Президент Володимир Зеленський представив у Верховній Раді «План внутрішньої стійкості» – рамковий документ, що визначає стратегію внутрішньої політики України у війні на найближчі роки та післявоєнний час. Більшість положень, озвучених президентом, виглядали відносно загально, але стратегічно, чітко спрямованими на перспективу.
Про необхідність такого плану говорили давно. Ще у 2022 році в експертному середовищі, серед держслужбовців, урядовців, медійників усе частіше виникали питання – яка наша стратегія у війні? Які наші пріоритети у промисловості, у фінансовій діяльності, у забезпеченні, тощо?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Коли був озвучений «План перемоги», який виявився повністю спрямованим до західних союзників, я запитав одного колегу в Офісі Президента: чому немає аналогічного плану, але внутрішнього? Що треба робити західним союзникам – зрозуміло, а що робимо ми? Відповідь була такою: українці роблять усе, що можуть, але здолати Путіна, підтриманого Китаєм, Іраном і КНДР можна лише за допомогою союзників.
Зеленський назвав Путіна відморозком за ідею битви «Орєшніка» і західної ППО
Втім, майже одночасно, відповідаючи на запит суспільства, Офіс Президента розробив і «внутрішній», як його вже називають, план. Kyiv Post розбирався, що є в Плані, та як реагували на нього українці.
План стійкості - що це таке
Сам план – багатошаровий і, окрім власне пунктів (яких 10) план має кілька важливих артикуляцій, зокрема, такі:
- Україна не відмовиться від своїх територій за будь-яких обставин;
- 2025 рік стане вирішальним для війни, і результат залежатиме від того, яка з воюючих сторін виснажиться більше, і яка дотисне супротивника;
- Виборів не буде до настання миру, тобто – під час війни;
- Росія має нести колективну відповідальність за війну – репараціями та своїми заарештованими активами, що, можливо, є ще одним закликом до західних союзників активніше використовувати її активи для підтримки України.
Пункти плану окреслюють, що саме Україна має зробити в ключових сферах для посилення своєї обороноздатності:
- Єдність – українці мають бути єдині, в тому числі не піддаватися фейкам і провокаціям ззовні.
- Фронт – необхідно говорити відкрито про проблеми в армії, такі як мобілізація, дезертирство тощо. В Україні впровадять посаду військового омбудсмана, втім, які будуть його функції –не уточнюється.
- Зброя – Україна планує виробити протягом наступного року до 30 000 ударних дронів і 3 000 крилатих ракет, або дроно-ракет. Військові з’єднання – бригади – матимуть більше автономії та можливостей у закупівлі дронів і не тільки. Буде створена технологічна ставка для активізаці впровадження технологічних розробок.
- Гроші – бізнес має відчувати менше тиску на нього з боку держави. Максимальна детінізація і дерегуляція бізнесу, чесні стосунки між державою та корпоративним сектором.
- Енергетика – для кожної області вводиться енергетичний паспорт. На нього будуть впливати наявність, зокрема, децентралізованої енергетики.
- Безпековий пункт – посилення заходів безпеки в навчальних закладах, збільшення кількості і якості укриттів.
- Розвиток місцевої влади, а саме громад – йдеться про диспропорцію у розвитку громад через наявність прифронтових. Ті, що ближче до лінії фронту, або ж приймають більше переселенців, матимуть більше підтримки.
- Розвиток людського капіталу – множинне громадянство, реформа дипломатичної служби. Буде створено окреме Міністерство об’єднання українців, що відповідатиме за консолідацію діаспори.
- «Культурний суверенітет» – посилення національних культурних проєктів, тісніша співпраця з іноземними партнерами тощо.
- Ветерани – їхня інтеграція, залучення до державної служби, реабілітація.
Насправді, пункти виглядають доволі по-різному. Наприклад, пункт по зброю виглядає дуже конкретно, вказана кількість виробленої зброї та техніки, яка має бути виготовлена. А от пункти про покращення бізнес-клімату – доволі загально. І вони одразу викликали запитання в експертному середовищі.
«Чи не всі попередники Зеленського це гарантували? Чи це є нова політика держави під час війни?» – зауважує економіст Олександр Гончаров.
Осяжність пунктів, які охоплюють чи не всі сфери життя, створила у низки спостерігачів враження, що цей план насправді є передвиборчою програмою, хоча Зеленський прямо заявив, що виборів до закінчення війни бути не може.
«Як на політтехнолога, цей документ більше схожий на добре складену виборчу програму, але якраз Зеленський у виступі заперечив чутки про вибори, заявивши, що вони пройдуть після справедливого миру… …. Користь цього документу хоча б у тому, що влада вийшла зі своїм обрисом майбутнього, якого дійсно не вистачало суспільству. Інша справа, що в цьому документі не знайшлося більш продуманих ініціатив, наприклад, щодо демографічної політики, вирішення житлової проблеми, боротьби з корупцією тощо», – написав політтехнолог Олег Постернак.
В той же час деякі військові експерти вважають, що цей документ, навпаки, свідчить про підготовку до затяжної війни.
«Окрім військових пакетів, Україні допомагають фінансами і гуманітарно, плюс заморожені російські активи. Ніхто не озвучуватиме суми, але, ймовірно, гроші є, раз озвучуються такі амбітні плани, – зазначає військовий аналітик Іґаль Левін. – Ну і видно, що Київ прекрасно розуміє, що війна не закінчиться, і готується до затяжної й довгої обробки Росії, у якої й так з економікою зараз тривожні дзвіночки. Москві кров з носа потрібне заморожування і діалог з метою якимось чином послабити санкції».
Проте доволі багато коментарів – скептичні. Головне враження – план є всеосяжним, але є питання щодо можливості виконання його пунктів.
«Скажу чесно – план насправді хороший. Але він лишиться планом, якщо ми не побачимо чітких підзаконних актів – указів, наприклад, або ж безпосередньо законів, – зазначив співрозмовник Kyiv Post в одному з оборонних відомств України. – А отже, все це буде ще недовго. Чи буде план таким само актуальним за кілька місяців?».
«Для реалізації цього потужного «плану» потрібні: потужний уряд, потужна коаліція, потужні СБУ та НАБУ, потужний Антимонопольний комітет і НКРЕКП, потужна Рахункова палата і потужний суд, – написав перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко. – Безумовно, має бути надпотужний президент, який зможе гарантувати дотримання Конституції України та Законів України всіма БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ державними інституціями та громадянами України!».
План перемоги і план стійкості - що спільного
Втім, є дещо спільне між Планом перемоги та Планом внутрішньої стійкості. Зокрема, кілька позицій, які, очевидно, голову держави хвилюють найбільше, і саме тому вони були повторені:
- Території України не будуть предметом торгу.
- Країни НАТО мають запросити Україну до членства в альянсі, бо саме Україна захищає наразі всю Європу.
- Агресивний сусід у вигляді Росії ще довго існуватиме й після Путіна, і навряд чи швидко зміниться.
На думку джерел Kyiv Post, повторення цих позицій після виборів у США не є випадковим, як і твердження, що 2025-й рік стане вирішальним, і що Україні потрібен справедливий мир.
«Це ще один сигнал західним союзникам – позиція не зміниться, незважаючи на бажання тих чи інших гравців. Наразі невідомо, чи хтось озвучував подібні пропозиції (територіальні) Зеленському. Але це зроблено, ймовірно, через очікування подібних», – сказало джерело.
