З 6 по 9 червня в країнах Євросоюзу пройдуть вибори до Європарламенту. У Польщі виборці підуть на виборчі дільниці у неділю, 9 червня. Голосуванню передуватиме традиційний період тиші, який розпочнеться опівночі у п'ятницю, 7 червня. Проте нинішня передвиборча кампанія суттєво відрізняється від усіх попередніх.

Вибори до Європарламенту в Польщі

Поляки обиратимуть своїх представників до Європейського парламенту трохи більше ніж через місяць після святкування 20-річчя вступу Польщі до ЄС. Незважаючи на наявність антиєвропейських політичних рухів, які виникли останніми роками, рівень підтримки європейських структур у Польщі залишається дуже високим. Згідно з опитуваннями, проведеними у 2023 році, він коливається від 81 до 92 %. Проте теперішня передвиборча кампанія у більшості виборчих округів супроводжується тим, чого не спостерігалося на попередніх європейських виборах – гібридною війною, яку ведуть проти Польщі Росія та Білорусь. Ми зазвичай розуміємо під гібридною війною нерегулярні ворожі дії, які ще не досягають рівня реальної війни. Нижче ми наведемо приклади таких ворожих дій, які останнім часом спостерігалися у Польщі.

Advertisement
Advertisement

Гібридна війна

Останнім часом у Польщі відбулася серія підпалів або спроб підпалів. Цілями зловмисників були склади, заводи, будівельні центри й навіть ресторан. Польська влада затримала кількох громадян Польщі, Білорусі та України, а також громадянина Росії з канадським паспортом. Як показало розслідування, ГРУ РФ завербувало цих осіб через російськомовний Telegram-канал і пропонувало їм від 10 900 до 16 300 доларів за здійснення диверсії. Залучення громадян України до цих диверсійних дій, зокрема, може мати на меті посиленні антиукраїнських настроїв у Польщі. Тим не менш, основна мета цих акцій – спричинити хаос і викликати панічні настрої серед поляків.

Advertisement

Останніми тижнями значно загострилась ситуація на польсько-білоруському кордон. Кількість людей, які намагаються нелегально потрапити до Польщі з Білорусі, є найбільшою з часів кризи осені 2021 року. Ці спроби нелегального перетину кордону супроводжуються численними нападами на польських прикордонників. Ножі, каміння, гілки та стовбури дерев використовуються проти польських правоохоронців та прикордонників. За даними ЗМІ, вже 25 прикордонників і військовослужбовців польської армії отримали поранення, один перебуває у важкому стані в лікарні.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що 90% залучених до спроб прориву кордону громадян Сирії, Іраку, Бангладеш та деяких інших країн мають російські візи. У відповідь на це польська влада оголосила про будівництво «Східного щита», який посилить вже існуючі прикордонні укріплення та збільшить кількість прикордонних постів. Польські спецслужби провели низку арештів осіб, причетних до організації каналів нелегальної міграції.

Advertisement

Польське інформагентство, яке є частиною критичної інформаційної інфраструктури Польщі, зазнало нещодавно атаки з боку російських хакерів. На сайті агенства хакери розмістили фейкове повідомлення про начебто оголошену Дональдом Туском мобілізацію. Це пресагентство є офіційним джерелом інформації для інших ЗМІ. Якби ця атака вдалася, вона, ймовірно, могла б викликати невдоволення серед поляків та навіть соціальні заворушення через раптову мобілізацію.

Метою Росії на цих виборах є як підтримка антиєвропейських настроїв серед населення країн ЄС, так і послаблення підтримки проєвропейських партій.

Іншою метою росіян, ймовірно, було перевірити ефективність системи безпеки Польщі. Цей іспит і влада, і ЗМІ здали на відмінно. Жодне із основних засобів масової інформації Польщі не повідомило про фейкові новини, вчасно поставивши під сумнів їхню достовірність, а ABW (Агентство внутрішньої безпеки Польщі) й Міністерство цифрових справ відреагували на кібератаку протягом декількох хвилин. Під час пресконференції, яка відбулася 3 червня, Кшиштоф Гавковський, віце-прем’єр-міністр і міністр цифрових справ Польщі, сказав: «За останній місяць ми спостерігаємо різке зростання кількості кібератак, спрямованих на дестабілізацію ситуації в країні напередодні виборів».

