Яких змін потребує сфера дошкільної освіти та догляду за дітьми в Україні сьогодні?

На розгляді у депутатів Верховної Ради продовжує перебувати проєкт Закону про дошкільну освіту, який передбачає на ряду із традиційними - альтернативні послуги із догляду за дитиною і дошкільної освіти. Закон створює передумови для реформування дошкільної освіти, додаючи компонент раннього розвитку і піклування, що сприяє переходу до концепції пожиттєвого навчання.

Такі питання, як розширення послуг із догляду для охоплення дітей віком до трьох років, перегляд законодавства про відпуски для догляду за дитиною, адаптація національної законодавчої бази до Acquis ЄС щодо балансу між роботою та сім’єю, є наскрізними і в комплексі сприяють гендерно-чутливому відновленню України.

Паралельно зі зміною законодавства, представники освіти та громадськості впроваджують проєкти, які також покликанні допомогти вирішити часом непрості питання догляду за дітьми і дошкільної освіти. Одним з  таких є проєкт МОП «Забезпечення участі жінок у ринку праці через розширення послуг із догляду за дітьми і дошкільної освіти». Разом із аналітично-дослідницькою роботою, поліпшенням національного законодавства в частині раннього розвитку і піклування, зменшення гендерного розриву в оплаті праці, рівного розподілу бітьківської відпустки між батьком і матір’ю, проєкт впроваджує практичні пілотні заходи зі створення альтернативних форм дитячих садочків, що створить доказову базу для інформування таких політик і законів.

Ми поспілкувались з експертами щодо подальших кроків упровадження реформи та обговорили потенціал подібних проєктів з Іриною Вінтонюк, Ольгою  Василевскою-Смаглюк, Владиславою Бандурко, Володимиром Вороновим. 

Баланс між роботою та сім'єю 

Одна з ключових ідей законопроєкту –  створити механізми для освітнього розвитку дитини від народження, як невід’ємної частини пожиттєвого навчання. Законопроєкт надає різноманітні можливості для забезпечення ранього розвитку і дошкільної освіти дитини одночасно, в залежності від бажань батьків або потреб сім’ї, бути залученими до трудової діяльності. 

“Нині на ринку праці є значна частина вакансій які ніхто не може зайняти, часто це пов'язано з тим що немає з ким банально залишити дітей. Як на мене, одна з можливостей для того щоб виправити цю ситуацію це інші форми організації дошкільного перебування дітей і така практика є, наприклад на Київщині це сімейні садочки коли мами самі об'єднуються і почергово сидять з дітьми. Окрім цього зараз як на мене важливо пропонувати великим платникам податків, бюджетоутворюючим підприємствам створювати відомчі садочки.” - зазначила Ольга Василевська-Смаглюк, членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Тож, Законопроєкт 8030 містить механізми відповідного сприяння:

• Посилення вимоги для забудовників щодо створення освітньої інфраструктури.
• Широка мережа надавачів освітніх послуг – суб’єктів освітньої діяльності (СОД) різних форм власності: заклади дошкільної освіти, структурні підрозділи з дошкільної освіти інших закладів освіти, інших юридичних осіб (підприємств, ОСББ, громадських об’єднань тощо), фізичні особи-підприємці.

Відповідно до Закону України «Про освіту» в частині фінансового забезпечення здобуття дошкільної освіти кожною дитиною в Україні запропоновано впровадити в кожній територіальній громаді реалізацію принципу «кошти йдуть за дитиною» або шляхом придбання освітніх послуг у приватних провайдерів таких послуг, або шляхом компенсації батькам сплачених за отримання таких послуг у приватних садочках.

Одночасно діє спрощений (так званий «заявницький») принцип ліцензування провадження освітньої діяльності. Забезпечується доступність для використання державного та комунального майна, земельних ділянок, сприятливий режим оподаткування, справедлива тарифна політика на користування комунальними послугами тощо.

“Можливостями для створення дитячого садочка (а отже трудової зайнятості) можуть скористатися, у першу чергу, мами з маленькою дитиною, адже створивши умови для здобуття освіти іншими дітьми, одночасно забезпечуєш умови для власної дитини. До речі, у більшості засновників приватних закладів дошкільної та загальної середньої освіти в Україні була саме така мотивація – потреба в забезпеченні якісної освіти для власної дитини”, - говорить Володимир Воронов, голова підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти ВРУ.

