Україна стоїть перед перспективою проведення виборів. Про них говорять усі – західні партнери України, надто – офіційні особи Сполучених Штатів, а також запит на вибори є в частини населення України. Як не дивно, вибори в Україні хотіла б бачити і Росія – через свої причини (які не відміняють невизнання Росією України як держави в цілому).
Чи можливі вибори та зміна влади в Україні в результаті цих виборів, як намагатимуться реанімувати себе проросійські сили, чи можливий в Україні грузинський сценарій та яку користь з них спробує взяти Москва?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вибори і війна. Коли і як?
Парламентські та президентські вибори давно мали відбутися – влітку 2024 та в травні 2024 року відповідно. Втім, Конституція України забороняє проводити вибори під час дії режиму воєнного стану. Тим паче, під час повномасштабної війни проводити їх доволі небезпечно – вся територія України, незважаючи на вражаючі успіхи систем ППО, посилених західними союзниками, залишається вразливою для російських ракет, а десятки міст та сільських громад в прифронтовій зоні знаходяться під постійним артилерійським обстрілом та ударами російських дронів.
Куди піти в Києві цими вихідними: афіша подій 21–23 лютого 2025 року
Тим не менше, якщо за часів адміністрації Байдена американська влада не здійснювала тиску на Київ у питанні виборів, то вже за Трампа риторика змінилася.
«У кожній демократичній країні проходять вибори. Ми також колись мали вибори під час війни… … Це ознака здорової демократії», - заявив спецпосланець президента Трампа Кіт Келлог.
В той же час представники Європейського Союзу продовжують залишатися нейтральними – європейці вважають, що це виключне право України – вирішувати коли провести вибори. На пряме питання Kyiv Post до посла ЄС Катаріни Матернової, ми почули чітку відповідь – ні, Європа не здійснюватиме в цьому питанні ніякого тиску на Київ.
«Американський досвід виборів під час війни відрізняється від європейського, - каже багаторічний аналітик і спостерігач за виборами, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, - США проводили вибори під час спустошливої і важкої Громадянської війни у 1865 році, коли було переобрано президента Лінкольна. Вони проводили вибори і під час Другої світової війни, коли в 1944 році було переобрано президента Рузвельта. Втім, ключова відмінність в тому, що тоді війна, на відміну від України не відбувалася на території США, за винятком Перл-Харбору. Європейські країни, звісно, ніяких виборів під час Другої світової не проводили».
Проблема війни на території України полягає в повномасштабних бойових діях на її території. 18% території України наразі окуповано, ще частина територій спустошується обстрілами, оскільки прилягає до лінії фронту або до російського кордону.
«З 40 мільйонів населення ми маємо кілька мільйонів людей в окупації, до семи мільйонів біженцями в Європі і кілька мільйонів переміщених осіб всередині країни, ну і до того ж більше мільйона виїхали з окупованої території в Росію. Тобто у нас не по місцю свого проживання знаходиться ледь не половина населення, і частина цих людей вже і не планує повертатися. Як в цих умовах організувати вибори? Я не знаю, поки ніхто не уявляє конкретно, як до них підготуватися», - каже нам один з урядовців на умовах анонімності.
Ще одна проблема, на яку звертають увагу українські політики – важкий стан українського суспільства після завершення бойових дій. По-перше, бойові дії навряд чи завершаться звільненням всіх окупованих територій, то жне виключено, що в Україні буде болюча дискусія з цього приводу. Не варто виключати і такі речі, як соціалізація травмованих війною людей, проблеми безробіття, тощо
«Наша армія - це майже мільйон людей. Як тільки закінчяться бойові дії, третина має бути в резерві, ці люди повернуться, їм треба максимально швидко роботу, а тут починаються вибори… І я боюсь, що буде боротьба на знищення, і в суспільстві боляче буде сприйматись компроміс… і в цей момент будуть вибори. Ті ж самі лозунги на всі політичні сили, і я дуже боюсь, щоб не було заворушень», - похмуро прогнозує можливий розвиток подій київський міський голова Віталій Кличко.
Скільки ж може знадобитися часу для підготовки до виборів? Опитані Kyiv Post статисти та чиновники кажуть – питання не буде швидким. Адже слід не тільки провести складну роботу з реєстрами виборів, налагодити питання безпеки, а також вирішити – як голосуватимуть мільйони українців за кордоном, бо дипломатичних установ в якості виборчих дільниць не вистачить на мільйони людей.
Айвазовська вказує, що найближчим до України досвідом міг би стати досвід країн колишньої Югославії в 1990-х роках – коли після серії важких війн вибори відбулися в Боснії та Герцеговині. Але і за таких умов навряд чи вибори в Україні пройдуть у 2025 році.
