Хто є військовозобов'язаним в Україні під час мобілізації 2024 року: розбираємося разом

Облік і мобілізація військовозобов'язаних: важливі нюанси, правила призову на військову службу та нові законодавчі норми.

Що таке мобілізація і як вона працює?

Мобілізація – це призов військовозобов'язаних на службу в діючу армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану. До неї входить цілий комплекс заходів, які здійснюються з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності державних органів, підприємств та організацій на функціонування в умовах воєнного стану. 

У зв’язку з військовою агресією Росії проти України 24 лютого 2022 року Президент підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» строком на 30 діб, а також Указ №65/2022 про загальну мобілізацію, яка проводиться одночасно на всій території України.

Правовий режим воєнного стану та мобілізація

Призов на військову службу під час мобілізації може бути загальним або частковим і проводитись відкрито чи приховано. Наразі проводиться відкрита мобілізація для комплектації підрозділів ЗСУ, яку продовжили з 14 лютого 2023 року на 90 днів – до 13 травня 2024 року.

Під час мобілізації проводиться залучення військовозобов'язаних, резервістів і транспортних засобів для забезпечення потреб військових підрозділів України у визначених мобілізаційними планами обсягах. Генеральний штаб Збройних сил України за сприяння Міністерства оборони України визначає порядок та обсяги призову в рамках загального терміну мобілізації.

Неможливо передбачити кількість хвиль мобілізації, її обсяги, порядок та терміни проведення, оскільки потреби військових змінюються щомісяця. Остаточне рішення про її продовження чи збільшення темпів приймає Президент, виходячи з потреби у кваліфікованих кадрах, яку йому подає Генштаб. Наприклад, у період з 2014 по 2016 роки було шість хвиль мобілізації. Тому кожен військовозобов'язаний повинен розраховувати, що можливо саме він буде наступним призовником у Сили оборони України.

Хто є військовозобов'язаний в Україні у 2024 році?

Військовозобов’язані, згідно з Законом України Про військовий обов’язок і військову службу — це громадяни, стоять на військовому обліку та перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період. Також вони можуть залучатися для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Військова служба є обов'язковою в Україні, тому воєнний стан лише трохи розширив повноваження держави та списки призовників, яких вона може тримати в резерві.

Наразі військовозобов’язаними є чоловіки віком від 27 до 60 років, навіть якщо вони не проходили військову службу. Існує також таке поняття, як військовослужбовці — це жінки та чоловіки, які наразі проходять військову службу. Тобто, військовослужбовці вже служать у ЗСУ, тоді як військовозобов’язані лише готуються виконати свій обов'язок перед державою.

Призов на строкову військову службу під час воєнного стану не проводиться, але перебування в запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань для колишніх військових досі дійсне. Видача повістки наразі означає що ТЦК хоче оновити ваші данні та зоб ви наново пройшли ВКЛ, але у випадку його успішного проходження чоловіки від 18 до 60 років можуть бути направлені на військову службу за призовом.

Під час повномасштабного вторгення правила мобілізації в Україні відрізняються від умов призову в мирний час — це варто пам'ятати. Адже наша держава наразі протистоїть ворогу, тому залучає до захисту й оборони різні категорії громадян, в тому числі обмежено придатних.

Правила військового обліку: як стати, коли й куди звертатися?

Військовий облік в Україні здійснюють територіальні центри комплектування (ТЦК) і органи місцевого самоврядування, якщо селище не має ТЦК, а також роботодавці та дипломатичні установи України за кордоном. 

Відповідно до законодавства, чоловіки мають ставати на облік у рік досягнення 17-річного віку. Це оновлений норматив, який означає, що наразі чоловіки повинні ставати на облік того року, коли їм має виповнитися 17 років. Для постановки на облік юнакові потрібні лише посвідчення особи й ідентифікаційний код. Після цього він отримає приписне свідоцтво — військово-обліковий документ про те, що підліток пройшов приписку і став на військовий облік.

Для постановки на військовий облік дорослому треба особисто прибути до ТЦК з наступними документами:

• заява про взяття на військовий облік;
• паспорт або ID-картка;
• ідентифікаційний код;
• довідка з роботи з зазначенням спеціальності (для жінок);
• свідоцтво про народження дітей чи документ про опіку (якщо є);
• свідоцтво про шлюб;
• фотокартки 3х4.

Чоловікам, які змінили місце проживання та мають повторно стати на облік, потрібно також надати:

• військово-обліковий документ (для тих, хто вже був на обліку);
• лист вибуття з ЖЕКу.

Органами державної влади встановлено, що призовники та військовозобов'язані повинні стати на військовий облік у новому місці проживання в 7-денний термін і не раніше, ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися з зазначеного обліку.

Отже, хто зараз має ставати на військовий облік?

• чоловіки віком від 16 до 27 років;
• військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування в запасі – 60 років;
• жінки, які отримали медичну або фармацевтичну спеціальність.

