Минулий тиждень був надзвичайно насичений різноманітними подіями.
На фронті продовжувалися запеклі бої за Бахмут, які інакше, як «бахмутська м’ясорубка», вже і назвати неможливо.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
На зовнішньополітичному фронті продовжувалася не така публічна, але не менш затята боротьба за надання нової сучасної зброї для ЗСУ, генераторів, трансформаторів та фінансових ресурсів для відновлення енергетичної інфраструктури України.
Не менш важливим було і виконання «домашнього завдання», яке Україні, як кандидату в члени Європейського Союзу, задали пів року тому.
Про ці та інші події, а також їхні наслідки для кожного українця читайте у щотижневому огляді від експертів проєкту Інформаційна оборона.
Сигнали генерала Залужного для західних партнерів
15 грудня головнокомандувач Збройних Сил генерал Валерій Залужний дав інтерв’ю авторитетному західному журналу The Economist. За своєю суттю та спрямованістю інтерв’ю є фактичним продовженням програмної статті генералів Залужного та Забродського, опублікованої у вересні.
Давайте розберемося, хто є головною аудиторією цього допису. Не випадково, що для розповсюдження програмних тез головнокомандувача був обраний саме часопис The Economist – відоме й респектабельне видання, яке читає насамперед західна еліта. Саме вона й була головним реципієнтом тих сигналів, які надіслав головнокомандувач ЗСУ.
Що ж це за сигнали?
По-перше, генерал Залужний визначив три головних стратегічних задання для Сил оборони: втримати існуючі рубежі, підготуватися до можливого лютневого наступу російського агресора, включно і на київському напрямку, та забезпечити протиповітряну оборону країни, оскільки енергетична інфраструктура балансує на межі колапсу.
По-друге, генерал Залужний підкреслив, що для виконання цих завдань йому не потрібні нові бійці, нова хвиля мобілізації, а потрібна техніка – 300 нових танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць.
З таким силами, як вважає генерал Залужний, можливо не лише зупинити наступ російських окупантів, а й провести заплановану нову наступальну операцію.
А що ж наші західні партнери?
Здається, вони цілком розуміють потреби ЗСУ, які генерал Залужний доносить до них не лише публічно, а й у приватних розмовах. Від «глибокої занепокоєності» масовим ракетним терором та тотальним знищенням цивільної інфраструктури вони, здається, перейшли до реальних справ.
Цілком можливо, що найближчим часом буде не лише офіційно оголошено про постачання, а й реально передано до України сучасні системи ППО/ПРО Patriot. Все більш реальним стає постачання німецьких танків Леопард-2 та шведських винищувачів Saab JAS 39 Gripen. Таке озброєння може остаточно переломити стратегічну ситуацію на фронті на користь України.
Наразі запеклі бої точаться у Бахмуті. Вони стають все більш подібними на «верденську м’ясорубку» під час Першої світової війни. Оборону Бахмута вже по аналогії з Верденом називають «бахмутською м’ясорубкою».
Але нам не слід повторювати сумнозвісний верденський досвід, коли кожна із сторін вважала, що ще один резервний батальйон, направлений на фронт, схилить шальку терезів на їхню користь.
Слід шукати «інше рішення», як це було під Сталінградом – «інше рішення», що стало відоме світу як Сталінградська наступальна операція, в результаті якої було оточено 6 армію фельдмаршала Паулюса чисельністю понад 90 тисяч вояків.
Під Бахмутом ідуть важкі та запеклі бої. Ситуація складна та важка, але ми переконані: з військово-технічною допомогою Заходу Збройні Сили України можуть отримати таку бажану і таку дорогу, в усіх сеансах цього слова, перемогу.
Путіна під суд
Лідери Великої сімки, яка за участі України все більше перетворюється на Велику вісімку, у своїй заяві особливо наголосили, що «ми притягнемо президента Путіна та його оточення до відповідальності відповідно до міжнародного права».
Нагадаю, що декілька днів тому президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність надання якихось гарантій Росії та Путіну.
Сьогодні мова вже йде лише про гарантії справедливого судочинства відповідно до норм міжнародного права для Путіна та його поплічників.
Міжнародна допомога з відновлення критичної інфраструктури
13 грудня в Парижі пройшла міжнародна донорська конференція за участі 45 країн і 20 міжнародних організацій, на якій обговорювалася підтримка України на тлі постійних ракетних атак російського агресора на критичну інфраструктуру.
На конференції було оголошено про виділення майже мільярду євро, які допоможуть українцям пережити зиму: 415 мільйонів буде виділено на енергетичний сектор, 25 мільйонів – на водопостачання, 38 мільйонів – на продовольство, 17 мільйонів – на охорону здоров'я та 22 мільйони – на транспорт.
Проведена конференція та зібраний один мільярд євро – це потужний сигнал путінському режимові: міжнародна спільнота не залишить українців наодинці з проблемами виживання в холодну зиму, вона допоможе відновити українську енергосистему та критичну інфраструктуру, яку було зруйновано під час російських повітряних ударів.
Домашнє завдання для України
Навесні цього року Україна отримала статус кандидата в члени Європейського Союзу. Однак для того, щоб перейти до конкретних переговорів щодо набуття членства, Україні потрібно було виконати «домашнє завдання», яке складалося з семи пунктів:
- зокрема, провести реформу добору суддів Конституційного Суду, завершити перевірку доброчесності членів Вищої ради правосуддя та провести відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
- посилити боротьбу з корупцією, зокрема, на вищому рівні, призначити нового керівника САП, а також провести конкурс та призначити нового директора НАБУ;
- забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням коштів стандартам FATF;
- прийняти комплексний стратегічний план реформування правоохоронних структур;
- запровадити реальний механізм виконання антиолігархічного закону відповідно до висновків Венеційської комісії;
- прийняти закон про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги;
- завершити реформу законодавства щодо національних меншин згідно з рекомендаціями Венеційської комісії.
Минулий тиждень став насправді «ударним» з точки зору євроінтеграції. 13 грудня Верховна Рада ухвалила три закони, що мали статус "євроінтеграційних", якими запровадила нові правила конкурсу для призначення членів Конституційного Суду, визначила нові правила для діяльності ЗМІ та остаточно врегулювала статус національних меншин.
Зроблено суттєвий крок уперед до членства у ЄС, водночас цей крок – із суттєвим політичним присмаком.
Так, представники «Реанімаційного пакету реформ», уважно проаналізувавши виконання Україною «домашнього завдання», переконані, що «наразі не завершено виконання жодної з рекомендацій Єврокомісії. За більшістю пунктів воно залежить від ухвалення Верховною Радою відповідних законів (частина вже ухвалена, але є питання щодо якості), а також від завершення конкурсів до антикорупційних і суддівських інституцій».
Своєю чергою, Рада Європейського Союзу відзначила значні зусилля, які Україна продемонструвала для досягнення цілей, визначених у рекомендаціях Єврокомісії щодо статусу кандидата.
Не може не радувати й той факт, що оновлена інформація про прогрес України щодо руху до ЄС буде оприлюднена вже навесні 2023 року. Адже досі у Євросоюзі заявляли, що перша оцінка прогресу та рекомендації для "роботи над помилками" будуть представлені лише в жовтні 2023 року.
Це дає Києву, з одного боку, час для остаточного виконання «домашнього завдання» та виправлення політичних помилок, з іншого – змогу пришвидшити початок переговорів про членство в ЄС.
