У святкуванні Старого Нового року в Україні переплітаються традиції Щедрого вечора, свята Маланки та Василя. Новий рік відображає все багатство української культури, адже святкували його з меншим розмахом ніж Різдво, але теж готували кутю, щедрували, засівали та бажали добробуту господарям. Це особливе свято в колі близьких, наповнене давніми традиціями!
Традиції святкування Нового року в Україні
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Новий рік в Україні не завжди був особливим святом, сповненим родинних традицій, святкових страв та давніх звичаїв. Завдяки старанням радянської влади, фокус з сімейного й затишного Різдва змістився в бік Нового року. Тепер саме в цей день було заведено прикрашати оселю, готувати пишний стіл та гуляти до ранку. Раніше ж все це прикрашання було більше притаманне Святу Різдва Христового, коли хату застеляли сіном, готувати Багату кутю та ставили на стіл у почесне місце. Тривалий час головним атрибутом свят в Україні був “дідух” — сніп із колосся, що символізував дух предків та добробут родини.
Новорічна ялинка стала популярною в Україні в середині XIX століття, хоча спочатку її традиція походить із Західної Європи. Цей звичай поширився через вплив Німеччини, де прикрашання ялинки до Різдва та Нового року було традиційним. В Україні спочатку ялинка прикрашалася здебільшого в містах, серед заможних родин. До сільської місцевості традиція дійшла трохи пізніше, у XX столітті.
У радянський період ялинка стала центральним атрибутом Нового року після того, як у 1935 році радянська влада зробила її офіційним святковим символом, витіснивши релігійний зміст Різдва. З того часу вона здобула масову популярність і стала невіддільною частиною новорічних свят в Україні.
Святковий стіл в українських родинах завжди багатий на традиційні страви. Серед них і вареники з різними начинками, і борщ із пампушками, і голубці, і запечені риба чи м’ясо, і пироги та узвар із сухофруктів. У радянські часи багато українських традицій було витіснено, натомість святковий стіл почав формуватися під впливом спільних звичаїв у СРСР. Деякі страви, популярні й досі, прийшли саме з того періоду: салат “Олів’є”, оселедець під шубою, бутерброди з червоною ікрою або зі шпротами.
Сучасне святкування Нового року в Україні поєднує давні традиції з новими тенденціями. Популярними стали новорічні ярмарки, корпоративні вечірки та масові гуляння на площах міст. Проте, незмінним залишається прагнення українців провести це свято в колі родини, зберігаючи та передаючи з покоління в покоління національні звичаї та обряди, які ми зараз активно відновлюємо.
Новий рік в Україні — це поєднання історичних традицій та сучасних елементів святкування, що відображає багатство української культури та національної ідентичності.
Старий Новий рік у 2025 році: чому нова дата 1 січня?
Старий Новий рік, який традиційно відзначали 14 січня за юліанським календарем, зазнав змін у сучасній Україні. Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар більшість церковних свят тепер святкують на 13 днів раніше. Раніше на Старий Новий рік українці вшановували свято Василія Великого, але тепер ці дати святкують 1 січня за новим календарем.
З набуттям незалежності Україна почала активно відроджувати народні та релігійні традиції, які були пригнічені в радянський період. Тоді святкування Різдва та інших церковних подій було заборонено, а народні звичаї та обряди зазнавали репресій. Проте після розпаду Радянського Союзу українці почали повертатися до своїх першоджерел: відновлювали колядування, святкові обряди та пишні різдвяні святкування, які наповнюють свята духовним та культурним змістом.
Народні традиції на Старий Новий рік або День Святого Василя
Традиції, пов’язані зі Старим Новим роком, сягають своїм корінням давніх українських звичаїв, таких як Щедрий вечір, Маланка та обряд засівання. Хоча через зміни календарів і перенесення дат свят ці традиції частково переплелися, їхня сутність залишилася незмінною.
Колядування зазвичай відбувається у період після Різдва Христового. Колядники славлять народження Христа, співають колядки та висловлюють побажання миру, здоров’я і добробуту господарям дому.
Щедрування за старим календарем традиційно припадало на вечір 13 січня, напередодні свята Маланки або Старого нового року. Наразі ж Маланку й Валися святкують 31 грудня та 1 січня, тож й щедрують саме в ці дні. Щедрувальники ходять від хати до хати, співаючи щедрівки, у яких звучать побажання щастя, успіху і достатку для господарів. Часто під час щедрування влаштовують театралізовані дійства, перевдягаючись у різноманітні костюми та розігрують веселі сценки.
Засівання відбувається зранку 1 січня, на день святого Василія Великого. Хлопці заходять до осель із зерном, яке символізує врожай і достаток. Вони розкидають його по кімнаті, примовляючи віршовані побажання добробуту, здоров’я та гарного врожаю. Цей обряд вважається дуже важливим, адже засівання має магічне значення і закликає не тільки гарний врожай, але й добробут для цієї хати на весь рік.
Деякі забобонні українці також вважають, що Старий Новий рік важливо перебувати в доброму настрої, оскільки тоді весь рік мине так, як почнеться. Тому цього дня уникають сварок, поганих думок і надмірних скарг. Рекомендується завершити всі важливі справи напередодні, щоб увійти в новий рік без боргів або незакінчених зобов’язань.
Існують також певні заборони. Наприклад, не можна позичати гроші або речі, щоб не “віддати” своє багатство й удачу. Не слід виносити сміття з дому, адже це може “викинути” добробут. У народі вірили, що на Старий Новий рік не можна займатися важкою фізичною працею, щоб не “перепрацювати” протягом року. Не рекомендується сваритися, плакати чи виявляти агресію, оскільки це може накликати негаразди.
