Військовослужбовці 95-ї Окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ розповіли про взяття в полон північнокорейського солдата в Курській області, який намагався накласти на себе руки, щоб не потрапити в полон.
У дописі ДШВ в Telegram йдеться: «Ні для кого не секрет, що військовослужбовці з Північної Кореї не здаються в полон – вони готові накласти на себе руки, щоб не потрапити в полон».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За словами бійців 95-ї бригади, інтенсивний штурм з боку сил КНДР почався рано вранці і тривав до вечора.
Десантник із позивним «Дід» описав сильний натиск, а інший солдат, Сергій, підкреслив критичну роль безпілотників:
«Безпілотники дуже допомогли. Оператори повідомили нам, де північнокорейці намагаються увійти в лісосмугу. Скиди з дронів і наша мінометна підтримка були дуже ефективними», – сказав він.
“Вагнерівці” – просто діти в порівнянні з північнокорейськими солдатами, – офіцер ЗСУ
Незважаючи на запеклість штурму, українські війська утримували свої позиції до прибуття підкріплення. Зрозумівши, що їхній наступ провалився, солдати КНДР почали відступати.
Тоді українці відтіснили рештки військ, використовуючи гранатомети, кулемети та міномети, за підтримки бронеавтомобіля Roshel канадського виробництва.
Після бою оператор безпілотника помітив тіло, що рухалося, і направив десантників на це місце. Спочатку вони подумали, що це поранений українець, але потім роздивилися і побачили, що його форма бронежилет не були українськими.
Північнокорейський солдат мав при собі гранату, ніж і ковбасу. Українські військові жестами наказали йому скласти зброю.
За словами «Діда», у полоненого були поранення щелепи і руки, і йому певно хтось допоміг, бо сам він не зміг би обробити свої рани однією рукою.
Десантники доставили полоненого до місця, куди мав під’їхати транспорт. Спочатку він був спокійним, але запанікував, коли приїхав транспортний засіб.
«Ми прибули на місце і стали чекати на машину, – розповідає Дід. Полонений поводився дуже спокійно. Але коли машина під’їхала, він злякався. Нам довелося ледь не силоміць витягати його з траншеї».
Під час виходу з траншеї і переведення в авто полонений з усієї сили вдарився головою об бетонний стовп, який стояв при дорозі. Таким чином він намагався вкоротити собі віку. Ймовірно, він знепритомнів, оскільки після цього перестав рухатися. Незважаючи на це, десантникам вдалося завантажити його в машину.
Інший військовослужбовець ЗСУ, Павло, пізніше повідомив, що по рації підтвердили, що полонений був благополучно доставлений. Йому надали медичну допомогу й нагодували, а той попросив увімкнути для нього любовні фільми корейською мовою.
Павло також відзначив гіршу якість спорядження військових КНДР порівняно з українським, а Сергій сказав, що військові КНДР воюють методами радянських часів: «тиснуть» числом.
«Вони воюють, як радянська армія. Вони не відступали до останнього критичного моменту – коли прибула наша група підкріплення, і ми переважали їх чисельно. На той час у них вже були вбиті й поранені», – додав Сергій.
Численні повідомлення свідчать про те, що солдатам КНДР наказано не здаватися в полон. Деяких вбивають їхні ж товариші, а інші накладають на себе руки, перерізаючи собі вени або підриваючи гранати.
Павло розповів: «Вони воюють жорстко і швидко. Хлопці молоді, спортивні. Деякі вже багато років служать в армії КНДР».
Розповіді десантників збігаються з повідомленнями українських Сил спеціальних операцій (ССО), які нещодавно захопили ще одного північнокорейського солдата.
Як написав The Wall Street Journal, після відбиття атаки бійці 8-го полку ССО натрапили на молодого північнокорейського солдата, покинутого своїми товаришами. Він лежав на землі з пораненням у ногу.
Побачивши українських військовослужбовців, солдат дістав ручну гранату і став розмахувати нею. Командир групи, капітан з позивним «Грін», обережно підійшов до нього і почав говорити фрази корейською мовою, яку вивчив для таких випадків, потім перейшов на російську і за допомогою жестів запевнив солдата у своїх мирних намірах.
«Грін» розповів, що сказав йому: «Брате, все в порядку», а пізніше додав: «Ми ставилися до нього, як до дитини. Ми не хотіли, щоб він завдав собі шкоди». Команда чітко усвідомлювала, що граната могла становити смертельну небезпеку і для них.
Після кількох напружених моментів північнокорейський солдат, який сказав, що був поранений ударом дрона, врешті-решт віддав гранату. Українські військовослужбовці обробили його рани і підготували до евакуації.
Обидва ці північнокорейські солдати були взяті в полон у Курській області, про що 11 січня повідомляв Kyiv Post. Президент України Володимир Зеленський похвалив військовослужбовців за їхні дії, підкресливши, що полонені отримують належну медичну допомогу відповідно до міжнародного права.
Речник Служби безпеки України (СБУ) назвав це «неспростовним доказом участі Північної Кореї у війні Росії проти України», незважаючи на заперечення Пхеньяна.
Південнокорейський чиновник, якого цитує The Wall Street Journal, підкреслив величезний ризик, на який наражаються українські сили, беручи в полон північнокорейських вояків, зазначивши, що ці солдати часто обирають смерть, а не полон. Він додав, що і Росія, і Північна Корея активно приховують кількість втрат військових КНДР у війні Путіна.