ПОЯСНЕННЯ: Про дотримання роботодавцями військового законодавства України

Нещодавно в Україні набули чинності два нові закони, які суттєво посилюють відповідальність як військовозобов’язаних, так і їхніх роботодавців за порушення правил військового обліку.

Йдеться про нову редакцію закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (чинну з 18 травня 2024 р.) та закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства з питань оборони, зокрема закону «Про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (чинний з 19 травня 2024 р).

Момент виникнення юридичного зобов'язання – правова основа

Наразі лише одна норма Кодексу про адміністративні правопорушення визначає відповідальність роботодавця за порушення правил військового обліку: «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ця норма сама по собі не визначає будь-яких конкретних дій (чи бездіяльності), які можуть призвести до покарання, але за своєю суттю охоплює низку правопорушень, оскільки містить посилання на ймовірні порушення у сфері мобілізації, встановлені іншими законодавчими актами.

Обов’язки роботодавця у сфері оборони визначені статтею 16 Закону «Про оборону України» (від 06.12.1991 р., останні зміни до закону були внесені 04.04.2024 р.). Більшість цих обов'язків стосуються підприємств, які виконують державне оборонне замовлення, виробляють продукцію чи надають послуги для Збройних сил України. Однак окремі положення поширюються на широке коло підприємств. Зокрема, юридичні особи зобов'язані:

• вести особистий військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
• сприяти підготовці та призову цих працівників на військову службу;
• створити належні умови для виконання працівниками своїх обов'язків щодо мобілізації та проходження військової служби;
• здійснювати заходи з військово-патріотичного виховання працівників.

Більш конкретні обов’язки роботодавців щодо мобілізаційної підготовки та мобілізаційного процесу визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До них, зокрема, входить:

• взаємодія з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК СП), Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України шляхом надання їм усієї можливої допомоги за їхнім зверненням;
• забезпечення своєчасного оповіщення працівників, зобов'язаних виконувати мобілізаційні обов'язки;
• надання Збройним силам України, іншим військовим органам і органам цивільного захисту транспортних засобів та інших матеріально-технічних засобів відповідно до мобілізаційних планів державних та місцевих органів влади;
• ведення особистого військового обліку призовників, військовозобов'язаних осіб та резервістів, які працюють на підприємстві, вжиття заходів щодо їх бронювання під час мобілізації та в особливий період, а також надання відповідних звітів відповідним органам державної влади;
• своєчасна реєстрація транспортних засобів, які належать підприємству (і можуть бути використані у військових цілях під час дії воєнного стану та в особливий період), у відповідних ТЦК СП.

Оновлені розміри штрафів

Що змінилося в цьому сенсі для роботодавців із набранням чинності новими законами? Раніше розмір штрафу за порушення норм оборонно-мобілізаційного законодавства коливався від 5100 до 8500 грн. ($126-210). Розмір штрафів, які мають застосовуватися від середини травня, вказаний нижче:

Діапазон сум коливається від розміру штрафу, який застосовується у період мирного часу, і штрафу під час особливого періоду (зокрема й під час воєнного стану):

• 17 000 – 25 000 грн ($420 – 617)
• 25 500 – 34 000 грн ($629 – 839)

За повторне вчинення правопорушення протягом року передбачений штраф від 34 000 до 59 500 грн. ($839 – 1468).

В Україні наразі діє надзвичайний стан. Він був офіційно оголошений 18 березня 2014 року – задовго до оголошення воєнного стану, коли набув чинності Указ Президента України «Про часткову мобілізацію». Особливі періоди поділяються на:

• стан мобілізації;
• воєнний стан (період, протягом якого ведуться військові дії, не плутати з офіційно оголошеним станом війни);
• період відновлення після закінчення воєнних дій.

Справи про порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізаційного процесу (включно зі справами про порушення роботодавцями правил ведення військового обліку) перебувають у провадженні ТЦК СП, а посадові особи цих установ мають право накладати відповідні штрафи.

