За кілька годин після підриву Каховської дамби один з військових керівників України заявив, що це істотно не вплине на плани контрнаступу. Але загальна ситуація все ще залишається невизначеною.

Командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал Сергій Наєв у вівторок у коментарі УНІАН зазначив, що українські військові знали про ймовірний підрив дамби Росією, тому був розроблений план на випадок надзвичайної ситуації. За його словами, знищення Каховської ГЕС – катастрофа та воєнний злочин, але з військової точки зору ЗСУ діятимуть за планом.  

Думки експертів і спостерігачів з обох сторін неоднозначні. Більшість спостерігачів заявили, що руйнування дамби тимчасово зіграло на руку Росії, але погляди розділилися щодо того, хто все-таки здобув більше переваг. Багато хто зазначає, що брак живої сили – головна проблема російської армії на лінії фронту вздовж Дніпра – нікуди не дінеться.

Більше по темі

Литва продовжить обмежувати росіян і білорусів до 2026 року

Наразі щодо саме обмежувальних заходів для громадян Росії та Білорусі змін не пропонується.

Переваги для Росії

Стратегія Кремля від початку війни полягала в терорі проти мирного населення та знищенні цивільної інфраструктури в Україні. Руйнування Каховської дамби цьому сприяє.

Каховська ГЕС історично є ключовим джерелом електроенергії для важкої промисловості України в Запоріжжі та Кривому Розі. Інше джерело енергії в цьому регіоні – Запорізька АЕС в сусідньому Енергодарі – безпосередньо залежить від сталого та контрольованого потоку дніпровської води для охолодження реакторів.

За даними деяких ЗМІ, руйнування дамби призвело до зниження енергетичних потужностей України, зокрема генерації електроенергії, на чверть на багато років вперед. Вони припускають, що дефіцит триватиме і після завершення війни, а росіяни знову розповідатимуть європейцям, що війна в Україні настільки руйнівна, що необхідно змусити Київ піти на поступки, аби припинити руйнування.

Руйнування дамби перешкодило висадці українського десанту.

З середини квітня українські військові ЗМІ повідомляли про діяльність невеликих підрозділів української армії на лівому березі Дніпра, зокрема вздовж нижньої течії, на болотистих островах, розкиданих між берегами річки, та на Кінбурнській косі, що виходить в Чорне море біля гирла річки.

За даними волонтерської інформаційної платформи «Війна в Україні», основною причиною підриву росіянами Каховської дамби стало те, що з кінця травня підрозділи ЗСУ почали захоплювати човни та інші плавзасоби й проводили навчання з висадки десанту на Херсонщині.

Через руйнування дамби вода піднялась надто високо для невеликих суден. Водночас це призвело до потоку десятків тисяч цивільних біженців, про яких має піклуватися українська влада, саме в тому місці, де українська армія планувала штурм. Але як повідомило джерело 6 червня, жодна з цих переваг довго не триватиме.

«Станом на кінець квітня українці мали кілька невеликих плацдармів, активно нарощували флот малих катерів, щоб висадити війська, і це мало ось-ось статися. Проблема російської сторони в тому, що у них було недостатньо людей, і вони не знали, де саме це відбуватиметься… Вони (Росія, зруйнувавши дамбу) виграли 3-10 днів. У відчаї робиш безрозсудні вчинки», – йдеться у повідомленні.

Підрив дамби створив ще важчу перешкоду для української армії.

Після того, як вода спаде, долина Дніпра повернеться до природного стану: широка, відкрита заболочена територія, стояча вода та кілька доріг. В МНС України прогнозують, що стане мілкіше, але, оскільки дамба більше не контролюватиме приплив води, певні місця залишатимуться затопленими.

У травні 2022 року ЗСУ здобули невелику, але важливу  перемогу на південному сході Луганщини, застосувавши артилерію в поєднанні з дронами, аби завадити ворогові переправитись через Сіверський Донець. Бої відбувалися біля селища Білогорівка в лісистій місцевості, яка під час попередніх війн дозволяла переправлятися непоміченими.

Під час боїв на річці безпілотники та сотні отриманих натівських артилерійських систем змінили ситуацію. Російська армія щонайменше шість разів намагалася форсувати Сіверський Донець, але влучні артилерійські удари розбивали ворога.

Через рік перед українською армією постала схожа, але складніша задача. Дніпро ширший і глибший за Сіверський Донець, місцевість навколо Дніпра здебільшого степова та відкрита, але до червня 2023 року обидві армії мали більше року, щоб на полі бою відпрацювати застосування дронів для масованого артилерійського вогню.

Переваги для України

Прибережні окопи та мінні поля росіян буквально змило.

Російські війська зосередили свої основні сили за межами Херсонського напрямку, розраховуючи на води Дніпра, укріплення на можливих пунктах переправи, а також невелику кількість військ, щоб стримувати українські атаки.

Через географію пониззя Дніпра, надлишок води виштовхується переважно на більш пологому лівому березі. Тому, коли Каховську дамбу підірвали, перша лінія оборони росіян була затоплена. Подекуди їм довелось евакуюватися по пояс у воді. Місцями вода вимивала міни і несла їх униз за течією.

Незрозуміло, скільки боєприпасів і техніки втратили росіяни, але їхня нова лінія оборони на Херсонському напрямку буде менш укріпленою, ніж та, яку їм довелося покинути.

Затоплення долини Дніпра – карта, якою Росія могла зіграти лише раз, і вона це зробила.

На думку більшості аналітиків, впродовж кількох місяців до підриву дамби російська окупаційна влада тримала воду в Каховському водосховищі на максимально високому рівні, аби потім могутній потік звів нанівець спроби українців форсувати Дніпро. Зараз рівень води в Дніпрі вже спадає, і, за словами спостерігачів, в найближчі тижні та місяці буде відносно низьким і передбачуваним.

Українські військові мають техніку для наведення переправ і проводять навчання. Згідно з даними деяких військових інформаційних платформ, зокрема проросійської Readkovka, зараз Дніпро є набагато меншою перешкодою для українців, аніж був у понеділок.

Паводок, що спричинив утворення боліт, порушив плани обох сторін, але тепер російським військам буде набагато важче зосередити оборону вздовж річки, і українці при нагоді цим скористаються.

Усі спостерігачі погоджуються, що основною проблемою, з якою стикається російська армія вздовж усієї лінії фронту, є брак боєздатних військ, зброї та боєприпасів, а головною їхньою перевагою вздовж Дніпра досі був водний бар’єр, що дозволяло Москві економити сили на Херсонському напрямку для використання на інших напрямках.

За словами відомого критика російського військового керівництва Ігоря Гіркіна – колишнього оперативника ФСБ, який командував російськими військовими і бойовиками під час вторгнення Росії на Донбас у 2014 році, підрив Каховської дамби призведе до того, що заплава річки стане важкою для маневрів, а російська армія втратила надію втримати суцільний периметр за допомогою сухопутних військ.

ЗСУ неодмінно шукатимуть слабкі місця ворога, використовуючи лабіринт каналів і водних шляхів у дельті Дніпра не лише для проведення рейдів, а й, можливо, для висадки десанту на Кінбурнській косі в Чорному морі.

Це спростило задачу для ЗСУ, оскільки, за словами Гіркіна, раніше російську армію відділяла відносно глибока річка з кількома переправами, які обидві сторони могли використати для масштабної атаки, а зараз росіянам доведеться обороняти 100-кілометрову ділянку боліт, яку можна перетнути чи не в будь-якому місці.