Мирний план Трампа просувається шаленими темпами, але проблема в тому, що на кону стоїть життя України. Мало що вказує на те, що він зважає на її інтереси.
З усього видно, що в своєму відчайдушному намаганні нормалізувати американо-російські відносини за будь-яку ціну Трамп готовий задовольнити всі вимоги Путіна. Для Трампа Україна в цьому питанні є витратним матеріалом. Він розглядає Україну як свій важіль впливу на Путіна (радше як подарунок).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Схоже, що Трамп намагатиметься забезпечити виконання всіх вимог Путіна, включно з тим, що:
* Росія, де-факто, зберігає за собою всю територію, яку вона зараз окупує в Україні. На мою думку, цілком імовірно, що Трамп спробує передати Росії Крим і Донбас де-юре (принаймні, за визнанням США).
* Запевнення у тому, що Україна не буде в НАТО.
Трамп задоволений розмовою з Зеленським: Ми перебуваємо на правильному шляху
* Відсутність будь-яких суттєвих гарантій безпеки для України з боку США і, як наслідок, Заходу.
* Обмеження чисельності української армії до такого рівня, що Україна не зможе захистити себе від нападу Росії в майбутньому.
* Зняття санкцій з Росії, з тиском на Європу (всупереч її основним інтересам), щоб вона вчинила так само. Заморожені російські активи, ймовірно, будуть повернуті Росії і не зможуть бути використані на післявоєнну відбудову України.
* Тиск на Україну з метою проведення президентських виборів одразу після підписання будь-якої угоди про припинення вогню і, ймовірно, ще до укладення постійної мирної угоди. Україна буде повинна скасувати воєнний стан і мобілізацію, що загрожує масштабною міграцією та крахом української лінії фронту. Саме тому Путін вимагає такого заходу. Ймовірно, будуть дебати щодо участі в таких виборах населення окупованих територій – задля більшої кількості голосів за проросійських кандидатів.
* Слабкі гарантії членства в ЄС, яке впродовж останніх тридцяти років слугувало головним мотиватором економічних реформ і розвитку в країнах Європи, що розвиваються. Путін використовуватиме Орбана, Фіцо та інших своїх союзників у ЄС, щоб заблокувати вступ України. Пам’ятаймо, що Путін вторгся в Україну, анексувавши Крим і Донбас у 2014 році, не через її перспективу членства в НАТО (яка тоді була малоймовірною), а через те, що Україна отримала перспективу вступу до ЄС після підписання Угоди про асоціацію та партнерство з ЄС у 2013 році.
Це відкривало перспективу надання Україні дорожньої карти для перетворення на ефективну економіку і демократію з верховенством права. І саме цього боявся Путін, оскільки вважав, що це дасть його власному російському населенню бачення альтернативного майбутнього без Путіна. Саме це, а не членство України в НАТО, було головною загрозою. Верховенство права – Трамп такого не розуміє.
Після пантоміми Трампа в ролі лиходія в Білому домі з Зеленським можна припустити, що він чинитиме величезний тиск на Зеленського, щоб змусити його прийняти вищезгадану угоду, і в тому числі, можливо, знову припинить військову та розвідувальну підтримку України.
Для Зеленського та України така угода стане чашею з отрутою:
По-перше, прийняття будь-якої угоди, яка передбачає втрату території без будь-яких гарантій безпеки, буде політичним самогубством для будь-якого українського лідера. Тоді постане питання: за що ж тоді воювали три роки?
Якщо вибори відбудуться, то результатом, швидше за все, буде перехід до більш жорсткого, націоналістичного/мілітаристського кандидата – Залужного та ін. Поглибляться розбіжності в українському суспільстві, з’являться сильні тріщини, а політичне середовище, ймовірно, стане токсичним на довгі роки вперед. Путін намагатиметься використати це, підтримуючи радикальних кандидатів, щоб розділити Україну з її союзниками на Заході. Метою Путіна буде спроба захопити всю Україну через політичний процес або використати політичну слабкість/нестабільність як можливість для подальшої військової інтервенції в Україну.
По-друге, економіці буде важко працювати без належних гарантій безпеки. Західні інвестиції не надходитимуть, доки над країною висітиме ризик війни та подальшої російської інтервенції. Угода Трампа про видобуток корисних копалин – це міраж. Після закінчення воєнного стану та мобілізації прискориться еміграція, а з-за кордону повернеться мало хто з мільйонів українців. Збережеться дефіцит робочої сили, що спричинить інфляцію та зупинку зростання. Обіцяна західна донорська підтримка буде обмеженою – європейські країни зосередяться на власних оборонних потребах і бюджетних обмеженнях, а коли бойові дії в Україні припиняться або вщухнуть, нагальність підтримки відновлення та реконструкції України стане менш пріоритетною. Отже, економіка працюватиме не на повну потужність, що поверне Україну в замкнене коло еміграції та політичної нестабільності.
По-третє, з фронту повернуться мільйони солдатів, очікуючи на зміни та підтримку у вигляді робочих місць і пенсій. Економіці, що перебуватиме в скрутному становищі, буде важко виправдати ці очікування. Існує ризик популістської політики, коли значний бюджетний дефіцит не дозволятиме уряду виплачувати щедрі пенсії героям війни. Стан державних фінансів погіршиться. Все це ще більше підірве внутрішньополітичну стабільність, стимулюватиме еміграцію і загальмує відновлення та реконструкцію.
По-четверте, Путін і надалі експлуатуватиме всі ці розриви, повертаючись до свого колишнього способу маніпулювання Україною через укорінені олігархічні інтереси. Корупція процвітатиме і використовуватиметься в інтересах Росії – для подальшого розколу між Україною та її західними донорами.
Вищезазначене свідчить про те, що Україна повернеться до державної моделі розвитку, від якої вона страждала протягом періоду від здобуття незалежності до 2014 року та Євромайдану. Ймовірним результатом будуть розрізнена політика, низькі темпи зростання, нерівність, корупція, еміграція і тенденція до періодичних революцій.
По суті, для України Путін хоче сценарію “failed state” (неспроможна держава), який Трамп, сам того не відаючи, прагне реалізувати для нього.
Вибір і варіанти, що стоять перед Зеленським, будуть вкрай неприємними – продовжувати боротися з Росією без підтримки США або ризикувати поганим миром, який може закінчитися тим, що Україна стане failed state, беззахисною перед подальшим вторгненням Росії, або подальшим політичним захопленням Росією. Можливо, він просто вирішить ризикнути, відштовхнувши Трампа і продовживши боротьбу. Питання для Зеленського полягатиме в тому, що дасть Україні погана мирна угода, яка за будь-якого сценарію закінчиться втратою її суверенітету на користь Росії?
Що Україна отримає від такого миру?
Передрук з авторського блогу tashecon. З оригіналом можна ознайомитися тут.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.