Що треба робити, аби уникнути штрафів

Детально з порядком ведення військового обліку можна ознайомитись у «Порядку організації та ведення військового обліку осіб, що підлягають мобілізації, військовозобов’язаних та резервістів», затвердженому 30.12.2022 (чинний з 05.01.2023). Згідно цього Порядку, основні обов’язки, які роботодавець має виконувати, аби уникнути штрафів, визначають наступні положення:

(a) Особою (особами), відповідальною за організацію та ведення військового обліку на підприємстві, є його керівник (директор). Конкретні види діяльності, пов’язані з таким обліком, слід доручати спеціально призначеній особі або особам (наприклад, відділу кадрів, бухгалтерії тощо).

Для підприємств, на яких працює менше 500 осіб, що підлягають мобілізації, військовозобов’язаних або резервістів, обов’язки з ведення обліку можуть бути поєднані з іншими (штатними) трудовими обов’язками окремих працівників кадрової служби. Якщо вказана вище цифра становить від 500 до 2000, необхідно створити спеціальну посаду, щоб особа, яка її займає, могла займатися виключно мобілізаційним завданням. Якщо цифра ще більша, на підприємстві має бути визначено кілька посад, які слід об’єднати у спеціальний відділ.

При призначенні на ці посади працівників необхідно дотримуватись усіх чинних норм законодавствва про працю (видання відповідних наказів, внесення змін до штатного розкладу, визначення додаткової винагороди за сумісництво тощо). Крім того, до місцевого TЦК СП протягом семи днів має бути надіслане повідомлення відповідної форми про призначення цих працівників (або із супровідним листом поштою або уповноваженим представником підприємства особисто).

(b) Підприємство має вимагати від нових працівників пред'явлення військового квитка.

Нові працівники, які є особами, що підлягають мобілізації, військовозобов’язаними або резервістами, при прийнятті на роботу зобов’язані надати свій військово-обліковий квиток із поміткою від ТЦК СП за місцем проживання про перебування на військовому обліку. Після видання відповідного наказу про прийняття на роботу такі новоприйняті повинні ознайомитися з правилами військового обліку та підтвердити це особистим підписом.

Відомості про нових працівників протягом п’яти днів вносяться до відповідного списку військовозобов'язаних працівників підприємства, і протягом семи днів надсилаються до місцевого ТЦК СП за затвердженою формою.

(c) Слід вживати ретельно продуманих заходів щодо працівниць.

Для більшості жінок в Україні військовий облік є добровільним. Виняток становлять лише жінки з вищою медичною або фармацевтичною освітою. Для такої категорії жінок з 26 жовтня 2022 року діє порядок обов’язкового обліку як військовозобов’язаних. З 18 травня 2024 року для роботодавців начебто мав бути започаткований пільговий період (орієнтовно до кінця 2026 року), протягом якого вони можуть на свій розсуд визначати жінок із відповідною освітою такими, що не відповідають професійним вимогам, якщо вони не стали на військовий облік до 5 січня 2023 року.

Однак цей порядок був скасований розпорядженням Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року, і наразі всі жінки з відповідною освітою повинні мати військово-обліковий квиток, адже визнані особами, що підлягають військовому обліку, й можуть бути мобілізовані, але лише на добровільних засадах. Також на добровільних засадах можуть бути взяті на військовий облік жінки, які отримали освіту, суміжну з медичною чи фармацевтичною. У разі наявності працівниць із відповідною освітою, які ще не стали на військовий облік, роботодавець зобов’язаний повідомити про таких працівниць відповідний ТЦК СП.

Існують певні потенційні трубнощі для роботодавців, пов’язані зі вказаними вимогами. Очевидно, що якщо певна посада вимагає, аби жінка мала медичну або фармацевтичну освіту, роботодавець розуміє, що ця працівниця підлягає військовому обліку. Однак працівниці, яка претендують або вже працюють на посадах, які не вимагають медичної/фармацевтичної освіти, можуть мати диплом медика чи фармацевта (або вже стояти на обліку), і роботодавець у цьому випадку не має права вимагати від жінки надання інформації про кваліфікацію/досвід, необхідні для такої посади. Виникає питання: як роботодавець має переконатися, що не порушить законодавство, залишивши поза увагою працівниць, які мають стати на військовий облік?

