Сполучені Штати і Росія заявили про свою готовність відновити переговори про ядерне роззброєння після багатьох років конфронтації, але аналітики скептично ставляться до того, що Дональд Трамп і Владімір Путін можуть або принаймні бажають досягти нової проривної угоди.
За кілька днів після повернення до Білого дому Трамп сказав, що хотів би бачити “денуклеаризацію” і закликав Китай до участі в перемовинах між Росією і США – двома найбільшими ядерними державами світу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Кремль одразу ж підтвердив свою зацікавленість у «якнайшвидшому» початку переговорів, заявивши минулого тижня, що запаси ядерної зброї Франції та Великої Британії також мають бути взяті до уваги.
Але Китай заявив, що не зацікавлений у цьому на даному етапі, а аналітики назвали заяви США і Росії позерством.
У ЄС розглядають відновлення постачання російського газу за певних умов
Москва, зокрема, не зацікавлена у скороченні свого арсеналу ядерних боєголовок. Аналітики підозрюють, що наприкінці третього року вторгнення в Україну Путін розглядає будь-які потенційні майбутні переговори як можливість вирватись із західної ізоляції і навіть домовитися про долю України.
На початку наступного року спливає термін дії останньої угоди між Росією і США про контроль над стратегічними наступальними озброєннями.
Bulletin of the Atomic Scientists (Бюлетень вчених-ядерників – ред.) – організація, яка інформує громадськість про загрози для людства, – також налаштована дуже скептично.
У вівторок вчені перевели стрілки свого годинника «судного дня» на секунду вперед, і тепер до опівночі, тобто до глобальної катастрофи залишається 89 секунд – мало, як ніколи в історії.
«Перерозподіл впливу»
«Важко уявити, що Китай, Росія чи Сполучені Штати підуть на складні переговори, які зараз необхідні, – сказав Адам Маунт, експерт з ядерної енергетики Федерації американських вчених. – Дональд Трамп вважає себе майстром угод, але історично йому не вистачає ні терпіння, ні досвіду, ні довіри». Маунт додав, що більшість людей в адміністрації Трампа є «скептиками щодо контролю над озброєннями».
Максим Старчак, науковий співробітник Центру міжнародної та оборонної політики Королівського університету в Канаді, вважає, що заяви Москви не слід сприймати за чисту монету: «Росія не зацікавлена в контролі над озброєннями, вона зацікавлена в перерозподілі впливу в Європі. Так звані переговори про контроль над озброєннями – це спосіб для Москви домогтися переговорів з широких питань європейської безпеки. Путіну важливо показати, що він не проти переговорів, а потім заявити, що США їх провалили».
Олів’є Заєц, директор французького Інституту стратегії та оборонних досліджень, вважає, що переговори про нову угоду – в інтересах Росії.
«Ядерна енергетика – це єдине, що дає росіянам можливість говорити з американцями на рівних у світі», – сказав він, додавши, що якщо існуюча угода між Росією і США не буде подовжена чи замінена, Москва і Вашингтон вперше з 1972 року опиняться без двосторонньої угоди про контроль над ядерними озброєннями.
Термін дії останнього договору про контроль над стратегічними наступальними озброєннями між Росією і США – нового Договору СНО – спливає в лютому 2026 року.
Договір обмежував колишніх суперників часів Холодної війни максимум до 1 550 ядерних боєголовок у кожного.
У 2023 році, за рік після вторгнення Путіна в Україну, Москва заявила, що призупиняє свою участь у новому СНО, що викликало побоювання щодо застосування Росією ядерної зброї, хоча вона й дотримувалася обмежень, встановлених договором.
У 2019 році обидві держави вийшли зі знакового Договору 1987 року про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД), укладеного президентом США Рональдом Рейганом і радянським лідером Михайлом Горбачовим, який обмежував використання ракет середньої дальності – як звичайних, так і ядерних.
«Відсутність прозорості»
Вашингтон розпочав дорогу модернізацію своєї ядерної тріади – зброї повітряного, наземного і морського базування, оцінюючи, що до 2035 року ядерний арсенал Китаю збільшиться приблизно до 1 500 боєголовок.
У понеділок Трамп підписав указ про початок планування системи протиповітряної оборони США «Залізний купол».
Китай, який все ще далекий від досягнення ядерного паритету з Росією і США, регулярно відхиляє запрошення Вашингтона приєднатися до американо-російських ядерних переговорів.
У вівторок Китай закликав Вашингтон і Москву до «подальшого скорочення» своїх ядерних арсеналів як передумову своєї участі в переговорах.
Заєц пояснив, чому Китай не зацікавлений в участі у переговорах щодо контролю над ядерними озброєннями: «Якби він пішов на це, маючи кількісно менший арсенал, він би втратив перевагу, яку йому дає певна непрозорість щодо свого арсеналу».
