Канцлер Німеччини Олаф Шольц став жертвою власної логіки. Щоб виправдати своє небажання поглибити участь Берліна у війні та надіслати в Україну танки, він постійно стверджував, що Німеччина не може діяти одноосібно («keine Alleingänge»).
Проте, оскільки її союзники наразі значно активізують свої зусилля щодо підтримки України, Німеччина і опиняється самотньою в цьому питанні. Фінляндія та Польща чекають зеленого світла з Берліна, щоб відправити Leopards в Україну, та й інші країни НАТО, які мають запаси німецьких танків, готові наслідувати їх, якщо уряд Німеччини зніме своє вето та надасть ліцензії на експорт.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Крім того, США чітко дали зрозуміти Берліну, що він повинен надати Україні Leopards, навіть якщо Америка не надішле одночасно власні танки Abrams, на чому наполягав Шольц. Непоступливість канцлера в цьому питанні викликала серйозне роздратування у Вашингтоні.
На другий день свого перебування на посаді міністра оборони ФРН Борис Пісторіус доручив перевірити запаси Leopards, які перебувають на озброєнні бундесверу, напередодні можливого рішення про надання танків Україні. Він також оголосив, що партнери Німеччини мають право розпочати навчання українських танкістів вправлятись на цих бойових машинах.
Провал Німеччини в критичний момент історії
Постійне зволікання Шольца у цьому важливому питанням викликало різку критику з боку партнерів його партії по коаліції. Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з FDP, голова парламентського комітету з питань оборони, заявила, що Німеччина зазнала поразки в цей історичний момент. Схоже, що Шольц ставить внутрішню політику вище безпеки Європи, намагаючись зберегти підтримку пацифістського крила лівої СДПН.
Робін Вагенер із «Альянсу 90/Зелені», голова німецько-української парламентської групи наголосив, що танки потрібні Україні терміново, і відкинув аргумент СДПН про те, що надання Leopards призведе до подальшої ескалації війни. Він нагадав, що Росія і так різко посилила свою терористичну кампанію проти України останніми місяцями, незважаючи на стриманість Німеччини.
Нове опитування громадської думки Forsa показує, що серед німців наразі однакова кількість тих, хто виступає за надання Leopards Україні, і тих, хто проти цього – 46% , що свідчить про поступове зростання числа тих, хто виступає за надання українцям більшої військової підтримки.
Також опитування вперше показало, що більшість членів усіх чотирьох основних політичних партій Німеччини підтримують відправку сучасних танків в Україну: СДПН – 51%, ХДС/ХСС – 54%, ВДП – 62%, Зелені – 63%.
Але ставлення до цього питання у східній Німеччині залишається разюче відмінним від загальної картини, що відображається у незмінній популярності там «Партії лівих» та «Альтернативи для Німеччини» (AfD) – обидві партії виступають проти поставок важкого озброєння в Україну.
Відкладаючи рішення щодо Leopards, Шольц поставив внутрішню політику вище безпеки Європи, намагаючись зберегти підтримку пацифістів з лівого крила СДПН. Він стверджує, що Німеччина має враховувати позицію виборців сходу і бути обережною, аби не спровокувати війну між Росією та НАТО, ризикуючи наразитись на обмін ядерними ударами.
Але оскільки Росія перекидає додаткові сили в Україну, плануючи весняний наступ, Берлін далі не зможе перешкоджати своїм союзникам більш масштабно допомагати Україні.
Але впродовж останнього року в реакції Берліна на агресію Росії проти України спостерігається певна закономірність. Під тиском союзників Німеччини, як і під тиском своїх партнерів по коаліції та опозиційних ХДС/ХСС Шольц з часом поступається.
Після рішення Німеччини зупинити проект «Північний потік-2» напередодні початку повномасштабного вторгнення Росії відбулося також поступове пом’якшення позиції німців щодо поставок Україні гаубиць і БМП, а також систем ППО «Патріот».
Зволікати далі не можливо
Оскільки російська армія перекидає додаткові сили в Україну, плануючи навесні новий наступу, Берлін просто не в змозі стояти на заваді зусиллям своїх союзників і далі затримувати відправку танків Leopard.
Це означає, що Німеччина неминуче буде активніше брати участь у війні. Протягом останнього року Шольц намагався знайти баланс між наданням мінімальної підтримки військовим зусиллям України та наданням широкого спектру економічної та гуманітарної допомоги як на двосторонній основі, так і в рамках Європейського Союзу.
Пісторіус оголосив у Рамштайні, що оборонна підтримка Німеччиною України з початку повномасштабного вторгнення сягнула 3,3 мільярда євро – для найбільшої економіки Європи це доволі незначний тягар порівняно з 26,8 мільярдами доларів допомоги, наданої США. Також і Велика Британія, економіка якої на чверть менша за німецьку, а державний борг значно вищий, надала Україні більше військової допомоги.
Намагання Шольца не брати участі у цій війні залишили Європу без лідера, спроможного дати належну відповідь на застосування Росією військової сили для знищення України як незалежної держави. На відміну від своїх партнерів по коаліції, Шольц продовжує уникати чіткої заяви, що Україна має виграти війну, натомість повторюючи лише, що Україна не повинна програти.
Для нього напад Росії на сусідню країну – це криза, яку треба владнати, а не війна, в якій треба битися. Але відправка танків «Леопард» на російсько-український фронт покінчить з цією ілюзією.
Повністю статтю можна прочитати тут. Передруковано з дозволу автора.
Погляди, висловлені в статті, належать автору і можуть не поділятися Kyiv Post.
Джон Лоф є науковим співробітником програми Росія і Євразія та віце-президентом Gabara Strategies, компанії, що опікується громадськими справами та стратегічним консалтингом. З 2003 по 2008 рік працював радником з міжнародних питань в ТНК-ВР. До цього працював інформаційним представником НАТО в Москві та старшим викладачем Дослідницького центру конфліктології в Сандхерсті. Є експертом у питаннях політики російського нафтогазового сектору та відносин Росії з сусідніми країнами та НАТО.