По-перше, можна порекомендувати роботодавцям внести зміни до правил внутрішнього розпорядку компанії, зобов'язавши співробітниць повідомляти роботодавця про наявність у них медичної/фармацевтичної освіти, а також про те, чи встали вже вони на військовий облік. Роботодавець може видати спеціальне розпорядження відповідного змісту, а також попросити усіх працівниць підтвердити ознайомлення з розпорядженням особистим підписом. Цей же підхід можна застосувати й до кандидатів на зайняття вакантних посад – вимагайте від них разом із заявою про прийняття на роботу подавати письмове підтвердження (з особистим підписом) того, що особа не має медичної/фармацевтичної освіти.

Списки, кожен з яких має містити певну конкретну інформацію, передбачену відповідними формами, повинні складатися окремо для наступних категорій працівників:

• військовозобов'язані та резервісти офіцерського складу;
• військовозобов'язані та резервісти рядового й сержантського складу;
• жінки-працівниці, що підлягають військовому обліку або вже встали на облік;
• призовники віком до 25 років.

Актуальна облікова таблиця певного підприємства має містити дані про загальну чисельність придатних для військової служби працівників кожної категорії, визначену на основі вищевказаних списків. Про будь-які зміни у списках (прийняття нових працівників, звільнення, призов на військову службу тощо) місцевий центр комплектації має бути повідомлений протягом щонайбільше п’яти днів. Але якщо працівник із будь-яких причин підлягає зняттю з військового обліку (призов на строкову військову службу, досягнення граничного віку перебування на військовій службі, зняття за станом здоров’я тощо), він залишається у списках відповідного підприємства до кінця календарного року.

Деякі співробітники з часом можуть бути вилучені з одного списку й внесені до іншого. Наприклад, коли чоловік досягає 25 років і реєструється у TЦК СП як особа, придатна до військової служби, відомості про нього зі списку призовників переносяться до списку придатних до військової служби чи резервістів. Або може відбутися підвищення особи у званні, що тягне за собою зарахування цього працівника до офіцерського списку.

І списки військовозобов'язаних, і відповідну таблицю протягом року можна вести в електронному форматі, однак на початку наступного року (до 25 січня) вищевказані документи з інформацією станом на 1 січня необхідно роздрукувати, скріпити підписом відповідального працівника (обидва документи) та керівника компанії (лише списки) та належним чином занести до внутрішньої кадрової документації підприємства.

(d) Необхідно вчасно перевіряти відповідність наявних на підприємстві даних щодо  військового обліку з даними ТЦК СП, своєчасно повідомляти про будь-які зміни та дотримуватись законодавства про мобілізацію під час перевірок.

Військово-облікові дані, що містяться у зазначених списках та таблиці, регулярно, не рідше одного разу на рік, повинні проходити внутрішню перевірку та засвідчення шляхом порівняння відомостей, що містяться в них, із первинними даними, зазначеними в особистих документах працівників (паспортах, військових квитках тощо). Таким чином роботодавець буде готовий до звірки своїх військово-облікових даних із даними ТЦК СП. «Зовнішня» звірка також вимагає перевірки даних на відповідність записів усіх центрів комплектації, у яких працівники можуть бути зареєстровані за місцем проживання, й ТЦК СП за юридичною адресою підприємства.

Роботодавець також зобов’язаний своєчасно повідомляти ТЦК про будь-які зміни в облікових даних своїх працівників, зокрема: ПІБ, інших паспортних даних, адреси проживання, сімейного стану, освіти та посади, яку особа обіймає на підприємстві. Про такі зміни необхідно повідомити центр комплектації до 5 числа місяця, наступного за місяцем, протягом якого відбулися зміни.

Нарешті, на підприємстві час від часу можуть відбуватися перевірки з боку деяких військових та цивільних органів (не тільки TЦК СП!), під час яких підприємство перевірять на предмет дотримання порядку ведення військового обліку. Такі перевірки можуть бути як плановими, так і позаплановими. Про питання, що підлягають перевірці, підприємство має бути повідомлене не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки. Ці питання можуть торкатися призначення особи (осіб), відповідальної (-них) за ведення військового обліку та їхньої кваліфікації, дотримання порядку прийому на роботу та звільнення працівників, придатних до військової служби, належного повідомлення про це ТЦК СП, наявності та правильного оформлення всіх документів, пов’язаних із веденням військового обліку, дотримання правил бронювання тощо.

