Увечері 19 липня у Львові з життя пішла відома філологиня, громадська та політична діячка Ірина Фаріон. Вона загинула внаслідок нападу, який зараз розслідує поліція. Пані Фаріон була доволі неоднозначною фігурою в житті українського суспільства, але одне можна сказати точно: вона була непересічною особою нашого суспільно-політичного ландшафту.
Біографія та факти з життя громадської діячки
Ірина Фаріон передусім відома як українська мовознавиця, докторка філологічних наук, яка довгий час обіймала професорську посаду й навіть встигла побувати народною депутаткою України VII скликання. Вона викладала у Львівській політехніці й активно займалась громадською та політичною діяльністю.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Народилася Ірина Дмитрівна Фаріон 29 квітня 1964 року у Львові. Її батьками були Ярослава Степанівна, за професією бібліотекарка, та Дмитро Іванович, за професією слюсар-сантехнік. До трирічного віку дівчинку виховувала бабуся, а після її смерті – дідусь. Вони багато вклали у свою любу онуку, заклали основи її особистості.
Ірина навчалась у львівський загальноосвітній школі, потім вступила до Львівського державного університету ім. І. Франка (на кафедру філології), який закінчила 1987 року. Ще у студентські роки вона почала працювати лаборанткою кафедри загального мовознавства, і в 1991 році очолила Центр україністики на кафедрі фольклористики. У 1996 році захистила кандидатську дисертацію, здобувши ступінь кандидата філологічних наук.
У 1988-1989 роках Фаріон була членом КПРС, адже прагнула кар'єрного зростання у сфері науки. Якийсь час у першій половині 1990-х вона викладала у Львівському державному інституті прикладного мистецтва. А за три роки після цього очолила мовну комісію "Просвіти" університету Львівська політехніка, де працювала до 2004 року.
Вона була ініціаторкою та головною організаторкою щорічного мовного та творчого конкурсу серед студентів та учнів "Мова — твого життя основа", який сприяє заохоченню дітей вивчати рідну мову. У 2015 році Фаріон захистила докторську дисертацію із темою "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII ст."
Науковий доробок Фаріон - сім монографій, посібник, три монографії у співавторстві, та понад 150 наукових статей і праць іншого характеру. Вона була дуже плідною творчою особистістю й збиралася розпочати роботу над великою історичною розвідкою про українські по-батькові та намір перевидати свою монографію про українські прізвища. Нагороджена численними преміями за її виняткові здобутки перед державою, зокрема й за національно-патріотичне виховання молоді. 2023 року вона отримала Всеукраїнську премію ім. Бориса Грінченка за просвітницьку діяльність. Також вона є лауреаткою премії ім. Івана Огієнка за наукові досягнення та премії ім. Олекси Гірника.
Політична діяльність і боротьба за українську мову
У 2005 році Фаріон вступила до ВО "Свобода". У 2012-2014 роках вона навіть була народною депутаткою України VII скликання від цієї партії. Окрім того, з 2013 року Ірина Фаріон очолювала підкомітет з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти, а у 2014 році стала першим заступником голови комітету парламенту з питань науки й освіти.
Весь цей час Фаріон послідовно декларувала підтримку політику українізації суспільства, відкрито виступала проти використання російської у публічній сфері, зокрема у закладах освіти та на офіційних заходах. Через свою часом дуже радикальну позицію та їдку критику на адресу російськомовних українців Фаріон неодноразово потрапляла у скандали. Останній відомий випадок — інтерв'ю Яніні Соколовій, у якому вона висловила свої критичні зауваження про російськомовних військових, зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування "Азов".
Через бурхливу реакцію, яку викликали її висловлювання у суспільстві, після шквалу критики на адресу сміливиці, яка наважилась під час війни торкнутися настільки болючої та неоднозначної теми, Ірину Фаріон звільнили зі Львівської політехніки. Втім у травні 2024 року суд поновив її на посаді та зобов'язав університет виплатити їй 124 тисячі гривень за вимушений прогул.
Протягом останніх років пані Фаріон вела кілька проєктів на Youtube, де коментувала актуальні політичні події, ініціювала збори для ЗСУ або просувала українську мову, хоча й у доволі радикальній, властивій тільки їй манері. Це зробило її загальновідомою та популярною особистістю серед українців, а її вислови вкорінилися у мас-культуру у вигляді мемів та жартів.
Замах на Ірину Фаріон
Увечері 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Томаша Масарика на Ірину Фаріон був скоєний напад із застосуванням вогнепальної зброї. Слідство встановило, що ймовірно фігуранти замаху ретельно готувалися до нього, тож все було добре сплановано й продумано. Нападник влучив Фаріон у скроню, після чого її у критичному стані доправили до лікарні. Після проведення екстренної операції вона впала в кому. Лікарі довго боролися за її життя, але, на жаль, марно.
Ірина Фаріон померла у львівській лікарні святого Пантелеймона о 23:20 19 липня 2024 року, так і не прийшовши до тями. Парастас або панахида за загиблою відбувся 21 липня в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Її поховали наступного дня на центральній алеї Личаківського кладовища (поле № 22), неподалік могили композитора Володимира Івасюка.
