Колишня влада Болгарії всупереч законодавству схвалила будівництво російського газогону “Балканський потік” – при цьому спецслужби попереджали, що він не відповідає економічним інтересам Софії та спрямований лише на те, щоб зменшити залежність РФ від транзиту через Україну.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться в розслідуванні незалежного болгарського видання Bird.bg.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Як відомо, у 2016 році після того, як Росія відмовилася реалізовувати багатомільярдний проєкт “Південний потік”, тодішній прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов висунув ідею “Балканського потоку”, який постачав би газ до Болгарії та Сербії (пізніше – й Угорщини) через Туреччину – тобто в обхід України.
Наступного року болгарська спецслужба – Державне агентство національної безпеки (ДАНС) – підготувало серію доповідей вищому керівництву країни – президенту Румену Радєву, прем’єру Борисову й главі Національних зборів (парламенту) Цветі Караянчевій. У них аналізувалися ризики “проєкту транспортування газу на об’єкті “Турецький потік”, під чим мався на увазі саме майбутній “Балканський потік”.
Справжня мета проєкту, як свідчить довідка спецслужби, полягала не у “диверсифікації” поставок газу до Болгарії, як про це говорив тодішній прем’єр, а виключно в тому, щоб принести користь Росії, “можливо, призупинивши передачу газу через Україну”, якщо проєкт буде завершено вчасно.
Ще одна довідка, датована груднем 2017-го, свідчить, що вже тоді й Борисов, і Радєв знали, що Болгарія не отримає жодного газу через “Балканський потік”. Там ішлося про те, що “Газпром” в односторонньому порядку змінив параметри транспортування газу через болгарську територію, і весь обсяг буде транзитуватися через Болгарію в напрямку Сербії, Греції та Македонії, оскільки “обсяги для внутрішнього ринку не передбачені”.
Але болгарська влада, судячи з публічних заяв, не зреагувала на це попередження – а навпаки, докладала зусиль, аби “Балканський потік” було збудовано вчасно, до грудня 2020 року. Сам Борисом у червні того ж року публічно заявляв, що газопроводом буде надходити газ “із різних джерел – зі США, Росії, Азербайджану, Катару, Саудівської Аравії”.
Крім того, питання будівництва російського газогону обговорювалося й під час зустрічі Румена Радєва з російським президентом Владіміром Путіним у травні 2018 року в Сочі. Після цього болгарський парламент проголосував за виділення 2,8 мільярда леїв фінансування “Балканського потоку”.
“Фінансування газопроводу здійснювалося повністю за рахунок коштів болгарських платників податків, а на забезпечення його своєчасної реалізації, зокрема для його швидкої легалізації, був кинутий величезний адміністративний ресурс. Цей поспіх на догоду Кремлю супроводжується сотнями порушень болгарського законодавства, описаних у детальному звіті Інспекції Ради міністрів, створеної на замовлення уряду Петкова”, – йдеться в розслідуванні.
Зокрема на будівництво газогону було відправлено нову будівельну техніку, придбану за кошти ЄС для зовсім інших цілей. Наразі цією справою займається європейська прокуратура. Крім того, до будівництва “Балканського потоку” були залучені військово-логістичні підрозділи болгарської армії, які допомагали переправляти трубу через річку Віт.
“При цьому реальна диверсифікація поставок газу через інтерконектор з Грецією, по якому мав надходити азербайджанський газ, затягувалася адміністративними хитрощами і процедурами тим же урядом ГЕРБ (партія Борисова), який будував “Південний”, “Турецький”, “Балканський”, а по суті суто російський, газопровід”, – підсумовують розслідувачі.
Після публікації розслідування реформістська Демократична партія Болгарії заявила, що звернеться до парламенту з проханням створити комітет для розслідування дій Борисова, Радева і Караянчевої щодо будівництва трубопроводу.
Зазначимо, що розслідування про причетність колишньої болгарської влади до російського проєкту з’явилося за кілька днів до позачергових загальних виборів у Болгарії 2 жовтня, на яких партія Борисова ГЕРБ, як очікується, отримає найбільшу частку голосів, хоча і не матиме достатньої кількості місць у парламенті для того, щоб сформувати уряд.