(f) Уповноважені посадові особи підприємства зобов’язані повідомляти працівників про виклик до ТЦК СП.

TЦК СП має право зобов'язати роботодавця повідомити певного працівника (працівників) про необхідність з’явитися до відповідного центру комплектації у призначений день і час і вручити працівнику (-кам) повістку про виклик. Ця вимога й раніше була передбачена Порядком ведення обліку військовозобовязаних, але останніми законодавчими змінами ця процедура певною мірою була більш конкретно окреслена для роботодавців.

Аби усе відповідало оновленим приписам законодавства, треба діяти наступним чином:

• зареєструвати вимогу ТЦК про оповіщення працівника (-ків) у журналі вхідної кореспонденції (для фіксації точної дати та часу надходження запиту);
• видати внутрішній наказ про повідомлення працівника (-ків), бажано того ж дня або не пізніше наступного, якщо вимога надійшла під кінець робочого дня;
• викликати означеного центром комплектації працівника (працівників) і вручити йому (їм) повістку під особистий підпис у наказі;
• якщо викликаний (-ні) працівник (-ки) відмовляється прийняти та/або підписати наказ про вручення повістки, зачитати йому (їм) наказ вголос і попросити двох свідків підтвердити факт вручення повістки у відповідному внутрішньому акті;
• якщо працівник (-ки), якому (-им) має бути вручена повістка, не може особисто поставити підпис у наказі у зв’язку з дистанційною роботою, перебуванням на лікарняному, у відрядженні або у відпустці, роботодавець повинен надіслати йому (їм) наказ на підпис рекомендованим листом;
• надіслати копію наказу та, за необхідності, акт про відмову особи від підпису та прийняття повістки, документи, що підтверджують причини відсутності працівника (наказ про відпустку, відрядження чи дистанційний режим роботи, копію лікарняного), та документ, який підтверджує, що відсутній працівник був належно повідомлений про повістку (квитанція про відправлення йому рекомендованого листа) до ТЦК СП протягом трьох днів з моменту отримання запиту центру комплектації на вручення повістки;
• якщо вам відомо, що викликаний повісткою працівник не з’явився в установлений термін до ТЦК СП (в цей час він перебував на роботі або підтвердив факт неявки у відповідь на ваше пряме запитання), повідомте про це центр комплектації.

(g) Підприємство має всіляко підвищувати обізнаність своїх працівників щодо порядку ведення обліку військовозобов'язаних.

Одним із обов’язків роботодавця є підвищення рівня обізнаності працівників про правила ведення військового обліку та про відповідальність за їх порушення. Закон не містить якихось конкретних вказівок щодо підходів до такого підвищення обізнаності, тому керівництво підприємства має тут поле для творчості. Як мінімум, керівництво може роздрукувати відповідні витяги з чинних законів і нормативних актів і розмістити їх на призначеному для цього інформаційному стенді. Можна провести кілька тематичних заходів, під час яких співробітники мали би змогу поставити компетеній особі запитання щодо моментів, які їм не до кінця зрозумілі в законодавстві, або дозволити особі, відповідальній на підприємстві за ведення військового обліку, надавати співробітникам приватні консультації.

Висновок

Правила, встановлені для роботодавців у ці складні часи, не завжди легко навіть повною мірою зрозуміти, не кажучи вже про їхнє неухильне дотримання. Ретельне ведення обліку військовозобов'язаних є відносною новиною для українців, і чимала кількість роботодавців за звичкою продовжують нехтувати цими вимогами, незважаючи на штрафи. Тобто так було донедавна, оскільки значно збільшені розміри штрафів, очевидно, для багатьох стануть стимулом для запровадження на підприємстві належного обліку військовозобов'язаних працівників. Якщо ви відчуваєте, що самостійно впоратись із вимогами, передбаченими новим законодавством, вам буде надто складно, варто звернутися за порадою та по допомогу до фахівців.