Широкомасштабні інтенсивні бойові дії, яких світ не бачив із часів Другої світової, сприяють стрімкому розвитку технологій — оборонна промисловість України виходить на абсолютно новий для неї рівень. Її вражаючу динаміку помітили й на Заході. Зокрема, про це йдеться в березневому матеріалі Associated Press.
Приватні виробники зброї виводять українську “оборонку” на новий рівень
Рушійною силою в цьому процесі виступають саме приватні підприємства, які виявляють найбільшу гнучкість і швидкість в організації виробництва, його постійному вдосконаленні та виготовленні нових зразків озброєння.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Подібно до державного збройового концерну “Укроборонпром”, із 2020 року провідні приватні виробники теж мають свою структуру — Національну асоціацію підприємств оборонної промисловості України (NAUDI).
Основними сферами їхньої компетенції є виробництво броньованих автомобілів, самохідних гаубиць, безпілотних літальних апаратів (БпЛА), радарів, комплексів радіоелектронної боротьби (РЕБ), снарядів та мін різноманітної номенклатури, систем спостереження, наведення та розвідки тощо.
Цьогоріч підприємства здатні виробити продукції на 15 мільярдів доларів, що вп’ятеро більше, ніж у 2023, і вдвічі більше, ніж було закуплено у 2023. Про це йдеться у статті Forbes із посиланням на високопоставленого чиновника оборонного відомства. Проте єдиним замовником цієї продукції наразі виступає держава, оскільки з початку введення воєнного стану її експорт не здійснюється.
«Це досить велика проблема для приватних підприємств. Наприклад, за рік підприємство може виробляти продукції на 170-180 мільярдів гривень, тоді як держава закуповує на 90 мільярдів гривень — лише 50% від виготовленого. Через це воно змушено скорочуватися через брак коштів на виплату заробітної платні працівникам, сплату податків. Відбувається стагнація, бо прибуток не дозволяє створювати нові зразки зброї», — розповідає KyivPost виконавчий директор NAUDI Максим Поливʼяний.
Із огляду на це Асоціація приватних виробників пропонує відновити експорт. Окрім того, що це сприятиме масштабуванню та модернізації оборонної промисловості України, експорт зброї — це додаткові надходження до бюджету. Так, наприклад, у 2021 році на світовому ринку озброєнь Україна заробила близько мільярда доларів.
Також це є чудовою нагодою для України посунути РФ на цьому ринку та зменшити її валютний виторг. Наразі Росія втратила свої виробничі потужності й не може виконувати укладені до війни контракти. Про це свідчать дані Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), передає «Європейська правда».
Згідно з опублікованим рейтингом експортерів зброї, Росія вперше за тривалий час поступилася другим місцем Франції. За 2019-2023 роки експорт озброєнь із РФ скоротився вдвічі — на 53%. У загальносвітових постачаннях її частка скоротилася на 10%. Крім того, якщо у 2019 році Москва постачала зброю до 31 держави, то в 2022 році — лише до 14, а в 2023 році — вже до 12.
Україна має продавати надлишки зброї власного виробництва
Разом із цим, у рейтингу SIPRI Україна посідає перше місце серед європейських імпортерів зброї. Із огляду на це виникає питання: як пояснити західним партнерам необхідність експорту української зброї.
«Є сумніви, що партнери можуть не зрозуміти, чому вони надають нам військову допомогу, а в цей же час ми продаємо нашу зброю. Тому треба пояснювати, що Україна дійсно потребує допомоги, але у тому, що вона не може виготовити взагалі або у достатній кількості — авіація, артилерія, далекобійні ракети, важка техніка тощо», — пояснює Поливʼяний.
Тож йдеться про продаж тих видів озброєння, якими Україна забезпечує себе самостійно та які залишаються у надлишку через те, що держава не має фінансових можливостей викупити всю виготовлену продукцію.
«Про те, що підприємства можуть виробляти у декілька разів більше, заявляють не тільки самі виробники, а й Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство оборони (МОУ). При цьому замовлення МОУ досить не ритмічні — раз на півроку чи рік. Тобто підприємства без перепон можуть виконувати оборонні замовлення та експортні контракти», — прокоментував KyivPost військовий експерт та директор Defense Express Сергій Згурець.
Експерт зазначає, що на сьогодні застережень щодо експорту в МОУ немає, а стримуючим фактором є роздуми щодо того, як правильно озвучити ініціативу партнерам.
«Експорт дасть змогу більш планово завантажувати підприємства та розвивати їх коштом іноземних держав. Також поповнення бюджету надасть можливість закуповувати на Заході зброю, якої у нас немає», — наголошує Згурець.
Експорт зброї Україною не створить проблем для її безпеки
Оскільки обсяги внутрішніх оборонних замовлень — це секретна інформація, експорт зброї не створить безпекових проблем. Окрім цього, на всесвітньому оборонному форумі World Defense Show 2024, що пройшов у Саудівській Аравії, були присутні російські компанії, які продають озброєння, що використовують на фронті в Україні.
«Зокрема, росіяни представляли безпілотні комплекси «Орлан-10». Тобто зараз саме час для підтримки іміджу української зброї. Вона ефективна та пройшла випробування війною. Ми можемо використовувати маркетингові ходи, які ґрунтуються на цьому. Тим паче, що представленими нами видами озброєння іноземні інвестори цікавляться», — додав директор Defense Express.
Із посиланням на розмову з високопосадовцями МОУ Згурець зазначає, що в Міністерстві вже створені механізми, які гарантовано дозволять виконувати державне оборонне замовлення підприємствами.
«Процедура закупівлі полягає в тому, що МОУ задовольняє складений на рік перелік потреб Генштабу. Цей перелік потреб змінюється, але я не можу уявити, що може так терміново виникнути, що не можна було б спрогнозувати», — каже експерт.
Отже, виробники зможуть продавати не викуплену державою продукцію, якщо вони сумлінно виконують контракти з державою — немає збоїв та порушення термінів у постачанні, всі цифри та рахунки збігаються.
«Окрім цього, експорт здійснюватиметься лише до дружніх країн, перелік яких визначають МЗС і військова розвідка. Але насправді цей список на 90 % збігається з результатами голосування в Раді Безпеки ООН. Тобто дружні — ті, хто підтримав Україну на голосуванні», — розповідає директор NAUDI.