ПОГЛЯД: Різдво з українським акцентом

На порозі Різдво і Новий рік, а з ними й улюблені колядки та щедрівки.

Однією з найпопулярніших у світі різдвяних мелодій і пісень є "Щедрик", відомий в англомовному варіанті як “Carol of the Bells” (колядка дзвіночків). Його виконують майже в усіх жанрах – від класичного до джазу, року і навіть металу. Не дивно, що він звучить у фільмах і на телебаченні.

Та чи знаєте ви, що цей світовий різдвяний хіт на початку 1920-х років до США привіз український хор, і що в 1921 році його автора, українського композитора Миколу Леонтовича вбив у Києві агент ЧК, і йому так і не судилося розділити славу свого геніального твору?

Є й інші цікаві факти про зв'язок “Carol of the Bells” із Україною, які заслуговують на увагу. Леонтович вивчав богослов'я і музику, після чого був викладачем музики в Києві і диригентом церковних хорів. Знаменитий диригент і хормейстер Олександр Кошиць визнавав його талант і популяризував його твори.

Щедрівка, що стала всесвітньо відомою як “Carol of the Bells”, насправді є переспівом дуже давньої української народної співанки, якою наші пращури закликали Новий рік. В ній співали про ластівочку, яка прилетіла до господи зі звісткою про щедрий новий рік. Леонтович назвав її "Щедрик", звертаючись до народної традиції побажання достатку напередодні Нового року, який святкували за старим стилем у ніч на 14 січня. Вперше "Щедрик" виконали студенти Київського університету в 1916 році.

Після краху Російської імперії в 1917 році й невдалої спроби України ствердитись як незалежна держава Москва поступово встановила тут радянську владу, і багато провідних діячів культури були змушені емігрувати з України. Леонтович залишився, а Кошиця керманич УНР Симон Петлюра призначив керівником наспіх зібраної з найкращих співаків Української республіканської капели, яка мала пропагувати українську ідею за кордоном засобами культурної дипломатії.

Хор Кошиця вирушив у турне Західною Європою в 1919 році, включивши в свій репертуар твори Леонтовича. Після того, як Україна опинилася під владою Совєтів, колектив капели, перейменованої на "Український національний хор", застряг на Заході. Впродовж наступних років хор виступав у багатьох містах Європи, США, Канади, Куби, Мексики та Бразилії.

У США Кошиць дебютував зі своїм хором 5 жовтня 1921 року у вщерть заповненому нью-йоркському Карнеґі Хол. "Щедрик" і кілька інших прекрасних пісень стали справжньою сенсацією. Хор осів тоді у Нью-Йорку і ще багато виступав як у цьому мегаполісі, так і в інших містах.

Ще однією музичною перлиною, яку хор Кошиця привіз з України, була колискова «Ой ходить сон». Дехто вважає, що саме вона надихнула Джорджа Гершвіна на створення легендарної арії "Summertime" з опери "Поргі та Бесс" 1935 року. Схожість мелодій, безперечно, вражає.

У 1936 році місцевий композитор і хоровий диригент українського походження Петро (Пітер) Вільховський написав англійський текст на музику Леонтовича, перетворивши "Щедрик" на "Колядку дзвіночків".

Цей текст не мав нічого спільного з українським оригіналом — замість пісні ластівки Вільховський почув у музиці звучання дзвіночків яке майстерно відтворив у тексті.

Вільховський залишив за собою авторські права на текст, але українці, які

знали історію цього твору, продовжували ставити в заслугу Леонтовичу створення цієї чудової музичної композиції.

Однією із зірок хору Кошиця був бас-профундо Гліб Шандровський. Вважалося, що він мав найглибший із відомих на той час голосів. У 1920-х роках Шандровський зробив кілька записів у США, один з яких — українська колядка "У Віфлеємі".

Гірка іронія долі — український політичний біженець записував колядку в еміграції, тоді як на його батьківщині комуністичний режим не схвалював святкування Різдва та спів колядок.

А ось вам іще один сюрприз, пов’язаний з улюбленими різдвяними піснями: один з найпопулярніших старих американських фільмів на тему Різдва — "Біле Різдво" (1954 р.; у головних ролях Бінг Кросбі та Денні Кей). Найбільше він запам’ятався піснею "Я мрію про біле Різдво", яку написав Ірвінг Берлін, а виконав Бінг Кросбі.

У фіналі фільму ця композиція, заспівана Кросбі, Кей та іншими, залишає незабутнє тепле різдвяне сяйво.

А чи знаєте ви, що неймовірно талановитий та успішний американський комік, музикант і меценат Денні Кей насправді був сином єврейських іммігрантів з українського Дніпропетровська (зараз Дніпро), а його справжнє ім’я — Давид Даніель Камінський?

Між іншим, за п’ять років до "Білого Різдва" Кей знявся в комедії за мотивами "Ревізора" Гоголя. Коли у 1987 році Кей помер, The New York Times написала в некролозі: "Багато шанувальників називали його найвидатнішим коміком свого часу, а Президент Рейган казав, що "від однієї його усмішки в кімнаті стає світліше"".

Тож залишається тільки побажати нашим читачам всього найкращого словами різдвяної пісні, яку Кей допоміг популяризувати. Сподіваємося, що ластівка Леонтовича принесе вам добробут і щастя, на яке ви заслуговуєте.

Я мрію про біле Різдво

З кожною різдвяною листівкою, яку пишу.

Нехай ваше життя буде веселим і яскравим,

І нехай усі ваші Різдва будуть світлими.

Ця стаття була вперше опублікована в журналі МАУ Panorama в грудні 2019 року. Передруковується з дозволу редакції.