Ініціатива президента США Дональда Трампа щодо підтримки України з боку Сполучених Штатів в обмін на доступ до рідкісноземельних металів піде на користь економіці України. Таке рішення може сприяти розвитку важкої промисловості та забезпечити стабільність інвестиційного клімату в Україні. Про це йдеться в повідомленні Центру економічної стратегії (ЦЕС) у Telegram.
Залучення іноземних інвестицій у розробку стратегічно важливих корисних копалин дозволило б Україні інтегруватися в глобальні виробничі ланцюги і відновити економіку, зазначають у ЦЕС. Однак на заваді можуть стати застарілі дані геологічних досліджень і корупція.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Світове виробництво рідкісноземельних металів, як-от скандій, ітрій, лантан та інші лантаноїди, становить лише 354 тис. тонн на рік, з яких Китай виробляє 68%, США – 2%, Австралія – 5%, а решту – інші країни. За словами старшого економіста ЦЕС Володимира Ланди, світові запаси цих елементів оцінюються в 110 млн тонн, основна частина яких зосереджена в Китаї.
Втрата Soft Power і посилення впливу Китаю: наслідки зупинки проєктів USAID (Частина ІІ)
В Україні доступ до родовищ цих рідкісноземельних мінералів обмежений, оскільки деякі з них знаходяться на окупованих Росією територіях, хоча точні дані про місця таких покладів є державною таємницею.
Іноземні інвестори зацікавлені й у запасах інших стратегічно важливих корисних копалин, зокрема, титані (використовується у машинобудуванні, виробництві фарб і пластмас), літії (виробництво акумуляторів, скла та кераміки) та нікелі, зазначає ЦЕС.
Запаси титану в Україні
Надра України містять близько 8 млн тонн титану (1% світових запасів), які, за оцінками ЦЕС, до повномасштабного російського вторгнення забезпечували 6-7% світового видобутку титанових руд і виробництва титанового концентрату.
За даними Геологічної служби США (USGS), у 2024 році Україна значно скоротила видобування титану: за рік країна виробила 120 тис. тонн ільменітового концентрату і 10 тис. тонн рутилового концентрату.
Минулого року Україна продала свого найбільшого виробника титану «Об’єднану гірничо-хімічну компанію» (ОГХК-Титан) у приватну власність за майже 4 млрд гривень (96,7 млн доларів). Компанія управляє двома великими гірничо-збагачувальними комбінатами з виробництва титанової руди в Дніпропетровській та Житомирській областях.
За даними Центру економічної стратегії, за запасами літію Україна посідає друге місце в Європі після Німеччини. Родовище Крута Балка знаходиться в окупованій Росією частині Запорізької області, Шевченківське родовище – на лінії фронту в Харківській області, інші поклади – в Кіровоградській області, яка зазнає обстрілів з боку росіян.
Українські родовища нікелю та кобальту
Україна має близько 215 тис. тонн підтверджених запасів нікелю. Водночас ЦЕС оцінює загальні світові поклади нікелю в 58 млн тонн. За різними оцінками, в родовищах в Україні запаси нікелевих руд, які містять кобальт, становлять 100 тис. тонн, або трохи менше 1% світових ресурсів.
Ці метали – важлива сировина для промисловості як у США, так і в ЄС. Попит на нікель і кобальт зростає завдяки ролі цих елементів у виготовленні електромобілів, розвитку «зеленої» енергетики та виробництві інших високотехнологічних продуктів.
Який зиск матиме Україна від інвестицій США у корисні копалини?
У Центрі економічної стратегії вважають, що залучення іноземних інвесторів до видобування стратегічно важливих корисних копалин сприяло б інтегруванню України в глобальні виробничі ланцюги.
Американські інвестиції також забезпечили б захист родовищ природних ресурсів, особливо тих, що розташовані на окупованих Росією територіях або опинилися під загрозою російських обстрілів, адже інвестори шукатимуть потенційно прибуткові безпечні родовища, додає ЦЕС.
До того ж, прямі іноземні інвестиції дозволили би створити нові робочі місця в промисловості та суміжних галузях, допомагаючи відновити економіку України, яка повільно розвивається попри війну.
Чому видобуток стратегічно важливих корисних копалин в Україні може бути збитковим?
Численні потенційні родовища корисних копалин в Україні не розробляються, адже видобуток зараз є збитковим. Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко пояснила у Facebook, що транспортування корисних копалин з Австралії чи Канади до ЄС може обійтись дешевше, ніж налагодження повного циклу видобутку з нуля в Україні.
Ба більше, оскільки поточні геологічні дані про родовища корисних копалин в Україні залишаються засекреченими, більша частина наявної інформації датується ще радянською епохою. Проведення сучасних геологічних досліджень за міжнародними стандартами може коштувати десятки або навіть сотні мільйонів доларів, вимагаючи значних початкових інвестицій без гарантованого повернення, підкреслила Репко.
Інша потенційна проблема – корупція, яка, незважаючи на зусилля її подолати, досі не викорінена з українських ринків. Знаючи це, інвестори можуть бути не готові витрачати мільярди на такі розробки.
