ПОГЛЯД: Післявоєнна Україна. Відновлюємо краще - що це означає?

Уряд України заявив, що має намір «відновлювати краще».

За останні кілька місяців було представлено багато планів і пропозицій відновлення України.

В Лугано був представлений Національний план відновлення, Світовий банк опублікував звіт «Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні», а президент Зеленський оголосив про План швидкого відновлення.

Також багато говорилось про «план Маршалла» для України.

Є багато учасників і зацікавлених сторін, залучених до обмірковування та планування відбудови та відновлення України: Офіс президента, Рада національного відновлення, кілька профільних міністерств, Європейська комісія, ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк, IFC, численні національні уряди – і це лише деякі з зацікавлених установ.

Ідея «відбудувати краще» безперечно хороша!

Проте поки залишається без відповіді питання, а що це насправді означає, тобто яким буде кінцевий результат цього «відновлення кращого» (тобто процесу відновлення).

Є, умовно кажучи, два варіанти.

Результатом цієї реконструкції може стати 1) Україна, яка відбудовує те, що було зруйновано під час війни, з метою повернення до свого довоєнного становища, або 2) абсолютно нова Україна, яка вже виглядає та функціонує як держава-член ЄС і яка може швидко стати державою-членом, коли буде прийнято відповідне політичне рішення.

Можна стверджувати, що ці два варіанти не є винятково альтернативними, скоріше вони доповнюють один одного таким чином, що другий може запрацювати після завершення першого.

Однак це буде обмежено: 1) величезним обсягом необхідних ресурсів (людських, матеріальних і фінансових), тоді як наявні ресурси є обмеженими, і 2) навряд чи українське суспільство сприйме думку, що Україні спочатку треба відбудувати те, що вона мала до війни, і лише тоді розпочнеться процес вступу країни до ЄС. Таким чином, Україна повинна вибирати, а потім діяти відповідно до цього вибору.

Зовні вибір здається очевидним: Україна має відбудовуватися таким чином, щоб це сприяло її вступу до ЄС.

Успішне вирішення проблеми відбудови України вимагатиме оптимального використання обмежених ресурсів і ретельного перегляду українського законодавства, правил, політики та процедур, а також системи установ.

Цей капітальний ремонт необхідний для формування довіри до нової України та залучення ресурсів, необхідних для відбудови.

Україні необхідно вжити заходів для формування довіри до неї в інвестиційному співтоваристві, щоб воно інвестувало у створення нової України. Хороша новина полягає в тому, що немає потреби винаходити тут велосипед – якщо Україна прийме та впровадить норми Acquis Communautaire ЄС, це надішле потужний сигнал ринкам та інвесторам щодо серйозності зусиль з відновлення України та її майбутнього.

Розбудова «нової України», України, яка готова зайняти своє місце за європейським столом, вимагатиме дуже комплексного та реалістичного плану відновлення та реконструкції (RaR).

Такий план повинен; a) визначити період часу, впродовж якого він буде втілений, b) містити керівні принципи, на яких він базується, c) включати обґрунтовану, засновану на реальних даних, оцінку потреб, d) подати пропозиції щодо необхідних інституційних, адміністративних та правових реформ, e) представити чітке та реалістичне бачення майбутнього, f) окреслити дорожню карту для реалізації цього майбутнього, g) представити детальний аналіз витрат і вигод та обґрунтування всіх запропонованих проектів, h) визначити ролі та відповідальність зацікавлених сторін, в тому числі приватного сектору, i) оцінити потреби у фінансуванні, визначити джерела та механізми цього фінансування і j) створити системи незалежного моніторингу та оцінки, а також механізм забезпечення моніторингу прогресу, оцінки ефективності та дотримання правил, положень і процедур .

План має ґрунтуватися на коректних наявних даних та інформації, експертному судженні (де це доречно) і міжнародно прийнятих методологіях, аналітичних принципах і техніках.

Нарешті, план має бути живим документом, який можна змінювати та адаптувати за потреби, за умови, що ці зміни вносяться у прозорий спосіб, підкріплюючись необхідними доказами їхньої необхідності та є обґрунтованими.

Отриманий план має бути достатньо комплексним, щоб його могли використовувати різні сектори економіки, різні рівні урядової системи (в тому числі майбутні уряди) і він міг враховувати мінливий комплекс проблем, які виникатимуть на різних етапах процесу RaR.

Він також повинен відповідати потребам різних соціально-економічних груп (зокрема меншин), а також сприяти негайній компенсації руйнувань і збитків (це стосується, наприклад, ядерної безпеки, хімічного зараження, розмінування…). План має враховувати потребу інвестувати в заходи, необхідні для створення довгострокових економічних засад нової України, яка відрізнятиметься від довоєнної.

