Останніми місяцями багато українців покинули свою роботу і пішли боротися із вторгненням московитів.

Це історія про одного чоловіка та його видавничий бізнес. Дмитро Савченко –  поет, засновник та власник видавництва «Залізний тато» – покинув видавничу справу заради того, щоб боронити Україну.

Зараз Дмитро воює у складі  1-ї Окремої штурмової роти ДУК Правий Сектор на чолі з легендарним ватажком Дмитром «Да Вінчі» Коцюбайлом.

Advertisement

«Ми, як шляхтичі, ідемо в бій, вдягаючись в найвишуканіше вбрання, як на побачення до дівчини,» – розповідає видавець, який замість книги взяв до рук зброю, щоб воювати за Батьківщину.

Видавництво «Залізний тато» було засноване у 2016 році. Ідея заснувати своє видавництво у Дмитра виникла невипадково. Він написав збірку есе під назвою «Заколот» про війну, що почалась на Донбасі у 2014р., та про свої юнацькі пригоди. Автор збірки дуже довго ходив по різних видавництвах. Видавці скептично ставились до ідеї видати збірку за кошти самого автора. Так виникла ідея заснувати власне видавництво і з цього почалась його “видавнича Одисея”.

Advertisement

Видавництво «Залізний тато» обрало собі напрямок видання такої літератури, яка б сприяла остаточному виходу України з російського імперського гравітаційного поля. Видавництво фокусується на проблематиці гострої необхідності дистанціюватись від Росії.

«Наші книжки — це, по суті, інтелектуальне передчуття тих подій, які стались три місяці тому. Ми готувались до цих подій. Вони не були для нас несподіванкою, дивиною… І тому ми не розгубились, а оперативно взялися за зброю і стали чинити  опір російським окупантам. Ми — це і видавництво, і наші прихильники, і читачі, і друзі, і фанати”, – пояснює Дмитро Савченко.

З-під друку видавництва вийшло чимало книжок, які стосуються війни та історії розвитку добровольчого руху вже в роки незалежної України. Видавництво намагалося зруйнувати міф про те, що добровольчий рух зародився в 2014 році. Насправді, він зародився з перших днів незалежності України. Українські легіонери і добровольці воювали у Нагірному Карабаху на боці Азербайджану та у збройних конфліктах в Абхазії, Південній Осетії, Чеченській Республіці Ічкерії, Придністров`ї. Українські добровольці ставили за мету протистояти російському імперіалізму на чужих територіальних майданчиках.

Advertisement

Гасло добровольчого руху звучало так: «Навіщо чекати, поки агресор прийде до нас в хату, якщо можна зупинити його на подвір`ї нашого сусіда,” пояснює Дмитро Савченко.

Advertisement

Найпопулярнішим виданням «Залізного тата» Дмитро Савченко вважає націонал-авантюрний роман з квадрології Дмитра Корчинського «Естетика жебрацтва», що сповідує певну філософію життя, не всім зрозумілу і доступну.

Коли місцеві патріоти на Запоріжчині дізнались, що в них перебуває такий легендарний командир, як Дмитро Коцюбайло, вони стали приходити в  тимчасовий штаб.

Один із воїнів місцевої тероборони виявився краєзнавцем, фанатом видавництва «Залізний тато». Він був дуже здивованим, коли побачив у тому штабі Дмитра Савченка, і з великим задоволенням продемонстрував полицю, на якій була вся підбірка книжок, виданих «Залізним татом».

З початком війни видавництво «Залізний тато» призупинило свою діяльність, оскільки всі чоловіки, які працювали у видавництві, пішли боронити Україну.

Дмитро має філософське бачення війни як такої. «Як і для кожного чоловіка, війна — це нагода прислужитися своїй духовній популяції. Якщо ми говоримо про український національний організм, то ми передбачаємо спільність культури, ментальності, що об`єднує наші серця та душі. Війна відкриває горизонт можливостей для чоловіка бути корисним українській спільноті», –  підкреслює Дмитро Савченко.

Advertisement