і в тому, що нафта - це економічна яремна вена Росії, і навіть натяки на втрату цих доходів - вже загроза для влади РФ. Цифри різняться, але доходи від експорту нафти і газу становлять близько 30-50 відсотків усього російського державного бюджету. Зараз роздрібні кредитні процентні ставки в Росії становлять 21% офіційно і близько 30% річних, якщо ви хочете купити будинок. Інфляція офіційно становить 8%, а якщо ви подивитеся на фактичні базові споживчі кошики, то вона, ймовірно, становить 15-20 відсотків.
Різке падіння світових цін на нафту у квітні 2025 року погіршить ситуацію. На мою думку, якби економічні проблеми в Росії наростали як сніжний ком, це цілком могло б спровокувати громадські заворушення в Росії до осені, і далі ситуація майже напевно погіршилася б. Це екзистенційна, особиста загроза для Путіна: він родом з Леніграда і знає, хто жив у Зимовому палаці і що сталося з останнім царем.
Отже, поряд зі створенням тиску на світові ціни на нафту в бік їх зниження, для США є безпрограшним варіантом зробити все можливе, щоб максимально ускладнити фізичний доступ російської нафти на ринок
- Розширити санкції на проміжних трейдерів і переробників
- Використовувати ВМС ША для полювання на тіньовий танкерний флот Росії та його потоплення
- Банки, які сприяють цьому бізнесу, не обов'язково повинні бути в системі Swift
- Корпорації, які активно торгують російською нафтою, ймовірно, теж мають потрапити від санкції оскільки їхня бухгалтерія недостатньо прозора, щоб запобігти зароблянню терористами грошей на незаконних доходах від продажу енергоносіїв.
Все це суперечить загальноприйнятому міжнародному верховенству права, але знову ж таки, філософія адміністрації Трампа полягає в тому, що кожного разу, коли порушуються інституційні конвенції, вони роблять свою роботу правильно і роблять Америку сильнішою.
Принадність цієї ситуації полягає в тому, що Путін упертий, він буде сіпатися. Отже, чим довше триватимуть санкції, тим більшу частку ринку і прибутку зможе захопити західний капітал на чолі з США і Волл-стріт.
Ця стратегія, звичайно, буде катастрофічною для країн, які видобувають нафту за ціною вище 60 доларів, і, як зазначалося, якщо не буде вжито заходів, для американських виробників сланцевої нафти також.
Побіжний погляд на проблему наводить мене на думку, що особливо постраждають алжирці, іракці, казахи та оманці, оскільки їхня собівартість видобутку вища, ніж у росіян. Адміністрація Байдена, можливо, вважала це проблемою.
Але, для адміністрації Трампа це реальний варіант, адже «Кого це [проблеми таких країн, наприклад - ред.] хвилює?».
Звичайно, з цим сценарієм є багато практичних проблем. Але з точки зору внутрішньої логіки і доктрини нової адміністрації важко буде зрозуміти, якщо вони реально не спробують реалізувати цей сценарій.
І це лише перша порада, яку і міг би дати новообраному президенту США Дональду Трампу. Про те, що ще він міг би, на мою думку, зробити з Росією, у наступній публікації.
Ця публікація є адаптованим перекладом посту експерта Kyiv Post Стефана Коршака на його сторінці у Facebook. З ним ви можете ознайомитися тут.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