“Зараз приватні садочки складають 5% обсягу всіх послуг дошкільної освіти в Україні. Безумовно приватні заклади надають якісні послуги і разом з тим вартість таких послуг часто не є доступною широкій масі батьків.  Разом з тим потреба в послугах догляду за дітьми по Україні неоднорідна в селах і містах, нових і старих районах міст, - акцентує Владислава Бандурко, засновниця ліцею Educator.

Закон передбачає різноманітні види установ освітньої діяльності для різних вікових груп дітей та їх потреб:

• ясла для немовлят від 3 місяців до 3 років,
• дитячий садок для дітей від 3 років,
• спеціальний дитячий садок для дітей з особливими освітніми потребами,
• мобільний дитячий садок для дітей з віддалених місцевостей, де немає жодних освітніх установ,
• сімейний (родинний) садок для немовлят з народження,
• міні-садок для невеликої групи дітей,
• центр розвитку дитини,
• центр педагогічного партнерства.

“Всі ці типи дитячих садків та ясельок можуть організовувати групи з різним розпорядком перебування дітей: повного дня, сезонні, короткотривалого чи цілодобового перебування, на вихідні чи святкові дні, чергові тощо, - додає Володимир Воронов. - Приміром, мама може, скориставшись можливостями групи короткотривалого перебування, долучитися до роботи в режимі неповного дня. Для роботи батьків в режимі доби або за вахтовим режимом може стати у нагоді розпорядок цілодобового перебування дітей у дитячому садочку. Особливо це стосується поодиноких батьків, або тих сімей, де один з батьків на фронті”.

Центри педагогічного партнерства у першу чергу передбачені для батьків немовлят та дітей раннього віку. У таких центрах вихователі та психологи будуть працювати з дітьми, які перебувають в садочку разом з одним із батьків, надавати батькам поради та допомогу. Такі центри будуть особливо цікаві батькам, які переживають психологічні труднощі (приміром, післяродова депресія, загибель одного з подружжя, підвищена тривожність від жаху війни) або потребують тривалого фізичного відновлення і не можуть залишатися на самоті.

“Найважливіші аспекти нового законопроєкту саме в розрізі збільшення частки жінок на ринку праці, на мою думку, полягають у передбаченні гнучких форм для швидкого розширення мережі доступних закладів догляду за дітьми і дошкільної освіти. Створення нових менших та гнучкіших форм дозволить більшій кількості батьків віддати своїх дітей до дитячих садочків, а самим вийти на роботу, - додає Ірина Вінтонюк. 

Догляд за дітьми і дошкільна освіта та екмономічне відновлення України

Міжнародна організація праці розробила і презентувала Глобальний симулятор інвестицій у  політику догляду. Цей інструмент дозволяє симулювати сценарії для прогнозування необхідних державних інвестицій у сферу догляду і доводить поворотність таких інвестицій. Так, просимульований опитмістичний сценарій для України показав, що повернення інвестицій у політику догляду за дітьми і батьківську відпустку, може сягати шести доларів США у валових надходженнях (до 2,6 доларів – у податкових) на кожен інвестований долар США.

 “Збільшення частки жінок на ринку праці зумовить збільшення доходів населення, ріст податкових надходжень й ВВП. Таким чином забезпечується повернення інвестицій. Як наслідок, це також сприятиме загальному підвищеню гендерної рівності, у тому числі, зменшенню розриву у заробітку між жінками і чоловіками впродовж життя через перерву у карʼєрі, повʼязану із доглядом за дитиною" - акцентує Ірина Вінтонюк, Національна координаторка проєкту МОП. - Нещодавно МОП опублікувала прогнози щодо потреби у людськму капіталі для економічного відновлення України. Розрахунки показують, що для досягнанення цілей щодо росту ВВП, вістановлених Мінекономіки до 2032 року, частка жінок на ринку праці має збільшитись на 24%. Таким чином, жінки є одним з найважливіших ресурсів робочої сили, а створення ефективних політик у сфері догляду за дітьми і батьківської відпустки є основними інструментами для реалізації цього потенціалу”. 

“Разом з тим потрібне формування широкої просвітницької кампанії серед суспільства щодо цінностей, основних положень нового закону, його потенціалу і поставлених ним завдань перед органами влади різних рівнів, перед фаховою спільнотою та батьківською громадою, перед всіма учасниками освітнього процесу, перед інвесторами та меценатами, іншими зацікавленими сторонами. Сподіваюся, така кампанія буде сформована також за участі міжнародних партнерів України, у тому числі МОП, - додає Володимир Воронов. - Лише консолідуючи спільні зусилля ми можемо зберігати та розвивати людський капітал, досягнути якісного розвитку освіти, зокрема дошкільної освіти, виховання гідних громадян та відновлення і розвитку України”.