У вівторок ввечері Сенат США 79 голосами схвалив законопроєкт про зовнішню допомогу на суму 95 мільярдів доларів, включно з довгоочікуваним 61 мільярдом доларів для України.
Пакет, який також включав фінансування для Ізраїлю та Індо-Тихоокеанського регіону і містив у своїй остаточній версії заборону китайської соціальної медіа-платформи Tik Tok на території США, майже півроку був заблокований на Капітолійському пагорбі.
Республіканці в Конгресі, лояльні до колишнього президента Дональда Трампа, ухилялися від подальшого фінансування Києва, зриваючи ініціативу, допоки минулими вихідними спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець від штату Луїзіана) не кинув виклик ультраправій фракції в нижній палаті, яка погрожувала його відставкою, винісши на голосування законопроєкт про допомогу Україні.
Адміністрація Байдена запропонувала Конгресу списати $4,65 млрд боргу України
В результаті важливого процедурного повороту в другій половині вівторка Сенат проголосував за прийняття законопроєкту, схваленого Палатою представників (без поправок) з результатом 80:19 голосів. Остаточне голосування відбулося близько 21:30 у вівторок.
Серед сенаторів, які голосували проти, були Марша Блекберн (республіканка від штату Теннессі), Джон Баррассо (республіканець від штату Вайомінг), Майк Браун (республіканець від штату Індіана), Тед Бадд (республіканець від штату Північна Кароліна), Білл Хаґґерті (республіканець від штату Теннессі), Майкл Лі (республіканець від штату Юта), Роджер Маршалл (республіканець від штату Канзас), Синтія Люмміс (республіканка від штату Вайомінг), Рон Джонсон (республіканець від штату Вісконсін), Марко Рубіо (республіканець від штату Флорида), Берні Сандерс (незалежний сенатор від штату Вермонт), Ерік Шмітт (республіканець від штату Монтана), Рік Скотт (республіканець від штату Флорида), Джей Ді Венс (республіканець від штату Огайо) та Пітер Велч (демократ від штату Вермонт).
Перед поіменним голосуванням тимчасово виконуюча обов'язки президента Сенату Петті Мюррей (демокартка від штату Вашингтон) звернулася до верхньої палати: "Отже, ми вийшли на фінішну пряму. Давайте проголосуємо за підтримку наших союзників, давайте скажемо таким диктаторам, як Путін, що вони не можуть вільно й безконтрольно вторгатися на територію суверенних союзників".
"Сьогодні в Пекіні та Москві уважно спостерігають, чи є у нас бачення, — продовжила вона. – Наші супротивники розраховують на нашу недієздатність. Давайте натомість покажемо їм єдність".
Лідер меншості Мітч Макконнелл сказав: "Настав час підтвердити деякі базові істини. Альянси мають значення".
Лідер більшості Чак Шумер (демократ від штату Нью-Йорк) додав: "Сьогодні ми змусимо Владіміра Путіна пошкодувати про той день, коли він поставив під сумнів рішучість Америки".
Російський суд відхилив апеляцію Гершковича
Московський суд у вівторок відхилив апеляцію американського журналіста Евана Гершковича, що означає, що звинувачений у шпигунстві 32-річний репортер Wall Street Journal залишиться у в'язниці щонайменше до кінця червня. Його адвокати в апеляційному процесі просили звільнити його з-під варти до суду.
Гершкович перебуває під вартою в Росії вже більше року – з березня 2023 року. Він — уродженець Нью-Джерсі і випускник Боудойн-коледжу, який виріс, розмовляючи вдома російською зі своїми батьками єврейського походження, які народилися в Радянському Союзі. Адміністрація президента Джо Байдена категорично заперечує, що Гершкович мав будь-які зв'язки з американськими спецслужбами.
Його заарештували минулого року, коли він виконував редакційне завдання Wall Street Journal у Єкатеринбурзі. Його роботодавці наполягають, що там він перебував виключно як журналіст, і що висунуті проти нього звинувачення є безпідставними. А американські зовнішньополітичні аналітики стверджують, що Гершкович залишається розмінною монетою для Кремля в ході політичної конфронтації з Вашингтоном, що виникла внаслідок російського вторгнення в Україну.
Російська прокуратура досі не надала жодних доказів шпигунства.
Кремль погрожує відплатою за подальше заморожування західних активів
Стикнувшись із посиленням тиску через те, що Європа планує виділити Києву додаткові 300 мільйонів доларів із заморожених російських активів, голова верхньої палати російського парламенту заявила у вівторок, що Москва відповість ударом на удар, якщо ці активи будуть розморожені й надані для проведення українського контрнаступу.
"Європейці знають, що з нашого боку буде дуже жорстка відповідь, і відповідь адекватна", — заявила голова Ради Федерації Валентина Матвієнко в інтерв'ю державній інформаційній агенції "РІА Новості".
Не уточнюючи, якою буде відповідь Кремля, Матвієнко заявила, що Європа "втратить більше, ніж ми".
Дивно, що Матвієнко не згадала про план Сполучених Штатів, згідно з законопроєктом, прийнятим Палатою представників і переданим на розгляд Сенату у вівторок, продовжити санкції проти Росії і використовувати кошти, отримані від подальших конфіскацій, для фінансування оборони України.
НАТО не буде розширювати ядерні об'єкти в Європі – Столтенберг
У відповідь на нещодавні заяви президента Польщі Анджея Дуди про те, що в інших країнах Східної Європи може бути розміщено більше ядерної зброї, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс наразі не планує розміщувати ядерну зброю в інших країнах.
На прес-конференції в Польщі з прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком у вівторок Столтенберг заявив, що "немає жодних планів щодо розширення домовленостей НАТО про спільне використання ядерної зброї, жодних планів щодо розгортання ядерної зброї в будь-яких інших країнах НАТО".
На сьогодні, починаючи з кінця 2009 року, за межами Сполучених Штатів НАТО розмістила ядерну зброю американського виробництва в Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині.
Дуда говорив про можливе розміщення ядерної зброї НАТО в країнах-членах, які не мають власної ядерної зброї, після заяви Кремля про розгортання такої тактичної зброї в Білорусі.
