Минулого тижня кореспонденту Kyiv Post вдалося зустрітися зі спікером парламенту Фінляндії Юссі Халла-ахо безпосередньо у будівлі Едускнути в Гельсінкі. В ексклюзивному інтерв’ю Юссі Халла-ахо розповів про непохитну підтримку України з боку Фінляндії на тлі російської агресії та не лише про це.
Журналістка Kyiv Post Катерина Захарченко зі спікером обговорила наслідки вступу Фінляндії до НАТО, яке стало результатом нової політики країни, яка змінилися постійну військову загрозу з боку Росії для сусідів. Юссі Халла-ахо розмірковує над історичними змінами у зовнішній політиці Фінляндії, ділиться рекомендаціями щодо ролі НАТО в гарантіях безпеки України після війни.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Спікер також коментує готовність Фінляндії реагувати на можливі провокації з боку Росії, розповідає про посилені заходи безпеки.
У ЄС вважають, що розмова Трампа та Путіна може бути натяком на “продаж” України
Вашій увазі перша частина великого інтерв’ю.
KP: Як ви оціните роль Фінляндії у підтримці України і чи є якісь нові ініціативи, які зараз розглядає фінський парламент?
Почнемо із загальної атмосфери. У нас є повна згода, щоб допомагати Україні якнайбільше і всіма можливими способами. З початку війни ми затвердили 27 пакетів військової допомоги Україні. Останній пакет був схвалений минулого тижня на суму 200 мільйонів євро.
Загальна вартість нашої летальної допомоги Україні на сьогоднішній день становить близько 2,5 мільярдів євро.
Тобто, якщо зіставити з нашим з ВВП, розміром економіки та чисельністю населення, Фінляндія є одним з найбільших донорів матеріальної допомоги Україні.
у Фінляндії це не політичне питання. Нам не потрібно обговорювати це питання в парламенті.
Можливо, я повинен сказати щось про наш спосіб комунікації.
У порівнянні з деякими іншими країнами Європи, ми не дуже багато спілкуємося. Ми не любимо гучних слів.
Ми зосереджені на діях, і фінська підтримка України є дуже системною. Вона довгострокова.
KP: Можу Вас запевнити, що Україна дуже вдячна за це. А чи думала Фінляндія про введення військ в Україну і що ви взагалі думаєте про цю ідею?
За останні три роки відбулося багато драматичних змін у нашому способі мислення щодо нашої зовнішньої політики та політики безпеки, а також щодо наших відносин. Рішення про вступ до НАТО було для нас дуже історичним. Воно вимагало від фінських політиків повністю змінити свій традиційний спосіб мислення.
Приєднання до санкцій проти Росії та надання військової допомоги країні, що воює, також означало дуже різкий відхід від нашого традиційного способу ведення зовнішньої політики. Для Фінляндії було нелегко перейти на новий режим і спосіб мислення.
Щодо вашого питання про відправлення військ в Україну. Фінляндія зазвичай не проявляє ініціативи, коли йдеться про глобальну політику. Ми розуміємо, що ми маленька країна, але ми хоче бути активним членом НАТО, що підтримує Україну.
Я впевнений, що б не вирішили зробити великі держави, сім’я НАТО і сім’я ЄС, Фінляндія не залишиться осторонь. Фінляндія буде частиною цих зусиль. Але дуже малоймовірним, що Фінляндія візьме на себе ініціативу в таких принципово важливих питаннях.
КР: Тобто ви не проти, якщо НАТО вирішить допомогти Україні, надіславши війська?
Після закінчення цієї війни Україна потребуватиме надійних гарантій безпеки, щоб запобігти новій війні, новому вторгненню з боку Росії.
І наразі НАТО - єдине джерело подібних гарантій безпеки. Лише його Росія сприймає серйозно.
Тому НАТО відіграватиме певну роль у забезпеченні цих гарантій безпеки, незалежно від того, чи йдеться про членство України в НАТО, яке ми підтримуємо, чи про фізичну присутність союзницьких військ на території України.