«Півроку після такої великої війни з руйнуванням інфраструктури, в тому числі виборчої – навряд чи є достатнім проміжком. Навіть Балканські війни, які відбувались доволі давно, все одно потім мали наслідком від 9 до 12 місяців на відновлення інфраструктури, якої просто не було. На реалізацію виборів за Дейтонськими угодами потрібно було від 9 до 12. У нас ситуація ще гірше – руйнування колосальні, інфраструктура потребує відновлення, безпеки, і кібербезпек, велику роботу треба провести з реєстрами виборів», - каже Айвазовська.
На низькому старті.
Втім, українських політиків це не зупиняє. Незважаючи на те, що кожен член, кожен депутат кожної політичної сили починає розмову з обережного «невідомо коли завершаться бойові дії», за найменшого заглиблення в бесіду з’ясовується, що всі партії вже ведуть підготовку до виборів.
Опитані Kyiv Post політтехнологи кажуть, що партії вже почали формувати штаби та збирати наради щодо меседжів.
Те, що процес вже йде, було добре видно на панелі форуму «Демократія і стійкість» за участю лідерів парламентських фракцій та міським головою Києва, де всі почали з тезисів про війну, а потім несподівано виплило зовсім протилежне.
«Ми згадуємо 24 лютого… В парламенті не було політичної сили, жодної, була одна оборонна коаліція, ми були об’єднані… Політика потім повернеться в парламент, але дух єднання треба зберігати», - доволі мирно розпочала розмову голова президентської фракції «Слуга народу» в парламенті Олена Шуляк.
Наче на підтвердження тези про те, що політика – давно повернулася в парламент, її опонент, голова фракції колишнього президента Петра Порошенка «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко зазначила, що в парламенті, хоч і немає «ворогів», які «в Кремлі», але є «здорові політичні сили і не дуже здорові», натякаючи, очевидно, на про-президентську партію (що викликало напружені посмішки в залі), а потім почалась критика ініціативи партії «Слуга Народу» щодо закупівлі російських реакторів у Болгарії для добудови Хмельницької АЕС.
«Коли кажуть, що в нас немає партій – це певне знецінення, парламент має бути незалежним, має мати свою роль іі функцію і ми маємо працювати в українському суспільстві могли мінятися прізвища політиків, але мають бути сильні інституції. І загрозу нинішнього часу я бачу в обнулінні інституцій», - заявила Геращенко.
Київський міський голова Віталій Кличко, чия політична партія колись була єдиною політичною силою з партією Порошенка, почав посилювати дискусію і несподівано спрогнозував завершення активної фази війни вже протягом короткого часу.
«Можемо моделювати, сподіваюсь, закінчення бойових дій через місяць-два. Незрозуміло, на яких умовах, але, впевнений в тому, що це важко назвати позитивним. Так званий компроміс може бути дуже болючим для кожного українця», - напружено сказав очільник Києва.
Несподівано розмова перейшла в русло саме те, якого так хочуть політики – власне, вибори і післявоєнні процеси в Україні. Питання з зали також були в цьому ключі – забезпечення підготовки до виборів, питання стійкості влади, формування уряду національної єдності, тощо. І їх політики на сцені просто проігнорували, захоплені взаємними звинуваченнями
«Майже все суспільство має бути реформоване. І одна з головних реформ, і ми погоджувати цей план з Брюсселем, з нашими партнерами, це самоврядування. Це одна з найуспішніших реформ. Це БАЗИС, ФУНДАМЕНТ ДЕМОКРАТІЇ (тут Кличко помітно підвищив голос), і його неможна знищувати!», - заявив очільник Києва. За кілька днів до цього антикорупційні органи почали затримання наближених до нього київських чиновників, звинувачуючи їх у корупції.
Олії у вогонь долив один з рейтингових волонтерів і, як вважають соціологи, можливий лідер однієї з партій – волонтер Сергій Притула, якого часто критикували представники партії Порошенка.
«Єдність – коли ніхто е тягне на себе ковдру, а всі беруться за ручки і спільно йдуть до результату. А коли людина однією рукою пише на стіні «Єдність», а іншою рукою тримає ножа, якого засаджує іншим учасникам волонтерського руху – це не єдність, це – підлість», - заявив Притула.
За цією суто політичною перепалкою з подивом спостерігали іноземні гості, які приїхали на форум говорити про повоєнне відновлення.
Атмосфера була напруженою максимально. Було візуально видно, як лідери політичних сил вже зараз мобілізовані на боротьбу. Яка, очевидно, спалахне як тільки війна бодай зупиниться.
