Це відповідь на погляд народного депутата Ярослава Железняка, який розкритикував роботу АРМА.
Під час останнього засідання парламентської ТСК, яка досліджує можливі порушення законодавства з боку БЕБ та інших органів державної влади, детально аналізувалася практика реалізації арештованого російського аміаку та білоруського калію.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Члени ТСК акцентовано розглянули кілька основних аспектів, зокрема тривалість процесів накладення арешту на майно та його передачі на продаж, обґрунтованість ціни продажу та прозорість механізму реалізації.
Оскільки зазначене майно передавалося для реалізації АРМА, варто окремо роз’яснити кожен озвучений нардепами пункт.
Строки продажу
У липні минулого року АРМА отримало для продажу на підставі ухвали суду 42 тисячі тонн рідкого технічного аміаку російського походження, який детективи БЕБ арештували на території Одеського припортового заводу. Після консультацій за участі Офісу Президента, РНБО, АРМА, Мінекономіки, Фонду держмайна, ОПЗ, ДСНС, Одеської ВЦА та інших відповідальних сторін було зафіксовано небезпеку екологічної катастрофи через можливі обстріли припортового заводу російськими військами. Тому арештований аміак слід було продати на торгах та вивезти із заводу. При цьому треба наголосити, що суд поклав обов’язок зберігання сировини з правом її переміщення на ОПЗ.
Незабаром АРМА виставило перший лот аміаку на продаж, а через шість місяців, у березні цього року, було реалізовано останню партію сировини. Загалом на торгах продано 5 лотів загальною вартістю 1,32 млрд грн.
Чому на торги відразу не виставили весь аміак? Тому що це нереально з огляду на обмежену пропускну можливість ОПЗ з його відвантаження. АРМА готувало кожен лот за підсумками консультацій із заводом, враховуючи технологічні особливості. По суті, завод вирішував, скільки аміаку можна виставити за раз, щоб його можна було без перешкод вивезти. Для відвантаження партії обсягом 10 тис. тонн підприємству в середньому потрібно місяць часу. Ще 10 днів необхідно на експозицію лота, який АРМА передає для реалізації організатору торгів (торговому майданчику). Отже, продаж і відвантаження 5 партій аміаку об’єктивно займають близько 7 місяців.
Крім того, варто зважати й на кон’юнктуру ринку, жоден учасник якого не в змозі купити відразу 42 тис. тонн. Якщо ж продавати майно різними партіями, але паралельно, покупці все одно стануть в чергу за відвантаженням через межу пропускних можливостей заводу.
Тож виходячи з об’єктивних чинників, аміак було продано настільки швидко, наскільки це дозволяли ринкові, логістичні та технологічні обмеження.
Ціна
Середня ціна продажу аміаку склала близько 32 тисяч гривень за тонну. Члени ТСК звернули увагу на те, що в системі Прозорро.Продажі одна з мілкооптових партій рідкого аміаку була продана за дещо вищою ціною - 39,6 тис. грн/т. Однак це вартість розмитненого аміаку, яка включає ПДВ. Крім того, за даний товар на Прозорро покупцеві не потрібно додатково компенсувати витрати за його збереження чи відвантаження. Натомість у випадку з арештованим аміаком покупець зобов’язаний, крім ціни за підсумками торгів, також компенсувати припортовому заводу близько 10 тис. грн/т за зберігання майна та сплатити ПДВ і митні платежі, оскільки сировина знаходилась у зоні митного контролю, в режимі «транзит». Тобто до 32 тис. грн по факту додається ще близько 50%, і ці обставини слід було враховувати при формуванні стартової ціни кожного лоту.
Стартова вартість кожного разу визначалась на підставі проведених оцінок, які отримували незалежні рецензії. До того ж організатор торгів звернувся за незалежними експертними дослідженнями до двох науково-дослідних установ Міністерства юстиції, чиї висновки підтвердили, що вартість активів визначена в межах ринкової ціни реалізації.
Водночас, як з’ясували члени ТСК, станом на дату засідання, покупці майна не сплатили до бюджету ПДВ та митні платежі, а також не в повному обсязі компенсували ОПЗ кошти за зберігання та відвантаження аміаку. Наразі, за даними депутатів, недоплата по останньому пункту становить близько 178 млн грн.
Варто зазначити, що сплата усіх додаткових платежів була умовою придбання арештованого майна, про що зазначалося в описі лотів на сайті торгового майданчика. Ця умова була необхідною, щоб ОПЗ як державне підприємство не зазнав збитків за дії з аміаком, а без виконання податкових зобов’язань товар залишається нерозмитненим і покупці не можуть законно користуватися ним на митній території України.
