ПОЯСНЕННЯ: Якими є українсько-угорські відносини після перемовин в Ужгороді та перед самітом ЄС

29 січня українська делегація за участі керівника Офісу президента Андрія Єрмака та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби мала зустріч із угорськими колегами в Ужгороді Закарпатської області.

Перемовини відбулися за кілька днів до того, як лідери ЄС вдруге спробують погодити надважливе для України фінансування.

Позачерговий саміт Європейської ради відбудеться в Брюсселі 1 лютого, оскільки в грудні прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував 50 мільярдів євро для України.

Про що говорили на зустрічі в Ужгороді

Угорську делегацію очолив міністр закордонних справ Петер Сійярто, який не був в Україні від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року.

Хоча українська та угорська сторони визнали важливість двосторонніх переговорів, схоже, що кожна з них залишається відданою власним інтересам.

Для Києва головною метою зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто було розпочати підготовку до двосторонніх перемовин лідерів обох держав.

"Сьогодні обидві сторони абсолютно чітко сказали про те, що є зацікавленість у проведенні зустрічі на рівні Прем’єр-міністра Угорщини та Президента України. Вважаю, що ми сьогодні зробили потужний крок до цієї зустрічі", - заявив очільник ОПУ Андрій Єрмак за підсумками переговорів в Ужгороді.

За його словами, "Україна прагне, щоб зустріч Володимира Зеленського та Віктора Орбана була результативною", тож підготовку до неї було розпочато того ж дня.

Одразу після перемовин Сійярто зробив лише коротку заяву. "Україно, до відновлення довіри ще довгий шлях", - написав він у Facebook, від'їжджаючи з Ужгорода.

Наступного дня угорський урядовець висловився чіткіше: "Якби Україна виконала умови Угорщини, це створило би "чистий аркуш" у двосторонніх відносинах і дозволило би провести зустріч на найвищому рівні".

Що саме за умови має виконати українська сторона, Сійярто розповів під час переговорів в Ужгороді: "Ми можемо просто сказати, чого хочемо: повернути угорцям їхні права в Україні, які вони мали до 2015 року. Це основа всього".

Дмитро Кулеба, своєю чергою, підтвердив, що "значну увагу на переговорах було зосереджено на питанні забезпечення прав нацменшин". За його словами, Київ і Будапешт "погодилися щодо добросовісного вирішення наявних питань з обох сторін".

"Ми отримали від угорської сторони вичерпний перелік питань у контексті захисту національних меншин. Ми домовилися, що скликаємо спеціальну комісію, яка за 10 днів представить урядам обох країн чітке розуміння того, як і те, що потрібно вирішити, або до того моменту буде вирішено", - сказав очільник українського МЗС.

Водночас Кулеба додав, що в Ужгороді українська та угорська сторони не обговорювали питання виділення 50 мільярдів євро допомоги Україні з боку ЄС, оскільки воно "не є двостороннім, тож обговорюватиметься у Брюсселі".

Що відбувалося напередодні перемовин в Ужгороді

Минулого тижня угорські ЗМІ почали поширювати антиукраїнські меседжі. Зокрема, 23 січня найбільше проурядове ЗМІ Index повідомило, що посольство Угорщини в Україні отримало електронного листа з погрозами вбивства міністра Сіярто.

Невідомі нібито написали українською мовою, що планують вбити угорського урядовця під час візиту в Україну. Пресслужба посольства Угорщини в коментарі Kyiv Post підтвердила, що "дійсно отримали погрози перед візитом на високому рівні".

"За звичним у таких випадках протоколом, ми зв'язалися з відповідними службами безпеки приймаючої країни, надавши їм всю необхідну інформацію. З будь-якими додатковими питаннями просимо Вас звертатися до них", - йдеться у відповіді посольства Угорщини.

З цього питання Kyiv Post також звернувся з офіційним запитом до Національної поліції Києва. Станом на ранок 31 січня відповідне звернення не було зареєстроване жодною з правоохоронних чи безпекових служб міста.

Окрім цього, жодних доказів існування самого листа чи того, що Україна має до нього стосунок, немає. Тим часом Будапешт, у тому числі сам Сіярто, вже зробив низку політичних заяв із цього приводу.

Цими днями те ж саме видання Index поширило заяву, яку зробив лідер ультраправої партії Угорщини Mi Hazánk Ласло Тороцкаї.

Він буквально сказав, що "якщо державність України припинить своє існування через війну", його партія "як єдина угорська сторона" "претендуватиме на Закарпаття".

За його словами, "тиск глобалізму та міжнародних фінансистів... призвів до війни в Україні", яка "знищить Європу та потопить економіку континенту", оскільки "Україну купив BlackRock" - найбільший у світі інвестиційний фонд.

Втім, за словами міністра Кулеби, угорська сторона в Ужгороді підтвердила свою відданість територіальній цілісності та суверенітету України на тлі погроз на адресу міністра Сіярто та заяв Тороцкаї.

"Ми розуміємо, що не всі хочуть, аби між Україною та Угорщиною були гарні відносини... Але якщо Путін зламав зуби об Україну, то окремі угорські політики, які висловлюють такі заяви, зламають їх тим більше", - заявив український топ-дипломат на спільній з Сіярто пресконференції.

Він подякував угорському колезі "за висловлення чіткої позиції уряду Угорщини щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету нашої країни".

