У ретельно опрацьованому звіті незалежних інтернет-видань lnsider і Bellingcat, а також найбільш поважного німецького журналу der Spiegel встановлено імена 33 військовослужбовців Російської Федерації, відповідальних за планування тисяч ракетних ударів по українських житлових будинках і підприємствах, що становить склад певних воєнних злочинів.
Слідчі дослідили записи особистих телефонних розмов членів досі маловідомого підрозділу під назвою Головний обчислювальний центр (ГВЦ) армії РФ і зробили висновок, що основним його завданням є планування та створення програмного забезпечення для високоточних ракет, націлених на Україну. Серед інших завдань, співробітники центру вирішують, які саме боєприпаси використовувати, і визначають маршрути польоту ракет, йдеться у звіті розслідувачів, опублікованому 23 жовтня.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Посилання на звіт тут: https://www.bellingcat.com/
Головний репортер-дослідник Bellingcat Крісто Грозєв у своєму твіті написав, що багатонаціональна слідча група працювала чотири місяці, досліджуючи велику кількість записів телефонних розмов і архіви випускників російських військових закладів, щоб скласти повне уявлення про структури ГВЦ і обов’язків його співробітників. Практично всі вони є високоосвіченими військовими інженерами та чинними офіцерами, які мають досвід роботи в галузі інформаційних технологій, створення програмного забезпечення або, у деяких випадках, розробки комп’ютерних ігор, йдеться у звіті.
Європейські правозахисні групи заявили, що звіт lnsider і Bellingcat є вагомим доказом, який повинен незабаром призвести до кримінального переслідування конкретних осіб, винних у воєнних злочинах.
«Люди, відповідальні за спрямування ракет на дитячі майданчики, житлові будинки і електростанції, мають імена та обличчя», – йдеться в заяві Міжнародного товариства прав людини від 24 жовтня.
Повідомляється, що головний осередок ГВЦ розміщується в одній з офісних будівель Москви, розташованій поряд із приміщенням Генерального штабу російської армії. Слідство встановило особу очільника центру – ним є полковник Ігор Багнюк.
Записи телефонних розмов, перевірені розслідувачами, показали, що центр розділений на секції, кожна з яких відповідає за планування траєкторії польоту одного з трьох основних типів російських керованих ракет: крилатих ракет великої дальності «Калібр», балістичних ракет «Іскандер» і крилатих ракет серії «Х».
За словами журналістів, більшість розмов Багнюка з підлеглими неодмінно відбувалася за день-два до чергового масованого ракетного обстрілу України. Перша хвиля телефонних дзвінків перед великим ударом відбулася 13 березня, коли навчальна військова база у Львівській області була вражена щонайменше 20 крилатими ракетами.
10 жовтня Кремль випустив 75-80 ракет по цілях по всій Україні, вражаючи цивільні будинки, підприємства та інфраструктуру. Одна з найкривавіших атак крилатими ракетами з російського підводного човна сталася 14 липня в центрі Вінниці, у результаті чого загинули 20 людей, десятки отримали поранення.
Президент України Володимир Зеленський назвав це терактом. За оцінками Збройних сил України, з моменту вторгнення в Україну 24 лютого Росія випустила по українських цілях близько 2000 ракет усіх типів. Якщо дані звіту розслідувачів відповідають дійсності, більшість цих ударів були сплановані та запрограмовані одним або групою співробітників ГВЦ.
Стаття Insider описала службу в центрі як офісну роботу з іноді надто довгими робочими днями. Повсякденна робота його співробітників полягає в тому, щоб визначити, як найбільш влучно російські ракети великої дальності можуть вразити визначені цілі, програмуючи траєкторію польоту кожної ракети та створюючи флеш-накопичувачі, що містять дані про атаку, для завантаження на ракету.
Російський опозиційний медіаактивіст Роман Доброхотов написав: «Для людей, які наводять ракети, їхня робота стала настільки буденною, що вони не надають їй особливого значення».
Дані щодо Інтернет-трафіку співробітників ГВЦ, виявлені розслідувачами, показали, що Багнюк є активним колекціонером монет, у якого 10 жовтня, в день жахливих ракетних ударів по Україні, було достатньо вільного часу для пошуку нових нумізматичних раритетів.
Автори розслідування пишуть, що особисто телефонували більшості співробітників ГВЦ для отримання коментарів. Один із них погодився поспілкуватися з розслідувачами в обмін на анонімність і надав Bellingcat підтвердження багатьох їхніх висновків, а також групове фото колективу центру. Інший підтвердив, що працював на ГВЦ, але відмовився надати додаткову інформацію.
Подальша перевірка його присутності в Інтернеті показала, що один із співробітників центру, капітан Роман Курочкін, змінив назву свого особистого каналу у Telegram на «X-101» після короткої розмови з журналістом Bellingcat.
Більшість співробітників ГВЦ, з якими зв’язалася група розслідувачів, згідно зі звітом, брехали з приводу своєї військової служби, називаючи себе хто флористом, хто сантехніком, а дехто просто відповідав: «Ви помилились номером». Один офіцер, який стверджував, що він цивільний, заперечував свою військову службу навіть після того, як репортер надіслав йому фотографію, на якій він, одягнений у форму російської армії, стоїть усміхнений поруч з іншими членами ГВЦ.
Реакція українців на оприлюднення імен членів ГВЦ була передбачуваною: вони закликали до якнайшвидшого кримінального переслідування воєнних злочинців з ГВЦ, а дехто і до негайної жорстокої помсти.