Всі ці вимоги озвучувалися перед торгами і залишаються чинними, проте АРМА не є органом митного та фіскального контролю, щоб забезпечити їх виконання. Нові власники товару, які придбали його на торгах, повинні виконати свої зобов’язання, а відповідні органи мають це проконтролювати. Стосовно плати за зберігання, слід зауважити, що покупці вже сплатили ОПЗ 286 млн грн, затримки зі сплатою ще 178 млн можуть бути пов’язані з тим, що не всі компанії встигли фізично забрати придбаний товар з території заводу. Адже, наприклад, останню партію продано лише кілька тижнів тому.
Місце продажу
АРМА не продає арештоване майно самотужки. Подібно до того, як для більшості активів ми шукаємо на ринку управителів через конкурси, для реалізації майна відбираються професійні продавці – торгові майданчики, які проводять аукціони. Для співпраці Агентство обирає тих реалізаторів, які беруть участь в оголошених конкурсах.
Минулого року продажі забезпечували ДП «Сетам» і ТОВ «Придніпров’є 2021», які подавали заявки і перемогли у відборах. Обидва майданчики мають значний досвід проведення торгів (попри назву, «Придніпров’є 2021» працює на ринку близько 10 років). Цьогоріч АРМА уклало договір також з ТОВ «Національні електронні системи», що є лідером системи Прозорро.Продажі за обсягами реалізації майна. Водночас ТОВ «Придінпров’є 2021», яке зокрема продавало аміак і калій, також є авторизованим учасником зазначеної системи.
Відібрані юридичні особи забезпечують організацію електронних торгів, розміщення інформації про їх хід та результати, інформування учасників, їх реєстрацію на своєму вебсайті та прийом заявок, функціонування вебсайту у цілодобовому режимі, а також заходи з тимчасового зберігання, переміщення, оцінки вартості та експозиції активів. За все це майданчики отримують винагороду у вигляді певного відсотку від ціни проданого лоту.
Слід зазначити, що, згідно з регламентом Прозорро.Продажі, організатор торгів вказаним обсягом арештованого аміаку мав би загалом отримати винагороду в сумі майже 20 млн грн за ставкою від 1,5% до 5%. Тоді як Придніпров’є отримало у 7,5 разів менше – 2,5 млн грн. Справа в тому, що реалізатори, які продають активи АРМА, згідно з постановою уряду, не можуть отримувати винагороду, яка перевищує 200 розмірів мінімальних зарплат, наразі це трохи менше, ніж 500 тис. грн, за продаж одного лоту. Водночас для Прозорро.Продажі ця стеля відсутня.
У представників ТСК також виникло питання щодо технічних особливостей функціонування вебсайту товарної біржі «Придніпров’є», зокрема, стосовно розміщення інформації про лоти АРМА за окремим посиланням. Пояснення полягає в тому, що інформація про лоти, виставлені на Прозорро.Продажі, інтегрована в єдину електронну систему, яка поєднує всі авторизовані у ній майданчики. Такі лоти мають свою URL-адресу на вебсайті реалізатора. Водночас інформація про арештовані активи, які поки що не реалізуються у цій системі, розміщується за окремою URL-адресою, але так само доступна для користувачів вебсайту торгового майданчика. На жаль, під час засідання ТСК представнику «Придніпров’я» не дали можливості висловитися.
Перед реалізацією перших партій аміаку представники майданчика зверталися до адміністратора платформи ДП «Прозорро.Продажі» щодо пошуку технічної можливості проведення торгів за заявками АРМА з використанням системи Прозорро.Продажі. Але після тривалих перемовин отримало відповідь про неможливість інтеграції на існуючих правових і технічних умовах. Адже реалізація арештованих активів, які передаються АРМА, та активів, які продає Прозорро, сьогодні відбувається на підставі різних актів та регламентів, а також з різними суттєвими умовами щодо винагороди реалізатора, оцінки та зберігання майна тощо.
Практично всі перелічені особливості, насамперед щодо ціноутворення, необхідності розмитнення, місця продажу, стосуються й іншого розглянутого на засіданні кейсу – реалізації арештованого хлористого калію. Хіба з тією особливістю, що на момент продажу у товару закінчився строк придатності, і звісно, це не підвищило його привабливість для потенційних покупців.
Варто окремо зазначити, що хоч АРМА й не є суб’єктом формування митної політики, нами все ж розроблено проект змін до Митного кодексу, які б дозволили уникнути проблем при реалізації майна, що перебуває під митним контролем.
Зрештою, АРМА продовжить активно співпрацювати з ТСК, надаючи всі необхідні пояснення, як ми публічно робили це задовго до запрошення комісії. Адже Агентством було дотримано всіх вимог закону при виконанні своїх повноважень. Станом на сьогодні, понад 670 млн грн, отриманих від продажу аміаку, вже перераховано до Державного бюджету на потреби оборони шляхом придбання військових облігацій. Тому обґрунтування законності та ефективності реалізації цього майна є важливою передумовою для подальшого фінансування Збройних сил за рахунок арештованих активів.
Погляди автора статті можуть не збігатися з позицією редакції Kyiv Post.
