Початок 2025 року є вирішальним моментом для європейських політиків, щоб включити питання правосуддя та відповідальності в будь-яку потенційну угоду, спрямовану на припинення бойових дій в агресивній війні Росії проти України.
Зараз у європейських політиків є унікальна можливість піднятися на захист принципів та інституцій міжнародного права, які, ймовірно, стикнуться зі значними політичними та економічними викликами. 50-та річниця Гельсінського Заключного акту, яка відзначатиметься цього року, також є важливим нагадуванням про важливість відновлення поваги до принципів європейського безпекового порядку.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
З початку російської війни в 2014 році Україна задокументувала понад сто тисяч воєнних злочинів, встановила особи сотень росіян, підозрюваних у скоєнні злочинів, і розпочала кримінальне переслідування багатьох із них на державному рівні.
Рада міністрів ЄС погодила продовження санкцій проти РФ
Україна також розпочала комплексну юридичну кампанію проти Росії на багатьох міжнародних форумах, у тому числі в Міжнародному суді ООН, Європейському суді з прав людини та Постійній палаті арбітражного суду.
Партнери України підтримують ці зусилля, надаючи судово-медичну експертизу, юридичні консультації, фінансову та дипломатичну підтримку. Кілька країн проводять власні розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, пов’язаних з війною Росії в Україні, відповідно до принципу універсальної юрисдикції.
Міжнародні суб’єкти також надають підтримку, зокрема, Реєстр Ради Європи збитків, завданих Україні, та ініціативи ЄС через Євроюст, що пропонують інституційну підтримку розслідуванню злочину агресії. Вивчається можливість створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в рамках двосторонньої угоди між РЄ та Україною.
Нарешті, Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт президента Росії Владіміра Путіна і Марії Львової-Бєлової за насильницьке переміщення і депортацію дітей, а також двох високопоставлених російських військових командирів за воєнні злочини і злочини проти людяності.
Однак, оскільки війна Росії затягується, а на посаду президента США вступив Дональд Трамп, дехто почав закликати до певної форми угоди про припинення бойових дій.
Така угода може передбачати виключення членства України в НАТО, дотримання Україною вимушеного нейтралітету та створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту (що порушує такі принципи міжнародного права, як національний суверенітет і територіальна цілісність).
У цих та подібних пропозиціях часто не враховується важливість поточних судових процесів проти Росії та забезпечення відповідальності у будь-якому довгостроковому мирному врегулюванні.
Необхідно покласти край безкарності Росії, щоб запобігти створенню нею фундаментальної загрози безпеці Європи. Для цього не можна йти на жодні територіальні чи інші поступки Москві, піддавшись її ядерному шантажу.
Окрім потенційних угод, у яких відповідальності приділяється недостатньо уваги і які фактично підривають міжнародне право, перед інститутами міжнародного права постають інші значні виклики.
Під час свого першого президентського терміну Дональд Трамп запровадив санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС). Запровадження таких санкцій під час його другого терміну, не в останню чергу після видачі ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Ґалланта, виглядає неминучим.
Санкції США проти посадових осіб МКС або проти МКС як інституції можуть серйозно перешкодити роботі суду, його постачальників послуг та партнерів.
З цих причин перші місяці 2025 року є вирішальним часом для європейських політиків, щоб включити питання правосуддя та відповідальності за злочини в будь-яку потенційну угоду, спрямовану на припинення воєнних дій в Україні.
Європейські політики також мають унікальну можливість посилити політичну, економічну та правову підтримку України та інститутів міжнародного права в їхніх поточних і запланованих процесах притягнення Росії до відповідальності.
Припинення безкарності Росії є стратегічним інтересом для європейських країн, які сприяли і користуються перевагами глобального порядку, в якому міждержавні відносини базуються на правилах, що забезпечують порядок і передбачуваність, і в якому поважається територіальна цілісність і національний суверенітет усіх держав.
Європейські політики повинні розглянути наступні кроки для зміцнення міжнародного права та припинення безкарності Росії:
- Забезпечити Європі місце за столом переговорів
До початку будь-яких потенційних переговорів про мирну угоду європейські політики повинні посилити військову підтримку України і продовжувати активну публічну дипломатію, щоб забезпечити присутність Європейського Союзу за столом переговорів від самого початку задля формування майбутнього європейської безпеки.
Це дасть європейським країнам кращу можливість вийти на сильну спільну позицію, а саме, що для досягнення довгострокового миру і стабільності в Європі та за її межами Росії не можна пропонувати жодних територіальних чи інших поступок, які обмежуватимуть суверенітет України.
- Прийняти Декларацію до 50-річчя Гельсінського Заключного акту
Імператив забезпечення відповідальності європейські політики можуть передати у формі декларації високого рівня, що зобов’язує підписантів не визнавати будь-які переговори, в яких не підніматимуться питання правосуддя та відповідальності і які дозволять Росії залишитися безкарною. Така декларація підтвердила би принципи європейського безпекового порядку, викладені 50 років тому в Гельсінському Заключному акті, і закріпила би відповідальність за злочини у будь-якій потенційній угоді.
- Запустити в дію механізми міжнародного правосуддя
Щойно запускаються механізми міжнародного правосуддя, вони починають жити власним життям і рухаються вперед незалежно від того, чи видається це політично доцільним на даний момент. З цієї причини європейські політики зараз повинні визначити пріоритетом відкриття розслідувань і судових процесів для притягнення російських осіб до відповідальності за воєнні злочини відповідно до принципу універсальної юрисдикції.
Так само європейські політики повинні висловити чітку політичну підтримку і забезпечити фінансову підтримку створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії Росії – можливо, в рамках Ради Європи.
- Захищати і підтримувати інститути міжнародного права
Для європейських політиків одним із практичних кроків для забезпечення функціонування МКС та інших інститутів внутрішнього права, які ризикують потрапити під санкції нової адміністрації Трампа, є застосування Блокувального статуту ЄС, який може захистити суб’єкти, що діють в ЄС, від екстериторіальних санкцій.
Цей статут слід активувати, щойно з’являється загроза санкцій. У довгостроковій перспективі європейські політики могли би розробити і запровадити механізм захисту цілісності та незалежності міжнародних судів та органів правосуддя в ЄС від екстериторіальних санкцій. Такий правовий захист може бути поширений і на неурядові організації (НУО).
Нарешті, європейські політики повинні посилити співпрацю та фінансову підтримку НУО, що займаються питаннями відповідальності та поповнюють доказову базу, та сприяти міжнародним зусиллям для притягнення Росії до відповідальності за війну проти України.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.