Фінляндія - не та країна, яка візьме на себе ініціативу в таких питаннях, тому що ми знаємо, що це не в наших руках, і ми не хочемо давати обіцянки, які не зможемо виконати.
КР: Пропоную уявити ситуацію, що новообраний президент США Дональд Трамп, тисне на Україну, щоб Київ сів за стіл переговорів з Росією, з Путіним. Фінляндія підтримає це чи ні? І що ви думаєте про те, щоб залишити окуповані території Росії заради миру?
Ми не знаємо, що саме вирішить Україна, і ми не можемо приймати ці рішення від імені українців. Тому не нам вирішувати, чи повинна Україна поступитися територіями в обмін на мир. Це те, що вам доведеться вирішувати.
Але ви можете бути впевнені, що якщо українці не будуть готові піти на такі компроміси, ми не будемо на вас тиснути. З іншого боку, якщо українці в якийсь момент вважатимуть прийнятним або необхідним піти на такі поступки, ми також підтримаємо вас у цьому.
Ми стурбовані впливом переобрання пана Трампа на їхні (США) зобов’язання щодо допомоги Україні або їхні зобов’язання щодо захисту Європи.
Але це знову ж таки те, з чим ми нічого не можемо зробити. Ми постійно говоримо з нашими американськими друзями і намагаємося переконати їх у необхідності продовжувати озброювати Україну.
Тому що навіть якщо між Україною і Росією ведуться мирні переговори, не можна вести переговори з росіянами з позиції слабкості. Ви повинні вести переговори з позиції сили. І треба дати зрозуміти Путіну, що він не може виграти цю війну. Це єдиний спосіб переконати його в необхідності говорити і намагатися досягти миру з Україною.
У наших дискусіях з американцями ми зосереджуємося на тому, що ми повинні продовжувати надавати Україні те, що їй потрібно для самозахисту, і не давати росіянам досягти військового успіху.
КР: Чи буде Гельсінкі готовий прийняти ці переговори чи ні?
Я впевнений, що так. Ми дуже пишаємося нашою історією як місця проведення великих конференцій та переговорів.
КР: Чи готова Фінляндія до можливих російських провокацій?
Провокації з російського боку є. Як ви знаєте, у 2023 році росіяни почали відправляти на наш східний кордон шукачів притулку з третіх країн, щоб створювати проблеми. Як наслідок, у грудні 2023 року ми закрили весь східний кордон, і він залишається закритим для будь-якого руху.
Ми також ухвалили зміни до законодавства про надзвичайні ситуації, яке дає нам більше інструментів для реагування на ситуації, коли росіяни озброюють шукачів притулку проти нас.
Потім були випадки саботажу. Ви не можете об’єктивно довести, що росіяни стоять за цими випадками саботажу, але всі знають, що це вони.
Фінляндія - відкрите суспільство. Наша критична інфраструктура вразлива, оскільки ми не готові до таких операцій, але ми робимо все можливе, щоб підвищити стійкість нашого суспільства.
Я впевнений, що ви чули про випадки, коли цивільні судна перерізали кабелі передачі даних і газові кабелі на дні Фінської затоки. Це те, що нас дуже турбує, і ми все ще намагаємося з’ясувати, як правильно реагувати на такі невійськові атаки на цивільну інфраструктуру. Але це не лише фінський виклик. Це також виклик для всього альянсу НАТО і Європейського союзу.
Крім того, ми намагаємось покращити наші логістичні зв’язки на півночі Фінляндії, щоб з’єднати Фінляндію залізницею і дорогами з портами Норвегії, бо ми розуміємо, що Балтійське море є вразливим водним об’єктом.
Росіяни можуть дуже легко порушити і перервати рух на Балтійському морі, тому нам потрібні альтернативні зв’язки з рештою світу, щоб у випадку війни було легше, наприклад, отримати допомогу від наших союзників по НАТО.
У наступній частині журналістка Kyiv Post разом із спікером більше поговорять про стратегію Фінляндії щодо безпеки в умовах глобальних загроз та про майбутнє України та її місце в Європі. Друга частина розмови скоро на нашому сайті.
