Імпорт товарів з Польщі в Україну збільшився удвічі порівняно з 2022 роком, і це зростання пояснюється, серед іншого, російською агресією, а також іншими факторами глобальної напруженості та проєвропейським курсом України. Крім того, Польща є другим найбільшим постачальником для України після Китаю.
Як війна вплинула на торгівлю України та Польщі
За даними Польського економічного інституту, польський експорт до України зріс на 80% у період з 2021 по 2023 рік, випередивши інші напрямки польського експорту. Основними причинами цього є повномасштабне вторгнення Росії, зближення України з Європейським Союзом та формування торговельних блоків і альянсів у світовій економіці. Очікується, що ця триваюча фрагментація, державний протекціонізм і поляризація світу в кінцевому підсумку ознаменують кінець ери глобалізації та вільної торгівлі.
Проросійський кандидат у президенти Румунії прогнозує поділ “вигаданої” України
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У 2021 році польський експорт до України становив 2,1% від загального експорту Польщі. За перші три квартали 2024 року цей показник зріс до 3,6%, що зробило Україну 7-м найбільшим ринком збуту польських товарів. Хоча це все ще відносно невелика частка, її динамічне зростання свідчить про зміцнення торговельних відносин.
Переважна більшість товарів, що імпортуються з Польщі в Україну, - це зброя та боєприпаси. Далі йдуть транспортні засоби, техніка, запчастини, паливо та електрообладнання. Ці товари стають у нагоді як у боротьбі з російським агресором, так і у відшкодуванні збитків, завданих війною.
Значну частку також складають продукти харчування. Як результат, Польща є другим за величиною постачальником товарів в Україну, випереджаючи Німеччину. Найбільша частка товарів надходить з Китаю.
Український експорт до Польщі є меншим і демонструє тенденцію до незначного зниження. У 2021-2023 роках його вартість становила 4,2 млрд євро (4,4 млрд доларів), 6 млрд євро (6,3 млрд доларів) і знову 4,2 млрд євро (4,4 млрд доларів) відповідно, з помітним падінням, зафіксованим у 2023 році. За перші три квартали 2024 року вартість імпорту сягнула 3,3 млрд євро (3,44 млрд доларів). З точки зору України, Польща є ключовим ринком збуту її товарів. Польща переважно імпортує з України залізо, сталь, металеву руду, жири та рослинні олії.
Перспективи та виклики
Для зростання торгівлі між сусідніми країнами необхідна модернізація та розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури. З точки зору України, результат війни матиме вирішальне значення для визначення не лише обсягів, але й характеру її експорту.
В результаті агресії Росія окупувала багаті на ресурси території, в тому числі райони з рідкісноземельними металами. Масштаби та структура післявоєнної відбудови України також відіграватимуть значну роль. Зруйнована енергетична та промислова інфраструктура створює величезні виклики для економіки.
Політичні події є ще одним важливим фактором. Погіршення політичного клімату не сприяє бізнесу, так само як і блокади перетину кордону з Україною, які неодноразово відбувалися у 2023-2024 роках.
На зустрічі, організованій Польською урядовою радою з питань співпраці з Україною в Канцелярії прем’єр-міністра у Варшаві, де було представлено звіт Польського економічного інституту, Kyiv Post запитав про торговельні втрати, спричинені цими блокадами. Ані представники уряду, ані посадовці інституцій не мали даних на цю тему, вказуючи на методологічні труднощі в їх отриманні.
За даними джерел Kyiv Post, пов’язаних з представниками бізнесу та відповідних установ, номінальні та репутаційні втрати були значними. Представники уряду підкреслили, що пункти перетину кордону тепер мають статус стратегічної інфраструктури, що може допомогти запобігти майбутнім проблемам.
Прискорення переговорів про вступ України до ЄС та її інтеграція в європейський ринок матиме сприятливий вплив на збільшення взаємної торгівлі. Будівельна галузь також має значний потенціал.
Відбудова України, разом із пов’язаними з нею проектами, такими як Український фонд ЄС, що стартує у 2024 році, слугуватиме каталізатором економічного зростання в регіоні.