Ексклюзив: Коротке щасливе життя банку пана Жеваго - розслідування Kyiv Post

У понеділок, 30 січня, у господарському суді Києва розпочався розгляд справи щодо шахрайства олігарха Костянтина Жеваго, ймовірно причетного до розкрадання коштів вкладників на суму 46 мільярдів гривень ($1,23 млрд).

Жеваго є п'ятою найбагатшою людиною України за версією Forbes. Станом на грудень 2022 року його статки становили 1,4 мільярда доларів, що на 2,1 мільярда менше, ніж роком раніше.

Розслідування Kyiv Post виявило найбільшу ймовірну схему розкрадання  останніх десятиліть, корупцію в державних регуляторах і торгівлю з Росією під час війни, що пан Жеваго, гірничий магнат і колишній депутат українського парламенту, завжди заперечував.

Фото: FERREXPO

Бізнес-пилосос

У січні 2015 року, за дев'ять місяців до краху головного фінансового активу Костянтина Жеваго, український військовий на прізвисько Сантік (Kyiv Post знає його справжнє ім'я, але не розголошує його з міркувань безпеки) намагався дістати тіло електрика, убитого міною-пасткою в прифронтовому селі Мар'їнка, за кілька кілометрів від окупованого Росією Донецька.

Вибух міни перетворив тіло, що лежало під електроопорою, на невпізнаваний шматок плоті. Такі міни-пастки часто ставились спеціально для вбивства мирних мешканців, які намагалися полагодити пошкоджені лінії електропередач.

«Це протиелектрикова міна», –  каже Сантік, оглядаючи місце вибуху.

Цей український військовий народився та виріс у Донецьку, після 2014-го втратив свій бізнес через окупантів і почав нове життя та кар’єру з нуля.

Банк, якому він довірив свої гроші, називався «Фінанси та Кредит» і належав Костянтину Жеваго, українському магнату, який стверджував, що ніколи не мав спільного бізнесу з росіянами.

Солдат «Сантік», один із вкладників зруйнованого банку «Фінанси та кредит».

Банк був на межі краху, і більшість грошей, які належали тисячам його вкладників, у тому числі Сантіку, от-от могли зникнути з рахунків через масштабне шахрайство, про яке вже було відомо Національному банку України (НБУ) – регуляторному органу, який відповідає за стан банківської системи України.

Того ж місяця, у січні 2015 року, правління НБУ віднесло банк «Фінанси та Кредит» до категорії проблемних. Щодо нього було встановлено низку обмежень, у тому числі вимогу припинити активні операції з інсайдерами та пов’язаними з банком особами.

Однак банк продовжив ці операції попри заборону регулятора.

З лютого по жовтень 2015 року він надавав кредити афілійованим з Жеваго компаніям.

Серед підприємств, залучених до цієї схеми, було кілька компаній, які постачали до Росії та залежної від неї Білорусі шини, паливо та інші товари, необхідні для ведення військових операцій.

Цей банк зазнав краху через півтора року після першої хвилі російського вторгнення в 2014 році.

Тепер Сантік, як і тисячі інших вкладників цієї фінустанови, домагаються повернення своїх грошей.

«Бізнес Жеваго – це як пилосос. Він висмоктував гроші з вкладників, щоб кредитувати власні підприємства. Коли банку не стало, він започаткував нову аферу і почав «пилососити» співвласників іншого свого великого бізнесу – Ferrexpo», – розповідає Максим Гарус, який представляє одну з груп вкладників, які втратили гроші у справі «Фінанси та Кредит».

Закінчився папір

«Ми ще не бачили такої складної справи», – звернувся до судді представник Українського фонду гарантування вкладів у судовому засіданні цього понеділка, 30 січня.

«У суду не вистачає коштів, щоб надрукувати всі надані вами докази», – зауважив суддя, – «Це 7 тисяч сторінок. Ви можете нам їх надрукувати?»

«Це коштувало б півмільйона гривень. Чи достатньо буде, якщо ми надрукуємо лише найнеобхідніше?»

Костянтин Жеваго, головний герой цієї драми, не зміг бути присутнім у залі суду. Його затримали на французькому гірськолижному курорті Куршевель у грудні 2022 р. на підставі міжнародного ордеру, виданого Україною. Питання про екстрадицію Жеваго в Україну вирішуватимуть на засіданні суду у Франції 2 лютого.

Вкладники та адвокати заповнили невелику залу господарського суду Києва під час розгляду справи про масове шахрайство, яке призвело до втрати вкладниками 46 мільярдів гривень. Зали, де мав бути присутнім магнат у екзилі Костянтин Жеваго.

«Він просить надати йому статус біженця та притулок у Європі», – заявила адвокат пана Жеваго Наталя Пушина, – «Він хвилюється за свою безпеку».