Advertisement

Віце-прем’єр-міністр Польщі чітко вказав на Росію як на джерело цих атак і оголосив про створення кіберщита вартістю 575 мільйонів доларів для захисту критичної інфраструктури країни. Більше про заходи, до яких наразі вдається влада Польщі, аби протистояти гібридній війни з боку Москви, можна прочитати в інтерв’ю, яке польський віце-прем’єр нещодавно дав Kyiv Post.

Advertisement

Невід'ємним інструментом російських гібридних операцій проти Європи, як усім відомо, є дезінформація. Багатьох у ЄС нещодавно стривожило повідомлення одного з найпопулярніших YouTube-каналів Польщі Kanał Zero. Головний редактор каналу Кшиштоф Становський оголосив дебати між Яцеком Бартосяком і Лєшеком Сикульським. Більшість експертів вважає, що Яцек Бартосяк своїми наративами підриває довіру поляків до ЄС і НАТО.

Ще більше занепокоєння викликає другий запрошений Kanał Zero на дебати політик Лєшек Сикульський, який відкрито веде проросійську пропаганду й поширює антиукраїнську та антизахідну дезінформацію. Він не вважається у Польщі ані впливовим, ані шанованим політиком, та й популярним він є у дуже вузьких колах. Однак надання йому такої широкої суспільної платформи, як Kanał Zero, могло значно збільшити його популярність. Тим більш що дебати мали відбутися під час передвиборчої тиші – за день до голосування. Це могло б підживити антиєвропейські настрої, які в Польщі поки що відносять до політичного маргінезу, а також негативно вплинути на явку виборців. Через величезний тиск з боку громадськості ці провокаційні дебати були скасовані.

Також підозру викликають деякі пропозиції, що надійшли польським організаціям, які проводять соцопитування. Польська газета Rzeczpospolita повідомляла, що деякі компанії, які досліджують громадську думку, отримали замовлення на проведення опитувань із дуже упередженими питаннями щодо польсько-українських стосунків, за які їм пропонують на 200-300 % більше від звичайної вартості опитування. Метою Росії на цих виборах є як підтримка антиєвропейських настроїв, так і послаблення підтримки проєвропейських партій. Чи розуміють це поляки? Згідно з опитуванням, проведеним IBRIS для радіостанції RMF FM і щоденника Dziennik Gazeta Prawna, понад 40 % опитаних поляків відчувають вплив Росії на польську політику.

Modus operandi

Дії росіян в рамках гібридної війни не обмежуються пропагандою у масмедіа, яка вже заборонена у Польщі. Російські гібридні операції переважно включають диверсії, вплив на суспільні настрої, поширення дезінформації інтернет-ботофермами, вербування й задіяння агентів впливу та кібератаки, спрямовані на те, аби паралізувати елементи критичної інфраструктури Польщі. Зі зрозумілих причин час проведення передвиборчої кампанії є особливо привабливим для російських і білоруських спецслужб. Поки що польське суспільство, медіа та політичні партії доволі непогано складають іспит на стійкість, але, на жаль, у найближчому майбутньому такі ворожі дії лише посилюватимуться.

Жодна із поважних політичних партій Польщі не робить Україну головною темою поточної кампанії. Політика безпеки та допомога Україні не є темою серйозних політичних дебатів і жодним чином не ставляться під сумнів. Проте розв'язана Росією проти ЄС гібридна війна залишатиметься одним із найсерйозніших для нас викликів і після завершення цьогорічної передвиборчої кампанії.

Kyiv Post — українська англомовна газета, яка 2014 року здобула Почесну медаль штату Міссурі «За видатні заслуги в журналістиці». Перший друкований номер газети вийшов 18 жовтня 1995 року, а у електронному вигляді газета почала публікуватися з 1997 року.