У першій частині ми розібралися, чому в принципі експорт зброї Україною навіть в умовах “великої війни” є можливим. У другій частині продовжимо розбиратися в тому, чому Україна і зараз має потенціал стати великим експортером зброї.
Українська зброя завжди була затребуваною на світовому ринку
Українська зброя була привабливою для іноземних покупців і раніше. Зокрема, через те, що з 2014 року проходила випробування в реальних бойових умовах на сході України. Так, наприклад, за даними SIPRI, у 2015 році Україна посіла дев'яте місце в списку найбільших експортерів зброї.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Географія українського експорту теж була доволі широкою: європейські країни, країни Африки, Саудівська Аравія, Катар та інші країни Близького Сходу, країни Південної Азії (Індія, Індонезія та Малайзія тощо).
Тож з огляду на вже наявну до повномасштабного вторгнення зовнішньоекономічну діяльність українських компаній Україна й зараз «не втрачає ринки».
«Щороку ми беремо участь у пʼяти-шести великих міжнародних виставках зброї, представляючи продукцію підприємств у складі NAUDI. Хоча участь ця доволі коштовна, ми робимо це саме для підтримки нашої позиції на світовому збройному ринку», — каже Поливʼяний.
Основні статті експорту української зброї
Військовий експерт Сергій Згурець розповідає, що наразі йдеться переважно про експорт безпілотних комплексів, радіолокаційних станцій (РЛС), засобів ураження на кшталт керованих ракет та бронетехніки. Зокрема, на виставках іноземні покупці особливо зацікавлені у придбанні БпЛА, РЛС та засобів РЕБ.
«Такого досвіду використання засобів РЕБ більше ніхто немає. Тут працюють закони війни та виробництва: якщо у когось зʼявляється новий засіб ураження, то інший буде створювати не тільки свій подібний, а й те, що цьому протидіятиме. Тому наші технології сягають абсолютно нового рівня, постійно вдосконалюючись», — наголошує виконавчий директор NAUDI.
Також схвальні відгуки від іноземних партнерів отримують українські броньовані автомобілі. Так, наприклад, підприємство Ukrainian Armor створило універсальний броньований автомобіль, на платформі якого можна розміщувати засоби РЕБ, РЛС, системи наведення, протитанкову зброю тощо. Розробка автомобіля «Новатор» почалася ще у 2017 році. Вже у 2021 році машина стала популярною на іноземному ринку, але 2022 рік змінив плани постачань. Наразі автомобіль модернізовано з урахуванням експлуатації у бойових умовах.
Крім того, підприємства працюють над реалізацією вже наявних проєктів. Зокрема, йдеться про розроблену 2015 року самохідну артилерійську установку «Богдана». Наразі її виробництво поступово розширюється для використання на фронті.
Триває робота й над масштабуванням виробництва протикорабельних ракет «Нептун» з дальністю ураження 280 км. А також збільшенням виробництва модифікованих ракет цієї системи класу «земля-земля» з інтегрованою новою системою наведення GPS.
Загалом Україна має багато напрацювань, як із минулого, так і останнього часу. Їхня реалізація, безперечно, посилить оборонні спроможності країни, але для цього потрібні ресурси, одним із джерел яких має стати експорт.
«Наразі, щоб отримати дозвіл на експорт, потрібна довідка з оборонного відомства про те, що зазначена продукція не затребувана. Але часто на словах якась продукція потрібна, а де-факто вона роками не замовляється. Тобто цю бюрократію, яка створює перешкоди, треба усунути. Для цього потрібне політичне рішення про те, що ми можемо експортувати те, що не викуплено державою. Для нас отримання валюти коштом продажу зброї так само важливо, як виготовлення цієї зброї для армії», — зазначає Згурець.
Крім того, необхідною є державна підтримка приватного оборонного сектору. Виконавчий директор NAUDI зауважив, що наразі держава передбачувано зосереджена переважно на фінансуванні державного сектору.
«Хоча згідно зі статистикою закупівель Міністерства оборони сьогодні першу скрипку в галузі грають саме приватні підприємства, які виконують близько 70-80% державних оборонних замовлень», — зазначає Поливʼяний.
«Тому ми дуже сподіваємося на програму «Доступні кредити 5-7-9%» для оборонного комплексу, аби збройні підприємства могли брати кошти під маленькі відсотки для масштабування виробництва. Також важливою є сталість державного оборонного замовлення хоча б на три роки вперед. Тоді виробники зможуть розширяти виробництво, брати кредити, залучати іноземних інвесторів. А якщо немає впевненості, що продукція буде потрібна в найближчій перспективі, планування унеможливлюється», — підсумував він.
