Міністерство цифрової трансформації України за підтримки компаній Visa й Caparol відновили роботу відновленого центру підтримки підприємців «Дія.Бізнес» у місті Буча (Київська область) 29 вересня.
Відновлення центру є потужним сигналом для країни, міжнародних партнерів, а також жителів та підприємців Бучі, які повертаються додому. Адже, наприклад, тільки у Бучі зазнали пошкоджень понад 300 підприємств. Втім, останні два місяці спостерігається тенденція нарощування фінансових обертів саме завдяки відродженню малого та середнього бізнесу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Дія.Бізнес» — це масштабний національний проєкт із розвитку підприємництва та експорту, що був ініційований Міністерством цифрової трансформації України в лютому 2020 року. З травня 2021 року проєкт реалізується спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту, який відповідає за підтримку українських підприємців на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Даний проєкт має дві складові — онлайн-портал та мережу центрів підтримки підприємців. Він розроблений надихати українців на створення власного бізнесу. «Дія.Бізнес» не тільки допомагає зі стартом власного бізнесу, а ще навчає підприємницькій справі дітей та дорослих.
«Під час повномасштабного вторгнення ми побачили, що допомагав саме бізнес, зокрема завдяки податкам, які люди сплачували, та проєктам, що реалізовували. На бізнес ми з вами могли спиратися та спиралася вся волонтерська спільнота, місцева, виконавча та центральна влади. Тобто підприємці — це фундамент і розвиток нашої країни, а також захист під час війни. Тому ми як Мінцифра (Міністерство цифрової трансформації) хочемо зробити все можливе для того, щоб у нашій країні було якомога більше підприємців», — наголосив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров на відкритті центру.
До 24 лютого центри підтримки «Дія.Бізнес» були просторами, в яких українці могли отримати безоплатні консультації, відвідати освітні події для підприємців, орендувати зали для подій, протестувати свій продукт у спеціальній pop-up-локації. Таких центрів було 11: у Харкові, Миколаєві, Одесі, на базі КНУ ім. Тараса Шевченка в Києві, Полтаві, Тернополі, Бучі, Ужгороді, як корнер у соціальному коворкінгу Digital Cherkasy у Черкасах, у Кривому Розі та Кременчуку. Наразі всі будівлі працюють в офлайн режимі, окрім Харківського та Миколаївського. Вони працюють лише в онлайн-режимі через постійні обстріли.
Після російського вторгнення центри стали ще й ініціаторами відновлення бізнесу, менторами в релокації та налаштуванні експортної діяльності. Також було відкрито 12 центр у Варшаві, окрім консультацій із відкриття підприємств він надає необхідну допомогу біженцям.
За перші п’ять місяців війни було зареєстровано в порталі «Дія» 60-65 тисяч заяв на створення підприємств, розповідає заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан на пресконференції. А у відкритий у травні центр у Варшаві було здійснено понад три тисячі консультацій, окрім цього, працівники центру допомагали ще з питаннями локалізації, працевлаштувань тощо.
«Сервіс, який надає «Дія» — це також приклад всьому світу. І це приклад для нас, для державної влади — що таке взагалі публічний сервіс. Крім того, перші, кого ми просили про допомогу після деокупації міст — це підприємці. Та ніхто не відмовив. Тому зі свого боку ми намагаємося зробити все, аби показати, що люди можуть на нас розраховувати», — підсумував голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Кулеба.
Армія дронів
Крім того, на презентації в Бучі міністр Федоров розповів KyivPost, розповів, як держава допомагає стратегічним наразі підприємствам України з виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
«По-перше, ми дозволили компаніям, які використовують БПЛА та працюють у Mil-Tec інкорпоруватися в «Дія.Сіті», аби знизити податкове навантаження. По-друге, ми працюємо з Генеральним штабом щодо пришвидшення процесу реєстрації боєприпасів, щодо взяття на освоєння різних видів дронів, тому що без цього неможливе подальше державне замовлення безпілотників. По-третє, ми працюємо з фондом Держмайна, аби швидко надавати приміщення. І, напевно, найважливіше — ми допомагаємо полігонами, радіоелектронною боротьбою для того, щоб тестувати дрони і потім робити конкретні замовлення», — перерахував чиновник.
У приклад до цього можна навести історію, коли команда дібрала 8 виробників українських БПЛА на полігоні з метою тестування. Після випробувань було обрано всіх виробників, що найкраще впоралися з завданнями. Їм надали забезпечення подальших замовлень на декілька місяців.
За словами Федорова, наразі створено живий акселератор. Мінцифри разом із Міністерством оборони та Генеральним штабом також працюють над створенням різних спеціальних підрозділів, які будуть використовують тільки БПЛА.
БПЛА є надзвичайно важливими для української армії, адже Україна має нову точну артилерію від країн-партнерів, але військові не мають «очей» у тилу ворога. Квадрокоптери, які купують волонтери, працюють тільки на першій лінії, а БПЛА мають змогу залітати у тил ворога на 30-50 км. Це дозволить завдати противнику більше істотних втрат.
Ба більше, закупівля дронів закордоном недешева і щоразу потребує пошуків операторів. Тому також є важливим створення шкіл для навчання військових керувати дронами. Адже досвідчений оператор втрачає менше БПЛА.
«У нас є хаби для комплектуючих, яким ми допомагаємо організаційно та контактами з іншими виробниками у світі. Також ми допомагаємо з ремонтами безпілотників. І звичайно, що допомагаємо з навчанням нових операторів. Ми платимо школам за кожного військового, який проходить навчанням. Вже запустили 10 шкіл та навчили вже кілька сотень пілотів. І зараз продовжуємо масштабувати цей проєкт, аби створити армію дронів», — зазначає Федоров.
