Незважаючи на розмови в ЗМІ про близькість перемовин і впевненість адміністрації Дональда Трампа в необхідності змушення Росії до миру, активність бойових дій в Україні – не знижується. Кожну ніч від кількох десятків до більш ніж сотні ударних БПЛА атакують українські міста, кожен день слідують удари балістичними ракетами навіть по містах глибокого тилу України, завдаючи численних страждань цивільним – кожен день гинуть люди, ще десятки – отримують поранення, руйнуються об’єкти інфраструктури, житлові будинки, втрачається майно.
Втім, українські рятувальники, медики і комунальні служби творять справжні дива – вони примудряються ліквідовувати наслідки обстрілів буквально за лічені дні. Іноді вже на наступний день після важкого обстрілу все так, ніби нічого не сталося. Як їм це вдається?
У Києві 29 січня зафіксували нові температурні рекорди
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Відео версію ви можете переглянути тут.
Це місце виглядає цілком цивільно і безпечно – навколо багато людей, їздять автобуси і тролейбуси, таксі підбирають громадян. Це Лук’янівка – місцевість недалеко від центру Києва, яка регулярно піддається варварським ракетним обстрілам – останній стався тут трохи більше тижня тому
Тоді росіяни нанесли удар кількома балістичними ракетами. Четверо людей загинуло, деякі заживо згоріли в своїх автомобілях біля вестибюлю станції метро. Персонал місцевого Mcdonald’s в останній момент встиг забігти в Укриття – всі залишились живі.
Так виглядало це місце через кілька хвилин після удару – відео нам надіслав один з очевидців. Одна з ракет перетворила проспект в озеро.
«Приїхала я на місце за годину після прильоту і ситуація була жахлива. Були досить значні руйнування самої споруди станції і самого покриття. Вирва 50-60 квадратів, вибиті вікна і двері навколо, зруйновані зупинки громадського транспорту. Навколо тече вода, бо був перебитий магістральний водогін. Жахливе видовище», - каже Людмила Ободзінська, начальник Шевченківського управління КП «Київавтодор»
Вона керує місцевою комунальною службою, яка займається ремонтом та утриманням доріг. Вона прибула сюди однією з перших. Поки пожежники продовжували рятувати людей та боротися зі стихією, її команда почала розчистку з метою подальшого ремонту дороги. Це не кажучи про те, що всі чекали повторного удару росіян в будь-який момент.
«Завдання завжди одне, це справа честі – максимально територію прибрати і забезпечити дорожній рух, бо місто продовжує жити і треба рухатись без перешкод. Ми намагаємося працювати швидко, дорога має бути безпечною завжди. В умовах воєнного стану ми давно навчилися переформовувати свою роботу, з простих прибиральників і дорожників на оперативників по прибиранню та ліквідації наслідків. О 8 ранку в той день сюди прибула дорожня служба, ремонтна група і група прибирання, змінили свою роботу всі хто був в той день, і в 9 ранку після дозволу поліції ми прибрали з метрополітеном територію, добу тривав ремонт водопостачання і електромережі, і вже за добу ми приступили до відновлення покриття. О 15 годині відновили рух тролейбусів в обох напрямках », - розказує Ободзінська.
Не менш активно працювали поряд і співробітники станції метро Лук’янівська. Ракетний удар відбувся рано-вранці, близько шостої години. Це неймовірно, але вже о 12 годині в той же день станцій відновила роботу і почала приймати і випускати пасажирів.
«Вітражі, вестибюльна вхідна-вихідна група, світловий купол, вітражі першого поверху, конструкції другого поверху, були майже повністю знищені. Першочергові задачі були виконані орієнтовно за 5 годин. Це очищення від уламків, демонтаж елементів, які несли загрозу пасажирам, розчистка шляхів для пасажирів…. До 12 години в той же день станція була готова для пропуску пасажирів», - каже Іван Бірюков, начальник дистанцій і тунельних споруд Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену
Зараз робітники провадять косметичні роботи – зашивають вікна розбитої будівлі деревом та лагодять стіни, щоб весь персонал станції міг працювати як зазвичай. Обіцяють закінчити за кілька днів.
Сергій Ліщинський – бригадир. Він відновлював всі станції Київського метро після обстрілів, встиг попрацювати на всіх небезпечних ділянках. Каже – навіть страшно, руки самі все роблять, навіть коли працюєш під час тривоги.
«Відновлюємо станцію після обстрілів російських шакалів… Ну треба ж комусь працювати, прилетить так прилетить, що ж тут зробиш. Не раз вже потрапляли під обстріли в Києві. Я працюю по всьому метрополітену, де у нас критична ситуація. Всі лінії обслуговував», - каже Ліщинський.
Як київським комунальникам це все вдається?! Самі вони не розривають своїх секретів, та кажуть – незважаючи на втому, для всіх це справа честі – відновити функціонування міста якомога швидше. Десь допомагає професіоналізм.
«Я думаю, так працюють комунальні служби всіх районів, просто нам більше дістається обстрілів, ми центральний район, тож досвіду більше, а так вимоги однакові для всіх – що б не сталося, рух має бути відновлений максимально швидко», - розказує Ободзінська.
«Це вже четвертий серйозний обстріл, і ці роботи неодноразово здійснювались. Це не роботи капітального характеру, це роботи по забезпеченню функціонального призначення об’єкту, створення нормальних умова для працівників станції, і всі ці роботи виконувались вже чотири рази», - каже Бірюков.
А для Сергія Ліщинського це просто справа всього життя – що б не робили росіяни, він – завжди на своєму місці. Йому каже, 61. З них 40 – він присвятив київському метрополітену.
