Капітан української армії Віктор Трегубов у короткому інтерв’ю Kyiv Post пояснює, чому українська армія змушена відступити з Лисичанська, розповідає про можливості звільнення Херсона і чи є загроза з боку Білорусії.
[Клітіна] Скажіть будь ласка, що зараз відбувається на фронті, ми бачимо сумні новини, що українська армія відступила з Лисичанська. Чому так сталося? Чи є у Вас якась інформація?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
[Трегубов] Так сталося тому, що росіяни сконцентрували усі свої сили в даному регіоні й кинули усі ресурси на Сєвєродонецьк та Лисичанськ, використовуючи свою дуже велику перевагу в артилерії та дешевих дронах, що забезпечують наведення.
Незважаючи на ленд ліз, у нас просто немає тих обсягів зброї, які б дозволяли підтримувати темп артилерійської дуелі. Коли з одного боку вилітає один снаряд, а з іншого боку летить двадцять – це не рівномірно, навіть якщо той один летить точніше.
В принципі, останнім часом ситуація почала вирівнюватись, бо ми отримали далекобійні засоби й почали вражати російські склади у глибині окупованої території – це дуже допомогло, але було вже запізно щоб переломити ситуацію у Сєвєродонецьку та Лисичанську.
Поки ми очікуємо на надходження зброї у достатній кількості, ситуація у Луганській області залишається досить важкою. Західна артилерія в нас вже є, вона дуже ефективна, але наявної кількості недостатньо, щоб стримувати вогняний вал, що застосовують росіяни.
[Клітіна] Постачання, що плануються, і ленд ліз забезпечать нам достатню кількість зброї, щоб переломити ситуацію і зупинити цей наступ росіян?
[Трегубов] Річ у тому, що США і НАТО, коли прораховували ризик масштабного конфлікту з Росією, то передбачали, що конфлікт буде відбуватися за участі армій НАТО та за умови абсолютного домінування авіації блоку НАТО в повітрі, бо у НАТО набагато більше сучасних літаків.
Загалом не планувалося, що НАТО буде активно воювати з Росією в артилерійських дуелях, передбачалось, що російську артилерію буде знищено силами НАТО з повітря. Виявилося, що в країнах НАТО немає, у порівнянні з Росією, достатньої кількості сучасної артилерійської зброї. Звісно, російська армія має застарілу артилерійську зброю з часів радянського союзу, але у досить великих кількостях.
Командування НАТО ніколи не планувало воювати з Росією, використовуючи артилерійську зброю, вони планували застосування авіації, тому коли нам почали постачати артилерію, її виявилось недостатньо тому, що в країнах НАТО цієї зброї загалом небагато.
З іншого боку, передавати нам літаки – це складніше. По-перше, літаки коштовні, потребують кваліфікованих кадрів, крім того, наші союзники бояться.
[Клітіна] Бояться, що Росія завдасть ударів у відповідь?
[Трегубов] В тому числі так. Насправді літаки НАТО могли б нам потенційно надати, але на відміну від артилерії, авіація складна в обслуговуванні, потрібні запчастини, навчені пілоти, а навчити пілота – це набагато довше, ніж артилериста. Скоріше НАТО не надає нам авіацію, бо це дуже коштовно і тому, що не певні, що ми з нею упораємось.
По суті, ми попали зараз у стратегічну яму в плануванні НАТО – передбачалося, що конфлікт НАТО з Росією буде повномасштабним, і не планувалося, що НАТО буде передавати іншій країні зброю.
Виявилось, що низки типів зброї, необхідної для такого конфлікту, в НАТО просто немає, бо вони планували іншу війну з іншими характеристиками.
[Клітіна] А скільки часу піде на те, щоб переорієнтувати потреби НАТО і нам допомогти?
[Трегубов] Гарне питання, мені важко сказати, скільки часу піде на виробництво артилерійської зброї та систем протиповітряної оборони у західних країнах. Це залежить від конкретних приватних концернів- виробників зброї та їх виробничих можливостей.
[Клітіна] Мабуть, точно не менше півроку.
[Трегубов] Так, на це точно підуть місяці.
[Клітіна] I все ж таки у нашої армії є успіхи: острів Зміїний наш, і були повідомлення сьогодні у пресі, що наша армія знаходиться у кілометрі від Херсону. Чи планується звільнення Херсона українськими силами, чи є у вас відповідна інформація?
[Трегубов] Так, стратегічно наступ на Херсон має плануватися, бо це місце, де росіяни найбільш вразливі, й успіх українських військ найбільш вірогідний. Не зважаючи на те, що росіяни намагалися укріпити свої позиції, українська армія потихеньку просувається на Херсонщині та в Запорізькій області, так само, як росіяни потихеньку просуваються на кордоні Донецької та Луганської областей.
Зміїний остів звільнили, це сталося завдяки ленд лізу і постачанням західної зброї – просто знесли усе, що там було, і росіяни вимушені були відступити. Це гарна новина тому, що у росіян були великі стратегічні плани на цей острів, і якщо вони від цих планів відмовилися, десанту на Одесу теж ніякого не буде. Україна контролює захід Чорного моря, і встає питання, як остаточно його розблокувати, щоб відновити експортні постачання морем, в тому числі українського зерна на світові ринки.
[Клітіна] Яка вірогідність нападу російських та білоруських військ з Білоруської території на Київ?
[Трегубов] На мою думку, у них недостатньо там ресурсів для нападу. Якби росіяни накопичували великі «ударні кулаки», як вони це робили перед повномасштабним вторгненням, то була б загроза.
Зараз росіяни там на кордоні є, але їх там не багато, а ідея того, що білоруська армія рване у наступ, теж малоймовірна, тому, що має бути сформована певна інфраструктура для наступу, але ознак формування цієї інфраструктури поки що не спостерігається. В будь-якому разі про це ми дізнаємося заздалегідь, бо неможливо приховати такі дії у сучасному світі.
[Клітіна] Дякую вам за цей невеличкий огляд. До побачення.
