У п’ятницю високопосадовець Чеської Республіки заявив, що його уряд хоче розпочати другу ітерацію ініційованого ним міжнародного закупівельного проєкту.

Протягом 2024 року в рамках Чеської ініціативи українським військовим було поставлено близько 1,5 мільйона вкрай необхідних артилерійських боєприпасів, третина з яких – критично важливого 155-мм калібру для гаубиць. Однак один із провідних опозиційних політиків заявив, що в разі обрання його уряд більше цим не займатиметься.

Advertisement

Оголошена в лютому 2024 року і розпочата в червні, чеська ініціатива «Снаряди для України» зібрала понад 1,5 млрд доларів пожертв і зобов’язань щодо закупівлі артилерійських боєприпасів у індійських і південноафриканських виробників, а також у європейських постачальників зі Словаччини, Італії, Німеччини, Іспанії, Іспанії, Норвегії та Франції.

Свій внесок зробили також Канада, Німеччина, Польща, Латвія, Литва, Естонія, Бельгія, Фінляндія, Португалія, Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія і Словенія.

Багатонаціональна операція з купівлі снарядів, розпочата після п’ятимісячного ембарго США на постачання зброї в Україну, допомогла українським збройним силам стримувати російські атаки у другій половині 2024 року.

Advertisement

Про це в суботу заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в інтерв’ю німецькому виданню Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND): «Зараз ми вивчаємо, як ми можемо профінансувати нову ініціативу, а потім подивимося, скільки боєприпасів ми зможемо придбати за ці гроші». Однак, як повідомила німецька інформаційна агенція dpa, він не уточнив кількість боєприпасів, які можуть бути закуплені в 2025 році.

У першій половині 2024 року московські війська мали значні запаси артилерійських боєприпасів, і низькі темпи європейського виробництва в поєднанні з блокуванням США військової допомоги Україні призвели до того, що російські артилеристи часто мали десятикратну перевагу над українськими.

Advertisement

Проте до початку 2025 року, згідно з багатьма повідомленнями з поля бою, дисбаланс у деяких секторах зменшився до фактичного паритету.

У неділю Financial Times повідомила, що плани нинішнього проукраїнського уряду Чехії продовжити постачання артилерійських боєприпасів для України, швидше за все, будуть зірвані, якщо до влади прийде опозиційна партія ANO, яку очолює Андрей Бабіш. Дата парламентських виборів ще не оголошена, але за законом голосування має відбутися не пізніше жовтня.

FT зазначає, що керівництво ANO виступає проти продовження потужної чеської підтримки українського військового потенціалу, в тому числі продовження постачання великих партій боєприпасів. У статті цитуються слова заступника лідера ANO Карела Гавлічека: «Ми повинні зупинити нинішній шлях [підтримки України з боку Праги]... У нас є інформація з військового сектору, що якість не є ідеальною, і що це просто надзвичайно дорого».

Advertisement

155-мм снаряди на конвеєрі заводу Чесько-Словацької групи (CSG), найбільшого виробника боєприпасів у Чехії. Фото: Жовтень 2024 р.

Результати проведених у січні опитувань, які оприлюднило «Міжнародне радіо Прага», показують, що ANO має всі шанси перемогти на виборах до Палати депутатів, отримавши 34% голосів, тоді як правляча коаліція «Разом», до якої входять Громадянські демократи, Християнські демократи і TOP09, набере лише близько 18%.

Advertisement

Керівництво ANO – правоцентристської партії, популізм якої дедалі більше приваблює виборців з низькими доходами та робітничий клас, – закликає до підписання мирної угоди між Росією та Україною, в якій остання має піти на поступки. Бабіш заявляв під час невдалої президентської виборчої кампанії у 2023 році, що Чехія не може собі дозволити таку розкіш, як підтримка України.

На сьогоднішній день підтримка України з боку Праги є сильною. Окрім «снарядної ініціативи» 2024 року, чеська допомога Україні включає передачу її Збройним силам понад 100 модернізованих танків Т-72, а також бронетранспортерів, артилерійських і ракетних систем, зенітних гармат і боєприпасів до них.

Advertisement

У жовтні чеський виробник зброї CSG підписав угоду з українською компанією «Українська бронетехніка» про виробництво 155-мм снарядів та інших боєприпасів, починаючи з 2025 року. Спільне підприємство, якщо воно буде створене, має виготовити 100 000 снарядів на українському заводі у 2025 році і 300 000 у 2026 році, йдеться у заяві CSG.

У грудні німецький гігант з виробництва зброї Rheinmetall оголосив, що робота над проєктом з виробництва 155-мм боєприпасів в Україні «значно просунулася», і що контрольоване концерном спільне підприємство, яке планує виробляти десятки тисяч снарядів на рік, є найбільшим в історії Rheinmetall закордонним проєктом з виробництва боєприпасів.У суботу київська новинна платформа Euromaidanpress повідомила, що західні інвестиції в оборонний сектор України принесли «вражаючі» результати. У першій половині 2024 року виробництво артилерійських і мінометних снарядів в Україні зросло у 25 разів порівняно з усім 2022 роком. На українських оборонних підприємствах зараз працює близько 300 000 людей, що майже еквівалентно половині робочої сили всієї європейської оборонної промисловості. Головний компонент української вогневої потужності на полі бою – безпілотники – зріс іще більше. у 2023 році ЗСУ отримали 300 000 одиниць усіх типів, а до 2024 року ця цифра зросла аж до 4 мільйонів, повідомляє Євромайдан. Це майже збігається з офіційними даними українського уряду.У січневому інтерв’ю польським ЗМІ президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі Україна задовольняє третину своїх потреб в озброєнні власними силами, і закликав союзників інвестувати у виробництво зброї та боєприпасів в Україні.

Данія стала першою країною НАТО, яка закупила зброю українського виробництва для ЗСУ, виділивши у 2024 році 590 мільйонів євро переважно на виробництво та закупівлю 155-міліметрових гаубиць 2С22 «Богдана». Згодом Литва профінансувала українське виробництво реактивного безпілотника дальнього радіусу дії «Паляниця».

У 2024 році зовнішні джерела фінансування оборонної промисловості України включали 125 млн євро (також від Данії через її національний Український фонд), 20 млн євро від Швеції, 2,7 млн євро від Ісландії та 390 млн євро від відсотків від заморожених російських активів.