Обіймати генеральську посаду в армії РФ стало дещо ризиковано відтоді, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, але останніми тижнями небезпечність цієї посади, тобто специфічні ризики, з нею пов’язані, схоже, різко підвищились.
Найпоширенішою причиною «вибуття» російських генералів з армійських лав останнім часом була традиційна вже загибель на полі бою від рук ЗСУ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Оцінки кількості вбитих вищих офіцерів РФ наразі коливаються від 10 до 20, що, враховуючи, що генерали схильні керувати воєнними діями з відносно безпечної відстані від лінії фронту, є надзвичайно високим показником, якого не спостерігалось з часів Другої світової війни.
Що змінилося за останні тижні?
В якомусь сенсі нічого – російських генералів все ще стабільно виводять з ладу.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
Якщо щось і змінилося, так це спосіб, у який це відбувається. Взяти, наприклад, генерала Суровікіна, який просто зник з поля зору.
Хто такий генерал Суровікін?
Прозваний «генералом Армагеддоном» за свою жорстоку тактику, Сергій Суровікін був одним із провідних командувачів під час російського вторгнення в Україну.
56-річний командувач російських повітряно-космічних сил є ветераном другої чеченської війни, також він командував російською інтервенцією в Сирії. Через це його також називають «сирійським різником».
Призначення Суровікіна на посаду головнокомандувача російських військ в Україні було відзначено через два дні першим із сотень масованих ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України.
На жаль для Суровікіна, це аж ніяк не зменшило опір українців, і його усунули з посади вже через три місяці.
Де він зараз?
Це дуже гарне запитання, на яке, здається, ніхто не має переконливої відповіді.
Вважається, що Суровікін близький до керівника «Вагнера» Євгена Пригожина, який публічно вихваляв приятеля-генерала як найкомпетентнішого військового командира Росії.
«Суровікін – легендарна людина, він народжений, щоб вірно служити Батьківщині», – сказав Пригожин в жовтні 2022 року.
Суровікін зник з поля зору громадськості одразу після короткочасного заколоту «Вагнера», який сколихнув Росію минулого місяця.
Востаннє його бачили, коли він закликав командування ПВК «Вагнера» відвести своїх людей на звичні позиції у вкрай дивному відеозверненні. На відео неголений і насуплений генерал закликав Пригожина зупинитися.
The New York Times з посиланням на дані розвідки США повідомила, що Суровікін заздалегідь знав про плани Пригожина і тому міг бути затриманий.
Кремль намагався спростувати це повідомлення, але невизначеність щодо долі генерала залишається.
Цього тижня голова комітету з питань оборони нижньої палати російського парламенту Андрій Картаполов заявив, що Суровікін «зараз відпочиває, на даний момент він недоступний».
Дуже інтригуюче. А як щодо інших генералів?
Далі йде генерал Попов, який довів, що навіть добре виконання своєї роботи не захистить від гніву Кремля.
Попов користується популярністю серед російських військових і вважається одним із найкомпетентніших польових командирів Москви, але він припустився помилки, звернувши увагу військового керівництва Росії на численні проблеми в армії.
Критичні зауваження генерала Попова не були сприйняти добре, і замість того, щоб розібратися та спробувати вирішити вказані ним проблеми, російське військове керівництво просто звільнило сміливця.
«Я не мав права брехати», – сказав Попов в аудіоповідомленні, вказавши на «масову загибель і поранення» російських військових в Україні та нестачу засобів контрбатарейної боротьби.
Він також заявив, що вище командування армії РФ зрадило своїх солдатів.
«Наше вище командування вдарило нас із тилу, віроломно й підло обезголовивши армію в найважчий і найнапруженіший момент», – сказав 48-річний генерал, не називаючи втім зрадників поіменно.
Чому Росія звільняє компетентних генералів?
Російські ЗМІ повідомляли, що Попов мав на увазі начальника Генштабу генерала армії Валерія Герасимова та міністра оборони Росії Сергія Шойгу.
Шойгу та Герасимов є давніми призначенцями та близькими соратниками президента Росії Володимира Путіна. Звинувачення в тому, що керівництво Генштабу та Міноборони часто приховує від Путіна погані новини, пов’язані з його війною проти України, поширені навіть на проросійських платформах.
Підконтрольні ж Кремлю медіа-платформи стверджують, що Путін повністю поінформований і контролює ситуацію на фронті, і що повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке на російському телебаченні досі називають «спеціальною воєнною операцією», йде за планом.
Впливовий російський Telegram-канал Rybar, на який підписані 1,2 мільйона користувачів, заявив, що «Попов користується величезною підтримкою серед солдатів, але будь-хто, хто говорить про проблеми – особливо після заколоту «Вагнера» – вважається «ворогом».
«Конфлікт між Поповим і Герасимовим висвітлює головне: відсутність єдності в російських збройних силах», – йдеться в Telegram-каналі.
Зникнення та звільнення – а були інші випадки, про які мені варто знати?
Російських генералів іноді усувають також і у більш… традиційний спосіб.
Третім нашим генералом є генерал-лейтенант Олег Юрійович Цоков, який, як повідомляється, був убитий цього тижня внаслідок удару ЗСУ по готелю в окупованому Росією Бердянську на південному сході України.
У той час як міністерство оборони в Москві зберігає мовчання, російське державне телебачення та прокремлівські військові блогери стверджують, що 51-річний заступник командувача Південним військовим округом загинув внаслідок влучання наданої Великою Британією української ракети Storm Shadow.
Повідомлення про смерть Цокова викликали нову хвилю критики. «Як не сумно це констатувати, але якість ворожої розвідки перевершує нашу», – зауважив один з дописувачів Telegram-каналу «Записки ветерана».
Той же Рибар в Тelegram критикував вище керівництво Росії за бездіяльність, заявляючи, що Захід допоміг Україні ідентифікувати важливі російські цілі за допомогою супутників у космосі та «інформаторів на землі».
«Всі про це знають, всі в курсі, але ніяких заходів не вживається», – сказав Рибар.