У післявоєнні періоди завжди спостерігається жорстка конкуренція за ресурси та вимога діяти швидко. Український уряд має протистояти будь-яким спробам бути втягнутим у політично популярні проекти, які не є корисними у  довгостроковому сенсі, призводять лише до затримки і тому шкодять відновленню та стратегічним перспективам країни.

Процес визначення національних цілей і пріоритетів має базуватися на об’єктивному аналізі, і в ході визначення мають використовуватись належні дані та інструменти.

Наприклад, у транспортному секторі Україна має дуже важливий інструмент – Національну транспортну модель України (НТМУ) – для визначення цілей і пріоритетів та розробки і визначення політики.

Такі аналітичні інструменти, як НТМУ, слід використовувати якомога повніше для ретельної оцінки та порівняння витрат і вигод від втілення запропонованої політики та окремих проектів на основі найкращих доступних даних, найповнішої інформації та обґрунтованих суджень.

Використання аналітичних інструментів і даних під час розробки плану RaR зробить такий план і його конкретний зміст більш реалістичними та переконливими в очах потенційних донорів та інвесторів.

В процесі розбудови нової України виділення ресурсів на проекти без отримання реальної доданої вартості не буде життєздатним варіантом у світлі бачення майбутнього країни.

Саме з огляду на це правильне планування стає головним у процесі реконструкції.

Крім того, враховуючи, що ресурсів завжди бракує, черговість фінансування проектів, які будуть розпочаті, повинна визначатись пріоритетами, і ці проекти мають узгоджуватись із джерелами фінансування.

Отже, належне планування необхідне для закладення основ нової України!

Після того, як план RaR буде готовий, його треба починати втілювати. Процес реалізації також має бути чітким, послідовним, прозорим і аналітично обґрунтованим.

Важливою частиною процесу реалізації має стати кодифікація національної політики та відповідні зміни в українській правовій та інституційній базі, що зробить інвестиції в цю нову Україну більш привабливими та дозволить ширше залучати міжнародних інвесторів.

План RaR має користатися перевагами на урядовому рівні, тому уряд повинен зосередитися перш за все на внесенні змін відповідно до статусу кандидата, наданого Україні Європейським Союзом. Тому треба провести необхідні інституційні, адміністративні та інші реформи управління якомога швидше.

Розробка та реалізація такого плану є складною справою, що вимагатиме формування групи координації та аналізу (C&A-Team), яка буде мати юридичні повноваження та буде нести відповідальність за досягнення конкретних результатів.

Важливою складовою процесу RaR має бути створення механізмів і процесів збору повних, точних і релевантних даних, на яких базуватиметься планування відбудови України.

Необхідно створити централізований реєстр активів, у якому буде фіксуватись уся шкода, завдана війною інфраструктурним об’єктам, і міститись інформація про всі запропоновані проекти.

Потрібно скласти перелік усіх необхідних навичок і компетенцій, необхідних для реалізації цих проектів, також слід створити реєстр національних і іноземних експертів і спеціалістів.

Нарешті, усі відповідні зацікавлені сторони мають бути визначені, а їхня роль та участь у процесі планування має бути скоординована.

Визначення та конкретизація того, що має бути зроблено найближчими роками (дорожня карта), має базуватися на точній оцінці потреб, довгостроковому баченні та визначенні супутніх цілей і завдань. Ця дорожня карта має стати основою для визначення конкретних проектів та оцінки фінансових потреб кожного проекту.

Нарешті, механізм моніторингу прогресу та оцінки продуктивності є важливим для внесення з часом необхідних коректив і змін до плану RaR задля адаптації його до мінливих реалій.

Враховуючи масштаб викликів, з якими доведеться зіткнутися в процесі відбудови кращої України, ніщо не зможе замінити правильне планування та чітке бачення майбутнього.

Хоча іноді окремі вимоги планування можуть видатися непотрібними та обтяжливими, у довгостроковій перспективі гарне планування принесе значні дивіденди і допоможе уникнути марнування коштів, затримок, реалізації непотрібних проектів тощо.

Тому уряд України повинен скористатися усіма можливостями, які йому надаються, і закласти основи сучасного планування та управління майбутньою Україною!

Доктор Рахман і пан Саміно є керівниками двох фінансованих ЄС технічних проектів в Україні, метою яких є розробка Національного транспортного генерального плану та Моделі для України, а також узгодження правової бази України з Acquis Communautaire ЄС.

Погляди, висловлені в статті, належать авторам і не обов’язково поділяються Kyiv Post.