Нафтове протистояння між Україною, з одного боку, та Угорщиною і Словаччиною з іншого набирає обертів.
Санкції України проти російської компанії «Лукойл» наробили багато галасу у двох центральноєвропейських країнах, які в багатьох питаннях намагаються триматися більш лояльного до Росії курсу, ніж інші країни ЄС та Євросоюз загалом.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Угорщина та Словаччина – країни, що не мають виходу до моря й досі послуговуються радянським нафтопроводом «Дружба», прокладеного територією України – домоглися винятку для себе у шостому санкційному пакеті, яким їм дозволено продовжувати імпортувати російську нафту через Україну.
Позиція України полягає у максимальному скороченні імпорту нафти з країни-агресорки, який допомагає Росії підтримувати економіку та фінансувати війну проти України. У той же час, за словами очільника угорського МЗС Петера Сійярто, нові українські санкції призвели до призупинення транзиту нафти, що "фундаментально загрожує безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини".
Зеленський та фон дер Ляєн обговорили вступ України до ЄС і заморожені активи РФ
"Словаччина не має наміру бути заручницею українсько-російських відносин, а рішення українського президента означає, що словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що входить в угорську групу MOL, отримає на 40% менше нафтопродуктів, ніж йому потрібно для переробки", – заявив, своєю чергою, словацький прем'єр Роберт Фіцо.
Дійшло до того, що Фіцо пригрозив відповіддю Україні за нібито припинення транзиту – припиненням постачання дизельного пального словацького виробництва. Це приблизно 10% українського споживання цього виду пального. Але що збурило дві центральноєвропейські країни, які саме кроки зробила Україна та чи вплине припинення поставок словацького дизеля на паливний ринок України та на перебіг війни?
Україна не припиняла транзит до Словаччини та Угорщини
Як не дивно, але, за словами всіх опитаних Kyiv Post джерел та експертів, офіційні особи з Братислави та Будапешта явно драматизують ситуацію. Насправді ніякого дефіциту нафти немає, і транзит Україна ані не припиняла, ані навіть не скорочувала.
«Якби Україна думала таке робити, вона б одразу попередила про це Євросоюз, відповідно до 26 пункту Угоди про асоціацію з ЄС. Насправді ж цього не було, Єврокомісія прийняла сторону України тому, що кількість нафти в трубі не зменшилася. Україна не порушила жодних домовленостей ані з ЄС, ані з членами ЄС», – каже екс-заступник голови правління «Укртранснафти» – оператора транзиту нафтопродуктів – енергетичний експерт Михайло Гончар.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль ввечері 31 липня наголосив: транзит відбувається, як і було домовлено.
«Україна залишається надійним транзитером для всіх країн, які цінують свободу та верховенство права. Ми беззаперечно виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС. Так буде і надалі», – заявив голова Уряду.
В чому ж тоді проблема?
Не та нафта: хитрість Києва
Істина може полягати в тому, про що мало згадують обидві сторони суперечки – Київ дійсно наклав санкції на російську компанію «Лукойл», зокрема й на транзит нафти цієї компанії. Однак не зробив цього щодо інших російських компаній – «Роснєфть» та «Татнєфть».
«Суть в тому, що оператору транзитної мережі все одно, чия нафта йде по трубі. Це може бути нафта «Лукойла», «Роснефти», або навіть того ж «Лукойла», оформлена через іншу компанію, тому Україна все, що належить, виконує – нафту «Лукойла» замінили іншою нафтою і вона продовжує надходити до ЄС», – запевняє Гончар.
Втім, тонкощі криються в деталях. За даними джерел Kyiv Post, саме на нафту компанії «Лукойл» діяли найбільші знижки для угорських імпортерів.
«Це велика знижка, близько 20%. На нафту інших російських компаній теж знижки є, але не такі великі. Заміщення нафти саме «Лукойла» призведе до того, що Угорщина заплатить більше, ніж очікувала», – розповіло нам джерело із середовища словацьких нафтотрейдерів.
Інакше кажучи, Україна нанесла удар по транзиту нафти тієї компанії, яка мала найбільш сприятливі домовленості з угорськими контрагентами.
«Деталі контрактів закриті, тож важко сказати, скільки переплатять партнери «Лукойла», але може йтися про сотні мільйонів доларів», – повідомило джерело.
Низка експертів, опитаних Kyiv Post, вважають, що Київ знайшов болюче місце, через яке можна тиснути на Орбана й Фіцо, які демонструють дедалі більш проросійські позиції.
«Адже для Орбана, як і для Росії, нафта – завжди більше, ніж сировина. Кожні вибори він педалює одну й ту саму тему – бензин в Угорщині дешевший, ніж у сусідів – Чехії або Румунії. Це популізм, оплачений чомусь дешевим російським нафтопродуктом. Чому він дешевий – це питання», - говорить аналітик паливного ринку Сергій Куюн.
Удар у відповідь
Погрози прем’єра Словаччини Фіцо перекрити постачання дизелю до України дехто може сприймати із занепокоєнням, адже поставки зі Словаччини перекривають більше 10% українського ринку дизельного пального. Багато дизелю споживає, зокрема, українська армія. Та на думку Куюна, все не так сумно, як видається на перший погляд.
«У нас закінчуються жнива. Зараз ми маємо профіцит, тобто надлишок на ринку у 10-15%, він перекриє можливу недостачу зі Словаччини. Крім того, ми можемо завозити нафту морем, крім того, можемо завозити пальне із Польщі, наразі ринок пального в Україні диверсифікований. Можливо, такі ізольовані інфраструктурно країни, як Угорщина чи Словаччина, вважають, що втрата 10% споживання – це критична проблема, але для України це не так», – запевняє Куюн.
Михайло Гончар взагалі вважає, що для припинення поставок у Словаччини немає жодних приводів – транзит не припинявся, Україна не порушила своїх зобов’язань.
«Угорщина та Словаччина мають свою альтернативну систему по доставці нафти із Середземноморського регіону, що називається «Атрія». Давно йшлося про те, що її можна задіяти, і цим країнам дали час до 2025 року, щоб відмовитися від російських поставок та нарешті перестати фінансувати країну-агресор. Але вони, судячи з дій і заяв, не дуже прагнуть робити цей крок», – зазначає Гончар.
Тим часом в офісі прем’єр-міністра України наголошують, що готові до консультацій як з Угорщиною, так і зі Словаччиною стосовно транзиту нафтопродуктів, але зняття санкцій з російської нафти не обговорюється.
