Розвідник з найщедрішою грошовою винагородою за роботу часів Другої світової, красень-льотчик та резидент Польщі у нацистській Німеччині. Єдиний шпигун у світі, який роздобув повний план зосередження ворожих збройних сил і до якого мали претензії спецслужби одразу трьох держав – Німеччини, Польщі та СРСР. Єжи Ксаверій Сосновський – він же «барон Георг фон Сосновський», він же «лицар Налемський».

РОЗВІДНИК-СПОКУСНИК

Народжений 1896 року (точна дата невідома) Сосновський, закінчивши Львівську гімназію, кавалерійське училище та офіцерські стрілецькі курси, служив в австро-угорській, а згодом польській арміях. Після того, як спокусив дружину командира полку, і той заявив про намір убити кривдника, львівський Казанова привернув увагу армійської розвідки. Пройшовши відповідну підготовку, 1926-го року поїхав подалі від гріха – резидентом до Німеччини. По суті, став шпигуном. Розвідник-дебютант застосовував широковідому «медову пастку» – зваблював «потрібних» жінок, аби їх використати. І таким чином створив дуже ефективну мережу інформаторів.

«ДОБРИДЕНЬ, ГЕРР ШПИГУНЕ!»

10 травня 1932 року популярна в Німеччині «Берлінер Трибюн» опублікувала сенсацію під кричущим заголовком «Хто такий ротмістр Сосновський?» Автор, графиня фон Бохольц, у якої, попри жагуче бажання, не «зрослися» стосунки з плейбоєм, стверджувала: аристократ насправді не той, за кого себе видає. Наводила і факти, які виявила.Через ревнощі графиня оприлюднила прізвище Беніти фон Фалькенхайн, натякаючи, що вона – коханка та інформатор шпигуна Сосновського.

Беніта працювала секретаркою у військовому відомстві і через чоловіка була родичкою відомого генерала фон Фалькенхайна. Та правоохоронці тоді ще Веймарської республіки (Гітлер прийшов до влади через рік) розцінили викривальну публікацію, як чергову плітку бульварної преси. А знайомі Сосновського ще упродовж трьох років жартома віталися з ним не інакше як «Добридень, герр шпигуне!» На що той незмінно відповідав: «Саме так і приходить земна слава».

ГАРЕМ СОСНОВСЬКОГО

Понад сім років справи Сосновського йшли блискуче: таємні папери рейху регулярно потрапляли до Варшави. Пізніше військові історики назвуть «гарем Сосновського» найефективнішою структурою з викрадення таємниць рейху. Ось тільки найсенсаційніші здобутки цієї мережі:

- повна схема зосередження ворожих сил (план «А»)
 
- дані про тісну військову співпрацю між Москвою і Берліном аж до підготовки на таємних курсах під Липецьком льотчиків люфтваффе та офіцерів-танкістів («Кама»)

- сценарій нападу Німеччини на Францію й Польщу.

Елегантний красень Сосновський упродовж життя цинічно поєднував приємне з корисним. Важко навіть сказати, що для нього стояло на першому місці: постільні втіхи (між іншим, він був одружений) чи шпигунство. І неможливо точно визначити, скільки у нього налічувалося «секс-агентів».

Першою завербованою в «гарем Сосновського» 1926 року була заміжня Беніта фон Фалькенхайн. Вона не лише передавала таємні документи, а й залучала нових «активісток». Серед яких – шкільна подруга Ірена фон Ієна, на той час – майор міністерства оборони.

А ще саме через Беніту Єжи познайомився з Ренатою фон Натцмер, що працювала в Інспекції танкових, кавалерійських і моторизованих військ. Згодом Рената стала його найкращим агентом. Її «вилов» склав понад 200 паперів з грифом «цілком таємно» та ключ від сейфа, де зберігалися надважливі документи.

А ось з угорською танцівницею Леа Ньяко резидент припустився фатальної помилки. Через ревнощі вона видала «зрадника» німецьким спецслужбам. І хоча Марі де Камп (ще один секс-агент) встигла попередити свого «шефа» про небезпеку, «смертельна гра» вийшла на фінішну пряму.

27 лютого 1934 року Абвер заарештувував Фалькенхайн, Натцмер, Ієну та Сосновського. Через рік прозвучав вирок: першим двом – смертна кара, іншим – довічне ув’язнення. А ось коханку-зрадницю Леа Ньяко відпустили із зали засідань. Доля інших секс-агентів «гарему Сосновського», яких було кілька десятків, досі невідома.

