В Україні святвечір відзначають традиційним святковим столом із 12 страв, які символізують 12 апостолів Ісуса Христа. Святкова трапеза обов'язково починається з куті. Зазвичай на столі також борщ, оселедець та інші пісні страви.
Святвечір відзначається 6 січня, тому що більшість церков в Україні живуть за юліанським календарем, який на 13 днів відстає від григоріанського, прийнятого в усьому світі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Однак цього року українці отримали благословення церкви святкувати Різдво Христове 25 грудня нарівні з переважною більшістю християн, зокрема православними вірянами Греції, Румунії та Болгарії, які також святкують цього дня.
Народження Ісуса Христа українці традиційно вшановують 7 січня разом із грузинами, сербами, вірменами, росіянами та іншими православними церквами, зокрема єгипетськими християнами – коптами.
Яка різниця між календарями?
Юліанський календар запровадив римський полководець і державний діяч Юлій Цезар у 45 році до нашої ери.
Згодом він стандартизував 21 березня – дату весняного рівнодення – та запровадив просте правило високосного року: раз на чотири роки додавати один день.
Однак це просте правило не забезпечує повної відповідності з астрологічним календарем.
За століття невідповідність між 21 березня та справжнім весняним рівноденням збільшилась майже до двох тижнів.
Григоріанська календарна реформа була проведена в 1582 році Папою Римським Григорієм VIII з метою усунути різницю між календарною та астрономічною датою.
Правило високосного року за григоріанським календарем дещо відрізняється від правила за юліанським. За григоріанським календарем воно наступне: кожен рік, який без залишку ділиться на 4, є високосним, за винятком років, які точно діляться на 100, але кожне сторіччя – високосне, якщо воно точно ділиться на 400. Наприклад, 1700, 1800 і 1900 роки не є високосними, а 2000-й – високосний.
Чому таке зміщення?
Після здобуття незалежності в 1991 році українська православна церква розділилася за політичними ознаками: на УПЦ Московського патріархату і УПЦ Київському патріархату.
У жовтні Православна церква України Київського патріархату (ПЦУ-КП) оголосила, що дозволить своїм вірянам святкувати Різдво 25 грудня замість 7 січня.
Це рішення стосується понад 7 000 церков і ухвалюватиметься на рівні парафій.
У церкві кажуть, мовляв, таке рішення ухвалено «з метою організації служіння для віруючих ПЦУ, які через війну були змушені тимчасово виїхати з України».
Воно також є результатом поступового звільнення Київського патріархату від впливу Москви.
Віряни Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), що переважно мешкають у західних регіонах України та в інших країнах і також традиційно святкують Різдво Христове 7 січня, вирішили ухвалювати рішення спільно з православними вірянами.
Наприкінці листопада вони зібралися у Львові, аби обговорити можливість святкування Різдва Христового 25 грудня – ця дата у 2017 році указом президента була оголошена офіційним святом.
Фактично, вони дозволили парафіям обирати самим, коли святкувати.
Чому так складно?
Зміна дати святкування Різдва – це не просто перенесення дати одного свята. Це зміна всього літургійного календаря, зміна дат, коли відзначають дні святих, проводять євангельські читання, проповіді.
Ще одна причина повільного переходу – громадська думка.
Те, що українці намагаються вирватися з політичної залежності від Москви, не означає, що вони мають намір відмовитися від святкування Різдва після Нового року, як завжди це робили.
Нещодавнє опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг», показало, що лише 26% населення підтримують такі зміни, 58% – проти. Зокрема, у січні Різдво святкуватимуть 71% респондентів, а в грудні – лише 4%.
Тільки невелика частина –18% опитаних – святкуватимуть Різдво двічі, а 6% взагалі не планують святкувати.
Церква та християнські традиції, як і все в Україні, наразі перебувають у стані трансформації.
Безперечно, традиції стійкі до змін. Але сьогодні українці, хочуть вони цього чи ні, мусять жити за принципом «змінитися або загинути».
