Західні країни, які підтримують Україну, повільно наближаються до створення «коаліції охочих» з новим мирним планом під проводом Великої Британії та Франції, але їм бракує сильного голосу, щоб очолити ці зусилля, і вони неохоче йдуть на це самі – без США.
П’ятнична сварка між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським підірвала багаторічний військовий альянс Заходу на підтримку України, стривожила союзників Києва і здійняла хвилю публічної підтримки.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Кайя Каллас – очільниця дипломатії ЄС – пішла далі всіх у своєму посланні, заявивши, що «вільний світ потребує нового лідера», і що саме європейці повинні прийняти цей виклик.
Але вже кілька тижнів Європа не має конкретних планів. Її лідери провели цілу низку зустрічей різного масштабу і в різному складі, але у неї досі немає справжнього лідера: є дуже багато «кухарів», але немає чіткого голосу, який би повів їх усіх за собою.
Прем’єр Нідерландів наголосив на європейській важливості безпеки в Україні
«Я запитував кожного міністра закордонних справ, з яким зустрічався: «Розкажіть, як ви бачите, що з цього вийде». Більшість із них не мають плану», – заявив у неділю в інтерв’ю ABC Державний секретар США Марко Рубіо.
На його думку, підтримка боротьби України протягом ще одного року, як дехто пропонує, «не звучить як хороший план» – і вже точно не той, з яким «погоджується президент».
На двох останніх самітах, які скликав президент Франції Емманюель Макрон, не вдалося виробити конкретних планів.
Недільний саміт у Лондоні, на який з’їхалися лідери 18 західних країн, зокрема, Франції, Німеччини, Данії та Італії, а також Канади, Туреччини, НАТО і ЄС, схоже, досягнув принаймні першого прогресу за останні кілька тижнів.
Коаліція без чіткого лідера
Прем’єр-міністр Великої Британії Сер Кір Стармер заявив, що «низка країн» висловили бажання приєднатися до «коаліції охочих», щоб запропонувати Україні гарантії безпеки у разі досягнення припинення вогню.
Велика Британія і Франція візьмуть на себе провідну роль у роботі з Україною над розробкою мирного плану, який буде представлений президенту США Дональду Трампу.
«Велика Британія готова підтримати це військами на землі та літаками в повітрі разом з іншими», – сказав Стармер журналістам після консультацій.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що готова використати свої добрі стосунки з Трампом для наведення мостів.
Це поклало би основний тягар на трьох із п’яти європейських важковаговиків.
Серед них поки що немає Німеччини (принаймні до формування нового уряду), яка за попередньої адміністрації Трампа з тодішнім канцлером Ангелою Меркель принаймні вважалася лідером порівняно з чинним канцлером Олафом Шольцем.
І хоча прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск був одним із перших, хто висловив підтримку Зеленському, Варшава дала зрозуміти, що поки що не братиме на себе лідерство в будь-якій великій ініціативі щодо України.
Німеччина, Іспанія та Польща також залишаються нерішучими в питанні направлення миротворців в Україну.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта назвав недільні консультації «корисними і важливими» напередодні саміту ЄС 6 березня, на якому, за його словами, лідери мають бути «готовими приймати рішення». Залишається під питанням, чи зможуть усі 27 країн-членів ЄС подолати внутрішні розбіжності, які, ймовірно, виникнуть з Угорщиною і Словаччиною.
У неділю президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що на саміті в четвер представить «всеосяжний план» з питань оборони, але вже лунає критика щодо того, чому так довго тягнеться розробка такого термінового проєкту.
Адміністрація Трампа погрожує припинити всю військову допомогу Україні після сварки між ним і Зеленським, тож ключове питання полягає в тому, чому Європа досі не виконала все, що обіцяла Україні.
Українські урядовці стверджують, що виконання обіцянок принаймні зарадило би тимчасовій паузі в американській допомозі.
«Дитячі кроки» вбік від США
Навіть після травматичного епізоду в Білому домі європейці, схоже, не бажають визнавати нову трансатлантичну реальність і, замість того, щоб рухатися вперед без Трампа, марнують дорогоцінний для України час, чекаючи на Вашингтон.
Попри власні обіцянки підтримати Україну, деякі європейські лідери дали їй зрозуміти, що замість того, щоб рухатися вперед, не озираючись на США, вони воліють, аби Київ відновив свої зв’язки з Вашингтоном.
«Було досягнуто широкої згоди щодо важливості продовження тісної співпраці зі США, зокрема, в контексті НАТО» і «твердої згоди щодо того, що майбутні європейські внески в додаткові гарантії безпеки повинні розроблятися пліч-о-пліч зі США», – заявив після консультацій офіційний представник ЄС.
І Стармер, і генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше намагалися переконати Зеленського знайти спосіб відновити відносини з американською адміністрацією, хоча Трамп чітко дав зрозуміти, що не хоче, щоб Україна продовжувала воювати.
Стармер повідомив журналістам, що говорив із Трампом перед лондонським самітом, щоб узгодити свої пропозиції. Він також не відмовився від планів переконати Вашингтон надати американську підтримку майбутнім європейським військам на місцях для забезпечення припинення вогню.
За словами Стармера, Європа «повинна зробити важку роботу», але «ці зусилля потребують сильної підтримки США».
Президент Фінляндії Александр Стубб сказав, що він «цілком переконаний», що недільна зустріч у Лондоні «дасть нам перші кроки» для того, щоб переговори зі США відновилися.
У своїй заяві Мелоні закликала до екстреної зустрічі між США, Європою та Україною, «щоб відверто поговорити про те, як ми будемо вирішувати головні виклики сьогодення, починаючи з України, яку ми всі разом захищали протягом останніх років».
З оригіналом статті Александри Бжозовскі для Euractiv можна ознайомитися тут.