ВТІК ВІД ФАШИСТІВ – ПОТРАПИВ ДО КОМУНІСТІВ

Згодом Варшава обміняла свого шпигуна на групу німецьких агентів. Аби одразу запроторити до в’язниці – за звинуваченням у зраді. Підсумок трьох років слідства в Польщі – 15 років позбавлення волі. На початку Другої світової війни, коли німці напали на Польщу, охоронці похапцем розстрілювали в’язнів. Рани Сосновського були не смертельними. Розвідник, разом з біженцями, подався на Схід, де потрапив до рук радянської контррозвідки.

Останнім свідоцтвом про Сосновського є слова польського генерала, який пізніше, емігрувавши до Британії, розповідав, що сидів з Єжи в одній камері на Луб’янці. Саме там, 1942 року, він нібито й помер від голоду. Проте існує версія, що бідолаху ліквідували бойовики двуйки (польської військової розвідки): буцімто «План А» він перепродав спецслужбам цілої низки країн, про що на суді у Берліні свідчила Беніта фон Фалькенхайн. Тож поляки помстилися.

ПЛАХА КОХАННЯ

Заплатили життям за роботу в «шпигунському гаремі» і красуні-розвідниці. Це сталося за кілька років до загибелі Сосновського. Процедура страти відбувалась у дворі берлінського Дому смерті (нині – музей Пльотцензеє). Першою йшла Рената фон Натцмер. І в останню мить витримка їй зрадила. Фрейлейн почала волати і навіть намагалася кудись бігти. Наглядачі втрьох не змогли надійно тримати жертву на пласі, внаслідок чого перший удар сокири був невдалим.

Зовсім інакше поводилася Беніта фон Фалькенхайн. Перед тим, як попрямувати до ката, баронеса, звертаючись до Сосновського (суд над ним ще тривав, але його привели на страту коханок), промовила: «Я з радістю помираю за свою нову Батьківщину!» Той, схиливши голову, мовчки поцілував їй руку. На плаху Беніта дісталася самотужки, твердо відмірюючи кроки. Опустилася на коліна. А далі сталося те, що вразило навіть досвідченого ката, вбраного у вечірній костюм, циліндр та чорну маску. Баронеса перед тим, як схилити голову, поклала на плаху фото Сосновського, яке спромоглася пронести, аби дивитися на нього в останню мить життя.

ЦІКАВІ ФАКТИ

- За рік бойових дій (1920-1921) удостоївся чотирьох польських «Хрестів за відвагу».

- Беніта Фалькенхайн і Рената Натцмер розкрили не лише свій шпигунський, а й фінансовий хист, вигадавши нових агентів Лотті Леммель та Ізабеллу Лаумер, яких насправді не існувало. Однак їхні послуги Сосновський регулярно оплачував, переда[1]ючи кошти через винахідливих помічниць.

Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement

- Легендарний адмірал Канаріс обійняв посаду керівника Абверу саме тому, що його попередника Конрада Патцига звільнили внаслідок скандалу, пов’язаного з викриттям Сосновського.

-У в’язниці, де сидів виходець з України, у той же час перебував і лідер німецьких комуністів Ернст Тельман. Їх навіть захищав один і той же адвокат. На слухання сенсаційної справи львів’янина були допущені лише представники міністерства пропаганди та гестапо.


- Сосновський – розвідник з найбільшою грошовою винагородою: польський уряд виплатив йому понад 1 млн рейхсмарок – половину всього «фінансування» цього напрямку.

З ДОСЬЄ ЄЖИ СОСНОВСЬКОГО


- Народився в 1896 року у Львові.
 
- Мав військову освіту.

- Служив у частинах австро-угорської армії (1914-1917), у штабі Варшавського корпусу (1917-1926), польським резидентом у Німеччині (1926-1934).

- Заарештований за підозрою в шпигунстві, перебував під слідством у в’язниці Моабіту (найсуворішій у Німеччині).

- За вироком Берлінського суду засуджений до довічного ув’язнення – обміняний на німецьких агентів (1936).

- Загинув 1942 року за не до кінця з’ясованих обставин на території СРСР. Точні дата й місце поховання – не відомі.

«Кожен шпигун мріє про везіння. Проте його не можна оцінювати грошима» - Єжи Сосновський.

Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.