Нововведення: призов жінок із медичними спеціальностями

У новому порядку зазначено, що жінки-медики, лікарки, медсестри та фармацевтки будуть призиватися для проходження військової служби у воєнний час. Вони мають стати на військовий облік обов'язково, а ті жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть стати на облік за бажанням. При цьому студентки медичних вузів повинні ставати на облік протягом 1 місяця після випуску, а в разі неявки вони отримають штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

Постановка на облік жінок стала справжнім викликом для військових комісаріатів, які з березня 2022 р. були переформовані в Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), адже вони переважно звикли працювати тільки з чоловіками.

На жінок, які перебувають на військовому обліку, накладаються ті ж обов’язки, що й на чоловіків: вчасно ставати на облік, проходити військовий вишкіл, повідомляти ТЦК про зміну місця реєстрації/проживання, сімейного статусу, отримання інвалідності тощо.

Водночас прийняття жінок на службу, як і раніше, має відбуватися цілком добровільно. Жодну жінку віком від 18 до 60 років досі не мобілізували до війська примусово, і в цьому немає потреби. Призвані на військову службу жінки мають такі ж права на звільнення з військової служби, як і чоловіки.

Хто з чоловіків підлягає призову під час мобілізації?

Відповідно до законів України, військовозобов’язаного чоловіка можуть мобілізувати та вручити йому повістку. Після цього йому потрібно звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медкомісії та направлення на виконання робіт із забезпечення оборони країни. Також військовозобов’язаний в Україні може самостійно виявити добровільне бажання підписати контракт на проходження військової служби.

Закон Про військовий обов’язок і військову службу поділяє військовозобов’язаних на дві категорії:

• військовозобов’язані, які проходили військову службу та здобули військово-облікову спеціальність;
• військовозобов’язані, які не проходили військової служби, або не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби, а також військовозобов’язані-жінки.

Право на виключення з військового обліку мають чоловіки старше 60 років, за винятком вищого офіцерського складу – вони можуть служити в ЗСУ до 65 років за власним бажанням. Громадяни, які не придатні до військової служби за станом здоров'я, або ті, що мають право на відстрочку, теж не підлягають призову. 

Звільнення від призову через сімейні обставини чи інвалідність, чи це можливо?

Виключенням з військового обліку можуть стати особи, які були заброньовані на період мобілізації, а також ті, що мають таке право за станом здоров'я чи сімейними обставинами. Так, призову не підлягають громадяни з інвалідністю І-ІІІ ступенів або непридатні до військової служби з виключенням з обліку за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК).

Трохи заплутаніша ситуація зі звільненням від військової служби за сімейними обставинами. Зазвичай особи, в яких на утриманні перебуває одночасно троє і більше дітей віком до 18 років, а також батько-одинак та мати-одиначка, можуть скористатися своїм правом на відстрочку. Ця опція діє, допоки одному з дітей чи єдиному нащадку не виповниться 18. Якщо на вихованні в сім'ї чи особи є дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років або дитина з видами порушень функцій організму III-IV ступеня вираження, то члени такої сім'ї теж не підлягають призову та мобілізації. Окремо варто виділити категорію чоловіків та жінок, які доглядають за хворим партнером, дитиною або батьками, за умови, що ті потребують постійного догляду. 

Загалом інвалідність чи її групи когось із близьких родичів та членів сім'ї є вагомою причиною для звільнення від призову. Також якщо один з подружжя або обоє проходять військову службу та мають неповнолітню дитину або дітей, їм дозволено мати відпустку. Вагітні військовослужбовиці можуть піти в декрет та матимуть час для народження й вигодовування дитини, але можуть у будь-який момент повернутися до служби за власним бажанням. 

Учні та студенти закладів професійної освіти та вищих навчальних закладів, здобувачі фахової передвищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти мають право на відстрочку від призову. Але лише ті, хто навчається на денній або дуальній формі, заочне навчання не вважається вагомою причиною для надання відстрочки від служби.

Військовозобов'язані, що мають право на бронювання в умовах воєнного стану

Бронювання військовозобов'язаних у мирний та воєнний час здійснюється з метою забезпечення нормальної роботи державних і місцевих органів влади, а також підприємств, установ і організацій під час надзвичайних ситуацій. Щоб потрапити в категорію осіб, які підлягають бронюванню, треба бути залученим, наприклад, у роботі об'єкта критичної інфраструктури.

Особи, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, та відіграють вагому роль у забезпеченні функціонування зазначених органів, також мають право на бронювання від призову. 

Бронювання військовозобов'язаних на підприємствах, в установах і організаціях можливе, якщо держава визначила, що ці підприємства виконують встановлені мобілізаційні завдання (замовлення) або здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил України. 

Порядок та організація резервації, переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають резервації на період мобілізації та воєнного стану, встановлюються відповідно до закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", указів Президента України та розпоряджень Кабінету міністрів України. Під час дії воєнного стану резервація може також здійснюватися за списком, поданим органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою чи організацією.

Громадяни України, які тимчасово не підлягають мобілізації під час повномасштабного вторгнення, не можуть бути мобілізовані на строк від декількох місяців до пів року. Це, зокрема, громадяни, які отримали відстрочку за рішенням ВЛК за станом здоров’я терміном максимум на 6 місяців. Після цього терміну саме ВЛК знову вирішує питання про зняття таких осіб з обліку або їх подальший призов.