У країнах, на території яких ведуться бойові дії, частка людей з ПТСР приголомшує. Така “тінь війни” поступово впаде й на значну частину населення України, збільшуючи й без того великий економічний та соціальний тягар, значне навантаження на систему охорони здоров’я, знижуючи якість життя та підвищуючи ризик суїциду для соціуму.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що розвинулося внаслідок травматичної події. Серед основних симптомів – постійна тривожність, “флешбеки”, постійні мимовільні думки про травматичну подію та уникнення будь-чого, що може нагадати про неї.

Advertisement

Дослідження, проведені за 6 місяців після повномасштабного вторгнення, показали, що більше чверті дорослого населення України (25,9%) можуть відповідати діагностичним критеріям ПТСР, ще 14,6% – комплексного ПТСР. Війна змусила змінити місце проживання 11 млн українців. Серед 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб 65% зазнали прямого впливу травматичних подій.

Після нашої перемоги більшість військових повернеться додому, і для багатьох рівень повсякденного стресу значно збільшиться. Саме тоді симптоми ПТСР у хворих стануть набагато контрастнішими, дошкульнішими та помітнішими оточенню, ніж під час війни. Звісно, певна частина хворих одужає й без допомоги, але ця проблема не зникне, якщо терміново не вживати заходів. Наприклад, значна частина євреїв, які пережили Голокост у Польщі, продовжували страждати від симптомів ПТСР навіть шість десятиліть потому.

Advertisement

За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), з 2021 року до 6 березня 2024 року близько 25 тисячам українців було встановлено діагноз ПТСР. Це офіційні дані. Насправді ця цифра значно більша. Моторошна статистика свідчить про абсолютну неготовність нашої системи охорони здоров’я до таких викликів, а кількість психіатрів недостатня, щоб охопити таку високу потребу.

Advertisement

Іншою проблемою є сильна стигматизація питань ментального здоров’я в Україні. Дуже довгий час психіатрія була каральним інструментом у руках радянської влади. Досі на побутовому рівні, на жаль, звернення по психологічну допомогу часто сприймається як щось “ненормальне”. Досвідчена українська молодь розуміє цю проблему й не стоїть осторонь, шукаючи нові, інноваційні способи вирішення такої важливої проблеми, як ПТСР.

Нещодавно молода українська команда AIREST, до складу якої входять програмісти, дата-саєнтисти та біологи, розробила унікальну в своєму роді програму, яка базується на використанні нових цифрових рішень для проявів травматичного стресу, а саме нинішню модель скринінгу ментального здоров’я через аудіовізуальний тест для визначення ментального стану людини.

Advertisement

Ця розробка вивела команду на перше місце серед 18 команд, які брали участь у змаганнях AI for Ukraine Recovery Hackathon, які були організовані за підтримки програми НАТО «Science for Рeace». Під час презентації ідеї команда AIREST на прикладі живої людини продемонструвала, як програма лише за рухом очей і реакцією може виокремити від інших тих, яким прямо зараз потрібна допомога.

Kyiv Post не стоїть осторонь розробок молодих українських вчених. Ми поспілкувалася з лідером команди Богданом Гараном про те, чим цікава нова розробка, і про її важливість для людей з ПТСР.

Розкажіть, чим унікальна ваша розробка?

Advertisement

Бо це дуже просто та доступно. Все, що потрібно для проходження тесту, вже є у ноутбуці. На екрані з’являються стимули (зображення, відео), на які люди з ПТСР реагують інакше. Унікальність ідеї полягає у набагато детальніший оцінці реакції (рух очей, зміни мікроміміки) порівняно з існуючими аналогами. Специфіка українського суспільства диктує свої умови: скринінг має враховувати існуючу стигму. Люди схильні дізнаватися про себе щось унікальне, нове і позитивне. Згадайте, з яким захватом ви проходили тести на визначення психотипів в інтернеті.

AIREST пропонує пройти тест на визначення стресостійкості в умовах війни. Він називається “Наскільки ти вивозиш?”

Advertisement

Ваша команда отримала перше місце і головний приз на хакерському марафоні. Як мені відомо, команди формуються під час події. Як вам вдалося отримати такий результат, і що означає назва AIREST?

Наша команда сформувалася під час заходу «Lviv Data Science Summer School», що проходив 4-9 серпня в Українському Католицькому Університеті. Там ми мали чудову можливість познайомитися між собою та зрозуміли, що маємо одну амбітну мету – допомогти країні впоратися з травматичним синдромом війни. Вже за місяць ми сформували команду, яку назвали AIREST (Artificial-Intelligence-based Rapid Emotional Screening Test – Швидкий скринінг-тест емоційного стану на основі штучного інтелекту). І вирішили спробувати свої сили на більш серйозних змаганнях, які проходили 6-8 вересня одночасно в Таллінні та Києві під гаслом «Штучний інтелект для відновлення України». На хакатоні наша команда відчула підтримку науковців найвищого рівня та налагодила унікальні зв’язки. Ми були приємно вражені непідробним інтересом до проблеми ментального здоров’я в Україні та жагою до співпраці з боку іноземних експертів.

Як будете привертати увагу на свою програму більшої кількості людей?

Для зацікавлення більшої кількості користувачів команда працює над різними методами гейміфікації тесту, щоб зробити проходження цікавим та невимушеним. Також команда працює над додаванням і голосової складової (модальності). Адже дослідами було показано, що лише за допомогою голосу можливо передбачати наявність ПТСР із загальним показником правильної класифікації 89.1%. Це додасть нам ще більше можливостей для правильного визначення стану та подальшої допомоги людям з ПТСР.

Чого вам не вистачає для реалізацїї проєкту?

Програма зараз на етапі дорозробки. Зараз нам важливо, щоб тест пройшли якомога більше людей з діагнозом ПТСР. Тоді ми зможемо оцінити будь-яку людину. Реалізація проєкту передбачає співпрацю з лікарнями та реабілітаційними центрами, залучення розробників та розрахункових потужностей, психіатрів та дослідників поведінки. Україна,на жаль, сьогодні є “золотою жилою” для відкриттів по темі розладів, пов’язаних зі стресом. Але ми повинні використовувати цю можливість сьогодні, щоб у майбутньому мати готові та ефективні рішення для боротьби та запобігання таким кризам. Ми відкриті до будь якої співпраці та постійно працюємо над вдосконаленням продукту, щоб він був відомим широкому загалу людей, адже від цього успіху залежить наше майбутнє України.