Бойові дії в Курській області вже поширилися на сусідню українську Сумську область.
28 лютого кілька джерел повідомили, що російські війська нібито зайшли на територію України в Сумській області та вступили в бій із Збройними силами України. Українська військова аналітична платформа DeepState увечері у п’ятницю зафіксувала “сіру зону” поблизу села Новеньке в Сумській області, неподалік від кордону з Росією.
“Ворог отримав можливість прорватися на нову позицію, нарощуючи певне угруповання та продовжуючи це робити після відчуття попереднього успіху. Однак не можна сказати, що йому легко закріпитися в селі. Насправді це спочатку складно через відсутність самого села як такого, а також тому, що рельєф місцевості цьому не сприяє”, - зазначив DeepState.
Проте ще до цього повідомлення ситуація в Курській області ставала дедалі складнішою для українських сил.
Повітряні сили ЗСУ знищили військовий об’єкт РФ у Курській області
1 березня Інститут вивчення війни (ISW) опублікував інформацію про російські удари суперпотужними авіабомбами ФАБ-3000—вони у шість разів потужніші за стандартні ФАБ/КАБ-500. Також були представлені карти, що відображають бойову ситуацію в Курській області. Вони показують, що з початку української операції в цьому районі Україна втратила менше половини територій, які раніше контролювала в Курській області.
Тиск звідусіль
Складність бойових дій у Курській області зумовлена двома основними факторами: компактністю фронту та високою концентрацією сил і ресурсів.
Як видно з карти DeepState, територія, контрольована Україною в Курській області, зараз пов’язана з рештою країни лише однією дорогою. Російські війська намагаються її перерізати, водночас тиснучи на фланги українських підрозділів у цьому районі.
“Тиск йде одночасно з двох флангів, — розповів офіцер, який перебуває в зоні бойових дій. — Наші підрозділи утримують оборону на східному (правому) фланзі, але на західному фланзі ворогу вдалося прорвати кілька позицій.”
Telegram-канал “Офіцер”, який веде представник ЗСУ, описує правий фланг як відносно стабільний.
“На правому фланзі Курської оперативної зони ситуація більш-менш під контролем. Росіяни безупинно кидають у наступ піхоту, але наші хлопці успішно відбивають атаки завдяки роботі піхоти, дронів та артилерії. Ворог поки що не досяг жодного успіху,” — зазначив офіцер.
Проте ситуація на лівому фланзі значно складніша і погіршилася після втрати села Свердліково.
“Свердліково, яке знаходиться на лівому фланзі, було втрачено близько місяця тому. Наступне село, куди зайшли росіяни і звідки їх вибили мої колеги, розташоване просто через кордон, поруч із Свердліково,” — розповів український морський піхотинець Kyiv Post.
“Мета ворога очевидна: вони хочуть вийти на трасу, що проходить через Сумську область через Юнаківку до Суджі. Зараз вони всього в одному селі від цієї мети.”
Спостерігачі повідомляють, що дорога на Суджу в Курській області зараз перебуває під вогневим контролем росіян.
Війна дронів.
Усі джерела, з якими спілкувався Kyiv Post, наголошують на величезній ролі дронів у бою, особливо російських БПЛА з волоконно-оптичним керуванням.
“Чесно, тутешні дороги – це щось неймовірне. Іноді вони виглядають як павуче лігво – дрони повсюди, як рій павуків,” — розповів оператор дронів морської піхоти з лінії фронту.
“Багато з них збивають, деякі просто лежать, чекаючи, поки поряд проїдде техніка. Основна мета ворога – не просто знищити нашу техніку на дорогах, що уповільнить рух що зробить нас вразливішими, а й виявити та атакувати позиції операторів дронів.”
“Наприклад, днями на нас летіли два дрони з інтервалом у кілька хвилин. На щастя, жоден не вибухнув. Але постійно змінювати позиції - це виснажує,” — додав він.
Український офіцер із Сумської області описав ситуацію подібним чином:
“Дорога – це справжня пригода. Їхати нею страшніше, ніж перебувати безпосередньо в бою. У повітрі безліч дронів – і наших, і їхніх.”
Оптоволоконні дрони становлять серйозну загрозу. Вони передають сигнал через тонкий волоконний кабель, який тягнеться за ними, наче рибальська волосінь.
“З одного боку, у бойових умовах кабель легко обірвати, також він обмежує радіус дії дрона. Але з іншого боку, ця система робить дрон невразливим до засобів радіоелектронної боротьби. Єдиний спосіб їх виявити – візуально, коли оптоволоконний кабель відблискує на сонці. Тоді їх можна збивати вручну. На жаль, інших варіантів немає,” — пояснює військовий аналітик Денис Попович.
Тим часом російські Telegram-канали повідомляють, що ситуація для російських військ не менш складна. Вони стверджують, що весь повітряний простір над лінією фронту заповнений українськими дронами, що робить просування російських підрозділів майже неможливим. Ці джерела також припускають, що навіть якщо військова допомога США Україні буде скорочена, це навряд чи суттєво вплине на виробництво українських дронів.
Що далі?
Попри домінування Росії в повітрі в прикордонній зоні та складнощі з постачанням боєприпасів і підкріплень, російські війська за останні дні не змогли досягти значного прогресу у своїх атаках на українські позиції. Крім того, джерела на місцях підтверджують, що українська артилерія залишається добре забезпеченою боєприпасами.
До того ж бойова зона в Курську залишається відносно компактною, що дозволяє українським силам діяти з позицій безпосередньо через кордон у Сумській області.
“Ворог відчайдушно намагається зайти в наступне за Свердліковим село - Новеньке і робить усе можливе, щоб прорватися до українських сил там. Але результат цього бою повністю залежить від того, чи вистачить в України резервів,” — зазначив Попович.