Серед вкладників, які втратили гроші в банку Жеваго, є підприємець Ігор Максимович, який працював із Жеваго та його компаніями.

«Він клявся богом, що поверне мені гроші. А через пів року його банк луснув»,  – розказує Максимович.

Особисті відносини, засновані на обіцянках і позиках афілійованим компаніям, були частиною бізнес-моделі банку «Фінанси та Кредит», який розвалився наприкінці 2015 року в розпал фінансової кризи в Україні, що стала наслідком першого етапу російського вторгнення.

Ймовірна схема розкрадання, яка призвела до банкрутства банку Жеваго, є однією з наймасштабніших в історії України.

Розслідування Kyiv Post показало, що регулятор не проводив передбачених законом перевірок банку Жеваго з початку 2000-х.

Вже перебуваючи на межі краху, згідно з документами Вищого адміністративного суду України, банк не дотримувався елементарних процедур, зокрема не здійснював моніторинг операцій на предмет можливого відмивання грошей та фінансування тероризму.

Торгівля з Росією

«Наші компанії не ведуть бізнес з РФ понад десять років», – заявив Жеваго 24 лютого 2022 року. «Провідні компанії і я особисто перебуваємо під санкціями Росії».

Але розслідування Kyiv Post засвідчило десятки операцій між компаніями бізнес-групи Жеваго та Російською Федерацією.

Так, з листопада 2018 року бізнесмен перебуває під санкціями Росії, як і дві належні йому компанії – «АвтоКрАЗ» і Ferrexpo, до складу якої входять Полтавський, Біланівський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК).

За даними Держмитслужби, отриманими KyivPost, остання співпраця «АвтоКрАЗу» з російськими партнерами датується 18 травня 2018 року.

Компанія Жеваго експортувала вантажівки на 15 мільйонів гривень.

У листопаді 2022 року «АвтоКрАЗ» націоналізували.

А Полтавський ГЗК, який належить Жеваго, продовжував імпортувати російські товари навіть у 2022 році. Одна з останніх таких операцій датована 14 лютого 2022 року – всього за десять днів до повномасштабного вторгнення РФ.

Комбінат закуповував металопродукцію у російського «РТС-Полимер Инжиниринг».

З 2017 року Полтавський ГЗК загалом співпрацював з 12 компаніями з РФ.

Цікаво, що це підприємство є предметом спору між Ferrexpo та компанією VS Energy, пов’язаної з російськими підприємцями та політиками Олександром Бабаковим та Євгеном Гінером.

Обидва входять до списку осіб, на яких Україна наклала санкції, і є бенефіціарами кількох проблемних українських бізнесів, пов’язаних з організованими злочинними угрупованнями, про що раніше повідомляв KyivPost.

З росіянами співпрацювало й інше підприємство Жеваго – «Росава», яке займається виробництвом шин.

У 2017 році дві російські компанії закупили товари у цієї української компанії. Це були «Торглига» та «Комбайновий завод Ростсельмаш».

Чи не найактивніше бізнес Жеваго співпрацював з росіянами у галузі фармацевтики. Компанія «Київмедпрепарат» постачає ліки та інші медичні товари з 2018 року.

А «Галичфарм» продавав ліки до Росії та Білорусі, і востаннє офіційне відвантаження медпрепаратів туди відбулося у січні 2022 року.

Корпорація Жеваго «Артеріум» з 2017 по 2020 рік проводила фінансові операції з Росією та Білоруссю.

8 грудня 2022 року «Артеріум» повідомив, що станом на 24 лютого вони вже «повністю вийшли з ринку РФ і Білорусі, припинили всі відносини з російськими та білоруськими контрагентами і не здійснюють жодної діяльності на території цих країн – ні напряму, ні опосередковано».

Згідно із заявою компанії, товари, які ще можуть продаватися в цих країнах, є «залишками, проданими до війни».

За оцінками Kyiv Post, обсяг експортно-імпортних операцій компаній Жеваго з РФ у 2017-2022 роках перевищив 7,5 млрд гривень.

Kyiv Post надіслав запит на коментар до пресслужби Жеваго з проханням повідомити про деталі комерційної діяльності афілійованих з Жеваго компаній.

На момент публікації цієї статті вони не надали жодної відповіді.

Водночас, коли дружина і донька Жеваго позували на модному заході в Парижі, Сантік, клієнт його розваленого банку на прізвисько, шукав куплений волонтерами дрон і втрачений на передовій.

Сім'я Жеваго в Парижі цього січня, "Українська правда"

«Дрон коштує 1,5 млн грн ($41 тис.), я просто не міг його втратити. Тому я спланував цю операцію, як шахіст планує гру на турнірі. І я його знайшов, пройшовши 50 кілометрів у «сірій зоні». Я не тип Жеваго. Я не втрачаю того, що мені довірено».