Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі звернулася до мітингувальників проти схвалення закону про "іноагентів" із проханням не провокувати силовиків, які намагалися їх розігнати.

Про це повідомляє Эхо Кавказа.

Лідерка Грузії звернулася до протестувальників

"Я спостерігаю за сьогоднішніми подіями з палацу, і я поряд з вами, як я вже говорила неодноразово. Весь світ дивиться на нас. І сьогоднішні виступи показують настрій та цілеспрямованість грузинського народу. Це найбільша сила, щоб виграти багаторічну боротьбу, яка закінчується на виборах, за те, щоб Грузія ніколи не стала Росією", - заявила Зурабішвілі.

Advertisement

Президентка звернулася й безпосередньо до молодих людей, які протестували проти законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу".

"Дайте спокій дверям парламенту, там більше нічого не відбувається. Цей закон вже ухвалено в другому читанні, і наша боротьба – це вже практично не цей закон, наша боротьба – це вибори та скасування всіх законів, які нещодавно були прийняті урядом і які відводять нас від європейського шляху", - сказала Зурабішвілі.

Президентка додала: "Це наша мета, і нічого не буде вирішено біля дверей, окрім застосування газу та насильства, чого не слід допускати, бо нам, безперечно, доведеться мати справу з насильством".

Advertisement

Вона зауважила, що "сьогодні Страсна седмиця - період, коли диявола не можна провокувати. Мирно залишатимемося на проспекті Руставелі, де ми ще раз покажемо світові, що таке Грузія і на що здатна молодь Грузії".

У столиці Грузії госпіталізували вісьмох учасників акцій протесту

Міністерство охорони здоров’я Грузії повідомило про госпіталізацію вісьмох постраждалих учасників акції проти ухвалення закону про "іноагентів" біля будівлі парламенту.

Про це повідомляє "Эхо Кавказа".

"У постраждалих - ушкодження різного типу, зокрема поранення в ділянках обличчя, голови та різних частин тіла, а також інтоксикація та ускладнення дихальних шляхів", - заявили у міністерстві.

Advertisement

За даними МОЗ, одного з постраждалих уже виписали. Семеро людей залишаються під наглядом медиків. Їхній стан задовільний.

На тлі цих сутичок розпорядженням спікера парламенту Грузії Шалви Папуашвілі з 23:00 1 травня в законодавчому органі посилено заходи безпеки.

"У зв'язку з нападом на будівлю парламенту Грузії, який створює небезпеку для життя і здоров'я осіб, які перебувають у палаці, оголошено "червоний рівень" безпеки. Під час його дії всі особи зобов'язані покинути будівлю парламенту. Виняток допускається для осіб, визначених головою адміністрації парламенту для запобігання загрозам", - заявили у пресслужбі парламенту.

Advertisement

Парламент Грузії схвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні

1 травня парламент Грузії ухвалив у другому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", або закон про "іноагентів", який спровокував масові протести й наразився на критику Заходу.

У повідомленні зазначається, що за законопроєкт у другому читанні, як і в першому, проголосували 83 депутати, переважно з провладної "Грузинської мрії", проти були 23 парламентарі.

Напередодні прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що голосування щодо законопроєкту в третьому, остаточному читанні відбудеться "за два тижні". Президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на документ вето, але в партії влади є достатньо голосів, щоб його подолати.

Після ухвалення закону країну сколихнула хвиля протестів. 

Масові протести у Грузії

З 15 квітня у країні тривають масові протести. Причиною протестів стали спроби влади прийняти закон “Про прозорість іноземного впливу”. Це не перша спроба прийняти такий закон. Рік тому, в березні 2023 року влада Грузії вже робила таку спробу, і тоді прийняття закону відклали через масові протести.

Advertisement

Цей закон, за словами грузинських журналістів, є копією російського закону “Про іноземних агентів” і спрямований на обмеження роботи неурядових громадських організацій, які часто є опозиційними до уряду і фінансуються незалежними від уряду європейськими або американськими фондами й організаціями. Зокрема, закон обмежить можливості фінансування організацій неурядовим шляхом і звузить можливості для їхньої роботи.