Чому Будапешт наполягає на питанні нацменшин в Україні

Будапешт почав просувати "питання угорської меншини" від середини осені 2023 року, тобто ще то того, як 8 листопада Європейська комісія дала Україні зелене світло на початок переговорів про членство в ЄС у своєму щорічному звіті про розширення.

Тоді прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що ЄС не повинен починати переговори про членство з Україною, наголосивши, що це "чітка позиція" Угорщини з цього питання.

Разом з тим, він запевнив, що "відмова Угорщини... не є предметом бізнес-угоди... Вона не може бути пов'язана з питанням коштів, які Угорщина має право отримати".

У той же час Балаж Орбан, політичний директор очільника угорського уряду та його "права рука", заявив в інтерв’ю нідерландському виданню NOS, що допоки в Україні існує новий мовний закон, "не може бути жодних дискусій з українцями щодо їхньої інтеграції в Євросоюз".

За його словами, цей закон, за яким усі нацменшини, не лише угорці, отримуватимуть освіту щонайменше на 70% українською мовою, "зробило життя угорців в Україні жалюгідним".

А цього тижня прем’єр-міністр Угорщини в інтерв’ю французькому виданню Le Point вчергове заявив, що "зближення України з Євросоюзом або її вступ до ЄС матиме величезний катастрофічний вплив на європейські економіки, зокрема на аграрний сектор".

"Ми дуже страждаємо тут, в Угорщині, тому що ми - сусідня країна, [те саме відбувається] у Польщі… Українська сільськогосподарська продукція набагато дешевша, ніж у французьких та угорських фермерів, і це не несе стабільності. Ми не можемо конкурувати, тож ми руйнуємо наші фермерські спільноти… Європейська комісія має захищати європейські інтереси перед українськими, а не представляти інтереси України перед європейськими фермерами".

Міністр Орбан також повторив угорську "компромісну пропозицію" щодо допомоги ЄС Україні в межах інструменту Ukraine Facility впродовж 2024-2027 років.

"Ми не погоджуємося переглядати [довгостроковий] бюджет ЄС. Ми не згодні з тим, що ми повинні давати 50 мільярдів євро, це величезна сума. Ми не погоджуємося, що ми маємо давати їх протягом чотирьох років... Проте Угорщина готова брати участь у "рішенні 27-ми", якщо ви гарантуєте, що ми прийматемо рішення щодо виділення цих коштів щороку. І такі щорічні рішення повинні мати ту ж правову основу, що й сьогодні: вони мають бути одностайними".

Інші українсько-угорські питання, які потребують вирішення

Україна не мала свого посла в Будапешті понад півтора року після звільнення Людмили Непоп у липні 2022 року.

За підсумками перемовин в Ужгороді міністр Кулеба підтвердив, що Федора Шандора, закарпатського воїна-добровольця, який викладав в Ужгородському університеті, таки "ось-ось" призначать на посаду посла України в Угорщині. І це має відбутися найближчим часом.

"Затримка цього питання виникла з двох причин. Перша – йому треба було звільнитись зі Збройних Сил України. Це велика проблема, але начебто якась юридична модель була знайдена. Друга – відновлена процедура спецперевірок для кандидатів на послів та для вже призначених послів. Він пройшов, наскільки мені відомо, цю перевірку, чи вже на фінальній стадії проходження", - сказав Кулеба.

Відсутність дипломатичного представника України в Будапешті була зумовлена похолоданням у відносинах між Україною та Угорщиною, яке посилилося після початку повномасштабного російського вторгнення. Понад півтора року інтереси Києва в Угорщині представляв тимчасово повірений у справах Іштван Балог.

Федір Шандор - єдиний кандидат на посаду посла України в Угорщині. У березні 2023 року Київ висунув його кандидатуру, а в серпні її затвердила президентка Угорщини Каталін Новак. У коментарі Kyiv Post Шандор підтвердив, що весь цей час він перебував на фронті як сержант ЗСУ.

Офіційна позиція Києва щодо Угорщини

"Орбан - бажаний гість в Україні", заявив в інтерв’ю Kyiv Post заступник голови Офісу Зеленського Ігор Жовква, посилаючись на численні заяви українського лідера.

"Можемо говорити про різні локації, де ми готові прийняти пана Орбана. Тому, безумовно, ми сподіваємось на відповідну готовність угорської сторони", - зазначив Жовква.

За його словами, Київ запросив угорських представників відвідати Закарпатську область і особисто поспілкуватися з українськими угорцями. Він нагадав, що перед грудневим самітом ЄС українські угорці написали листа прем'єру Орбану з проханням не блокувати відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС.

Жовква також заявив, що Київ ухвалив усі необхідні законодавчі зміни щодо нацменшин в Україні ще напередодні грудневого засідання Євроради. А наразі українське керівництво та народні депутати готові виконати останню рекомендацію з листопадового звіту Єврокомісії.

Окрім цього, заступник керівника ОПУ наголосив, що президентка Каталін Новак "була декілька разів у Києві, спілкувалася з президентом і особисто, і телефоном".

"Вона висловлює абсолютно конструктивну позицію. Вона готова, наскільки я розумію, до діалогу, тому президент готовий з нею підтримувати відповідні відносини. Можна навіть сказати, що вона намагається доносити позицію президента України до прем'єр-міністра Угорщини", - розповів Жовква.